"Пернаті диваки"

Спостерігаючи за життям пернатих друзів, ми розуміємо, що живемо поруч із фантастичним світом, у якому править природа.

Бібліотека – філіал №12 пропонує публікацію "Пернаті диваки" про птахів які прикрашають землю, наше життя. Ми зосередимося на огляді найбільш рідкісних і дивних птахів світу.

Птахом – символом 2020 року в Україні була обрана горлиця звичайна. У нашого народу цей птах здавна асоціювався з беззахисністю і ніжністю, з родинним теплом і сімейним затишком. Коханих нарікали "горлицями". До цього образу неодноразово зверталися прозаїки і поети, горлиці присвячені пісні і навіть народний танець. Вона – символ любові і міцного шлюбу не лише України, але й Великої  Британії.  

На Галапагосі (Черепашачі острови), що  в Тихому океані, водяться дятлові деревні в'юрки.

Ці птахи, знайшовши під корою жучка чи комаху, спершу видовбують дірку, а потім, затиснувши у дзьобі кактусову колючку чи тоненьку гілочку, виганяють звідти здобич.

Іноді можна бачити, як у пошуках поживи пернатий розумака переміщається по дереву зі своїм нехитрим інструментом. Не шукати ж кожного разу новий! 

Літературний каламбур «Іноземні смаколики»

 

Їжа – основа нашого життя. Без їжі життя не можливе. В кожній країні є свої кулінарні традиції. Для когось споживання їжі, характерне для даної країни видається дивним, а проте, їжа як ніщо характеризує нас, як людей.

Бібліотека філіал №12 запрошує взяти участь в літературному каламбурі де буде йтися саме про їжу.

У кожного народу є страви - предмет їх національної гордості. Слава про них розлетілась по світу. Окремі блюда можуть готуватися й в інших країнах. Проте, за «оригінальною» версією страви все ж краще їхати туди, де традиції приготування шліфувалися століттями.

Ось деякі національні смаколики, що вважаються «символами» своїх країн, якщо комусь випаде побувати в тій чи іншій країні, обов’язково спробуйте їх. Не пошкодуєте!

"Літературне знайомство "Комп'ютер ніколи не замінить книжку"

            

Ніщо в світі не вічне. Усе приходить та від­ходить тоді, коли прий­де його час. З плином цього володаря людсь­кого життя змінюю­ться моральні цінності, погляди, переконання. З часом змінюється і людський побут: кожна річ шукає собі більш практичні аналоги. Про­те вічні речі залишаю­ться вічними. Серед таких цінностей доте­пер залишається книга.Всім нам добре відомо, що сучасне людське суспільство є інформаційним. Тобто, найголовнішою цінністю для людини є інформація. Це цілком логічно, адже виживання людини в більшості випадків забезпечується саме собою, воно вже перестало бути чимось надзвичайним. Разом із зростанням важливості інформації самої по собі зросло значення і джерел інформації, які існують. Як відомо, раніше найбільш популярним джерелом інформацією була книга, сьогодні їм став комп’ютер та Інтернет.

Та чи зможе замінити комп'ютер книгу? Звичайно, ні.

Святковий концерт «Моя Україна – єдина країна»

В історії нашого народу є події, які мають надзвичайне значення, вони  не втрачають свою актуальність і на протязі десятиліть. Однією з таких подій є здобуття незалежності  в 1991 році.

 День  Незалежності  України – головне державне свято, яке ми  відзначаємо  щорічно 24 серпня. Цьогорічна дата  незвичайна адже нашій молодій   країні виповнюється 30 років! Це молодий вік, але ми маємо багатовікову історію, що передається з покоління в покоління. Українська  жага до волі та незламності пройшла величезні випробування, і  зараз. через 30 років, ми дивимося з упевненістю в своє майбутнє.

   Тому 20 серпня напередодні свята  наша бібліотека №12  спільно з територіальним центром соціальної реабілітації та громадою Подільського району, прийняли участь у святкуванні 30-річчя Дня Незалежності України. 

На заході  лунали  сучасні пісні такі як : «Україна - це Я», «Україна- це Ми» у виконанні нашої читачки  Нестеренко Аліни , учениці 11 класу гімназії №21,  та  народні українські пісні  у виконанні гурту «Подоляночка». Чималий інтерес   глядачі проявили  до представленої бібліотекою  святкової  яскравої  виставки дитячих малюнків.

Наша країна має велику історичну спадщину тому   бібліотекар Тетяна Бойко  підготувала і  провела з присутніми цікаву вікторину «Чи знаєш ти Україну».  Всі активно відповідали  на запитання, отримуючи в нагороду   повітряні кульки. 

Та справжньою родзинкою свята для  глядачів  став виступ   хореографічного колективу, який виконав запальні танці. 

