Саме
через творчість цих людей прищеплюється любов до рідної землі,
формувається свідомість громадянина
через осягнення краси рідного слова . В цій публікації ми познайомимо Вас з
творчістю письменників з різних куточків Полтавщини.
Дехто з них рос у сусідньому будинку та ходив із нами в один дитячий садок, а зараз –
підкорюють найпрестижніші літературні премії та друкуються у найбільших
виданнях. У цьому матеріалі говоритимемо про полтавців, книги яких можна
зустріти на полицях найбільших книгарень.
Олена Колінько
Народилася в
Полтаві. Навчалася в 17-й школі, закінчила філологічний факультет у
педагогічному. Перше серйозне досягнення — підліткове фентезі про козаків-характерників «Вітри Великого
Лугу», де здобула статуетку «Коронації слова». Повість «Піксель Петрович» —
дипломант Корнійчуковської премії в Одесі за сучасність казкового сюжету,а
казка «Мамина скриня» звучала на радіо «Ваша хвиля». І, нарешті дебютна книга —
пригодницька повість «Шпалереон»,
Сергій Осока
Його вірші набирають сотні лайків та
десятки репостів у Facebook. Поезія Сергія Осоки – на полицях українських
книгарень, його збірки виходять у «Видавництві Старого Лева». А це своєрідний
знак якості, бо «ВСЛ» з 2001-го року зайняло провідне місце на українському
ринку. Сергій Осока народився у с. Велика Багачка та зараз живе у Полтаві. Він
є членом спілки письменників .Сама розповсюджена поетична збірка Сергія Осоки «Небесна
падалиця» та проза «Нічні купання в серпні».
Марина Соколян
Ще один знак якості в сучасній
українській літературі – це премія «Смолоскип» від однойменного видавництва. У
2002-му році лауреаткою II-ої премії стала Марина Соколян, яка народилася і
закінчила школу в Полтаві. Перемогу письменниці принесла збірка оповідань
«Цурпалки», і відтоді її книги виходять у різних видавництвах. «Балада для
кривої варги» – містичний фентезійний твір, у якому поєднуються дві історії. Серед
інших творів Марини Соколян – романи «Серце гарпії», «Новендіалія», «Сторонні в
домі», повісті «Вежі та підземелля», «Херем». Одним словом, є що почитати.
Тарас Антипович
Серед відомих серій команди Івана
Малковича (засновника і директора видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га») також і «Доросла
серія», в рамках якого світ побачив роман полтавця Тараса Антиповича «Хронос». «Хронос»
– свого роду технотрилер, в якому хтось винайшов пристрій «Хрономат» –
штукенцію, яка висмоктує час із людей і тварин та може повернути його в
будь-яке інше тіло. Дія роману відбувається у 2040 році, коли новий науковий
винахід змінює долі людей. Це, до речі, один з перших романів-аунтиутопій в
нашій літературі, спроба осмислити вплив технологій на життя, який звертається
і до політичних тем. Вустами одного з героїв, автор заявляє: «держава – це
великий злочин», – маючи на увазі саму державну систему.
Інший антиутопічний роман Антиповича
«Помирана», який побачив світ у 2016 році, здобула престижну премію «Літакцент
року». Книга розповідає про суспільство, яке відгородилося від всього світу,
аби у них не відібрали сміттєзвалище.
Наталія Лапіна
Вона
перемагала у престижному конкурсі «Коронація слова» та видавалася у «Клубі
Сімейного Дозвілля». Наталія Лапіна хоч і не живе у Полтаві, проте є членкинею
Полтавської обласної спілки письменників і певний час жила у Кременчуці та мала
неодноразові зустрічі з полтавськими читачами. Її книга «Роман із містом»,
написана у співавторстві зі Світланою Горбань, розповідає про Магду, доньку
успішного лікаря Лемберга. Це роман з багатоплановим текстом. Його можна
трактувати як психологічний, любовний, історичний. У ньому письменниці
відтворюють атмосферу міста Львів 1930—1940-х, а пізніше – повоєнних років XX
століття й аж до сьогодення.«Роман з містом» можна бачити як життєву оповідь, у
якій історія України переплетена з жіночою долею.
Література рідного краю, попри
повсякденне акцентування уваги на відродженні національної духовності, часто залишається відстороненою від
навчально-виховного процесу. Тому радимо Вам зацікавитися
своїми земляками.
Немає коментарів:
Дописати коментар