Всі  творчі номери були  присвячені нашій ненці  Україні  і щиро порадували присутніх.  

         

          

 Наприкінці заходу відбулося  вручення  подяк учасникам  святкового  концерту  від керівництва територіальної громади. Спілкування і концерт  до Дня Незалежності України залишать приємні спогади в присутніх  мешканців територіальної громади.

  

   Святкуймо  зо - річчя   Незалежності  нашої України разом!   

«Літературні цікавинки про наш другий хліб» (картопля)

                                                         

           «Картопля для нас – як манна. Звісно – земна, не небесна»
І. Андрухович «Дума про картоплю»

               Мабуть, не має такої людини, яка б не любила страв, що готують із картоплі. Картопля дуже цікава городина й наша бібліотека запрошує в черговий раз на цікавинки присвячені королеві городу.
Картопля стала чудом, відкриття якого спричинило промислову революцію, стрімкий розквіт цивілізації. Проте у нас, європейців, картопля викликала апетит не відразу. В Європу «таємничі плоди», на яких в середині плавання ні з того ні з сього стали з’являтися світло-зелені пагони, завезли конкістадори Франсіско Пісарро. Це і була бульба картоплі. Минало шосте десятиліття 16 століття. Вперше картоплю почали ще до нашої ери.Вона була головною сільськогосподарською культурою древніх інків. Бульби використовували навіть як гроші. Картопля стала справжнім скарбом, перевезеним іспанськими завойовниками в Європу. Спочатку «доля» картоплі була незавидною. Чужий овоч сприймали з недовірою й годували ним виключно домашню худобу. В Середні віки деякі «лікарі» серйозно вірили, що картопля розносить проказу! Її називали «чортове яблуко», через неї не рідко спалахували картопляні бунти й лилася кров.

                                                                    

            А тим часом картопляний прорив забезпечили не наука, ні каральні методи. Попиту на картоплю сприяли війни та голод. Люди, які голодували були змушені вирощувати ненависний овоч. Як виявилося, картопля прекрасно зберігається, а приготування не вимагало великих зусиль. Неврожаї пшениці у 18 столітті призвели до того, що картопля поступово стала заміняти народу хліб, іноді випереджаючи справжній.
В Україні вже понад 400 років вирощують та цінують «другий хліб». Зараз ми не уявляємо свого життя без неї. У світі існує понад 5000 її сортів. «Міс Potato» мандрує нині із Європи до Азії. До речі, кожна третя картоплина з Китаю! Китай наразі «картопляний король».

Пізнавальна подорож «Екологія. Книга. Бібліотека.»

 

Розмови про навколишнє середовище у наш час лунають все частіше, проблеми екології стають все гострішими. Жителів  великих міст починає  хвилювати  – як захистити довкілля для майбутніх поколінь? Адже люди тут щодня стикаються з   екологічними  проблемами – стає все менше парків та скверів, замість яких постають новобудови та підприємства, що масивними трубами випускають у повітря хмари чорного диму, забруднюючи атмосферу. Проблема переробки відходів та забруднення навколишнього середовища в Україні з кожним роком постає все гостріше. Екологи б’ють на сполох - в нашій країні залишилося лише 6% екологічно чистої території. Однак, зменшити забруднення навколишнього світу ми можемо почавши з себе.

Тому сьогодні наша бібліотека філіал №12 запропонувала нашим користувачам  вирушити в пізнавальну подорож «Екологія. Книга. Бібліотека». Поки що людина використовує в побуті чимало предметів з екологічно небезпечної сировини. І діти мали можливість згадати, назвати і навіть  намалювати на фліпчарті  «шкідливі предмети»,  які  на їхню думку забруднюють наше довкілля. В свою чергу бібліотекар ознайомила  присутніх учнів з наявною цікавою літературою та періодичними виданнями, що піднімають  проблему екології.

Наші  учасники подорожі чудово розуміють, що їм жити в цьому світі далі, і  майбутнє Землі   залежить від  бережного відношення до навколишнього середовища. Всі діти  домовилися, що в міру своїх зусиль, вони будуть боротися з забрудненням довкілля. Оскільки присутні   мають можливість проводити чимало часу на берегах нашої Ворскли, де існує проблема забруднення, вони запропонували чимало цікавого для  покращення стану рідної річки.

Головна мета  нашої подорожі -  донести до кожного  мешканця, що ми відповідальні за майбутнє.

Мандрівка «В країні пухнастиків» (до Всесвітнього дня котів – 8 серпня)

 Бібліотека-філіал №12 для дітей запрошує всіх «котолюбів»  у мандрівку до котів, і ще раз нагадує про  їхнє свято.

                      «...коти тварини веселі і не схильні до песимізму»

                                                                   К. Ціолковський

Затишне муркотіння, м’які лапки. Хто хоч раз не приносив додому милий, пухнастий, беззахисний клубочок?! Мало хто, байдужий до цих грайливих, ласкавих і дуже розумних тварин. Кішки є справжнім домашнім хижаком. Вони не лише оберігають домівку від гризунів, але і як багато хто стверджує, лікують та продовжують життя господарю. Кожен кіт має свій особливий характер.

За статистикою, 80% людей мають домашніх улюбленців. При цьому, коти займають перше місце від загальної кількості вихованців. Але котики завоювали не тільки реальний світ, вони стали супер героями всіх соцмереж.

У багатьох країнах існують спеціальні парки для вигулювання котів, а також різні котячі магазини, кафе та готелі, де улюбленця можна поселити на деякий час. Де в будинку саме тепленьке, затишне і м’яке місце? Правильно! Там, де лежить ваш кіт або влаштувалася ваша кішечка.

Тому в цей день постарайтеся не тільки потішити своїх вусатих-хвостатих улюбленців, а й зробити добру справу на користь бездомних тварин: відвідати притулок, погодувати «нічию» кішку біля під’їзду або перерахувати кошти в притулок. Саме для цього і встановлено це свято.

Всі ми обожнюємо котів, і це не просто так: це дивовижні тварини. Ми думаємо, що знаємо про них вже все, однак ці пухнасті все ще можуть здивувати. Наприклад, чутки про те, що коли кіт лягає вам на хворе місце, то таким чином лікує вас – правда. Як показали медичні наукові дослідження, коти можуть лікувати різними способами…

Світ наших пухнастиків величезний. Багато ми з котами знаємо одне про одного... А багато  цікавого  ще залишилося  поза нашою уявою. Отож  трошки «цікавинок» про котів.

Інформ хвилинка «Найбільша ягода у світі»

 Інформ хвилинка «Найбільша ягода у світі» 

 

Усі знають дитячий віршик «Ходить гарбуз по городу...». Віршик стосується однієї з найпоширеніших рослин, що росте на наших городах. Але це не просто рослина – це виявляється найбільша ягода у світі. Бібліотека-філія №12 пропонує вашій увазі інформ хвилинку присвячену цій величезній, золотавій ягоді.

Гарбуз – одна з найдавніших культур. Його батьківщина – Центральна Мексика, де гарбузи вирощують ще з VI-V тисячоліття до н.е. Індійці першими оцінили корисність гарзбузини. Вони смажили її шматочки на багаття, а зі смужок в'яленого гарбуза плели килимки.

У Китаї, наприклад, гарбуз використовували як талісман, і вірили, що він забирає негативну енергію й оберігає господаря від злих духів. А талісман із гарбуза- горлянки, приваблював до хати достаток і удачу. В Камбоджі, Лаосі й Таїланді гарбузи використовували в магічних ритуалах та для захисту від злих духів.

Перші американські поселенці відразу оцінили гарбуз. Вони вирізали верхню частину плоду, видаляли насіння, а потім наповнювали гарбузину молоком, спеціями, медом й запікали в гарячій золі. В Європу цю рослину завіз Христофор Колумб.

В Середній Азії з гарбузів роблять не лише посуд, але й пляшки, відра, ложки, іграшки. У легких маленьких посудинах з-під гарбуза, обплетених сіткою, під час мандрів зберігають воду й олію, а у великих – зерно й крупу. В Африці в негоду мандрівники ховають в гарбузах одяг, споруджують з них плоти, виготовляють музичні інструменти.

Сортів гарбуза дуже багато. Кольорова різноманітність – надзвичайна. Вони бувають білі, помаранчеві, жовті, блідо-зелені й навіть сині. В Україні вирощують три види гарбузів – звичайний, великоплідний (або волоський) та мускатний. Плід гарбуза до речі, називають гарбузиною.

І наостанок декілька цікавих фактів про гарбуз:

- З одного гектара поля, засадженого гарбузами, можна отримати 30 кілограмів меду. Він жовтий і швидко кристалізується.

- На початку 19 століття на Гаїті гарбузи-горлянки використовували як гроші.

- В Індії на гарбуз ловлять мавп. В нього насипають рис, мавпа потрапляє в пастку, засовуючи лапку за ласощами.

- Щорічно в маленькому містечку Артур, штат Іллінойс США проводять великий гарбузовий патч. Де можна купити гарбуз, покуштувати страви з нього, придбати насіння.

- 2016 року бельгійський фермер Маттіас Віллемайн виростив гарбуз вагою 1190 кг. На чемпіонаті Європи в Німеччині він став світовим рекордсменом. Рекорд і досі не побито.

«Гарбуз – господар на городі.

Його шанують у народі,

Щоб здоров’я гарне мати, варто кашу з ним вживати!»