“Я світ любив, любив людей” (до 135-річчя від дня народження О. Вишні)

 

До вашої уваги бібліотека-філія № 12  пропонує публікацію “Я світ любив, любив людей” про   неперевершеного майстра сатиричної прози, письменника від народу і для народу Остапа Вишню. Він  народився 13 листопада 1889 року на Полтавщині в містечку Груні в незаможній в багатодітній родині. Справжнє ім’я письменника – Павло Михайлович Губенко.  Вишня був упевнений в тому, що сміх має властивість зцілювати організм від недуг. Рильський сказав про Остапа Вишню: “Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники”.

Таємниці Зірки Мензатюк (До 70-річчя від дня народження)

 

 Шановні наші читачі,  бібліотека філія №12 вирішила розповісти вам  про сучасну українську письменницю, талановиту журналістку і володарку низки престижних літературних премій- Зірку Мензатюк. Та  перш за все, вона  стала відома  завдяки яскравим і захоплюючим дитячим книгам, наповненим веселими пригодами, чарівними персонажами та істинно українськими мотивами. Авторка відноситься до тих сучасних українських письменників, які в своїх творах активно пропагують рідну мову   та культуру України.  

“Людина, митець, естет – Оскар Уайльд” (до 170-річчя від дня народження)

 

Оскар Уайльд народився 16 жовтня 1854 р. у Дубліні. Його мати була освіченою жінкою. Від неї він і успадкував свій художній талант письменника. Батько Оскара Уайльда був чудовий хірург, історик, археолог, етнограф, популярний лектор.Бібліотека – філія №12 пропонує вашій увазі публікацію “Людина, митець, естет – Оскар Уайльд”, про ірландського філософа, відомого драматурга, генія,  дивовижного поета. Йому давалася легко поезія, проза, п'єси, статті та казки. І не було жодної людини, яка не змогла б піддатися її чарівності. 

Митець, мислитель і поет – Олександр Довженко

 

Класик світового кіно, фундатор українського поетичного кіно, письменник, драматург, художник-карикатурист, режисер, якого цінував Чарлі Чаплін… Усе це про Олександра Довженка, який став взірцем для майбутніх кінорежисерів України та світу.

Не забуваю про людей, які мене читають ( До 100-річчя П. Загребельного)

 

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у с. Солошине( козацьке село) на Полтавщині, 1941 р.. Змалку ріс без матері, завжди тягнувся до книги, вчився добре. Навчався майбутній письменник у Солошинській середній школі. У середніх і старших класах захоплюється математикою. Мріяв бути вченим. У червні 1941 року Загребельний закінчив десятирічку. Збирався вчитися далі, але почалася друга світова. Пішов добровольцем на фронт, був курсантом 2-го Київського артучилища, в серпні цього ж року був поранений, потрапив у полон. У 1945 р. П. Загребельний працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.

Батько українського історичного роману (205 р. П. Кулішу(1819-1897)

 

Пантелеймон Куліш належить до числа рідкісних явищ, коли в одній постаті сполучається історик і літератор, поет і прозаїк, драматург і мовознавець, перекладач, етнограф, критик. Все це дало Кулішеві право посісти визначне місце в історії української культури, помітно вплинувши на розвиток нової української літератури. Багатогранна  діяльність цього талановитого поета, прозаїка, етнографа і видавця охоплює кілька десятиліть.

“Письменник, який зазирнув у душу людини” (175 р. з дня народження Панаса Мирного)

 

Голосні читання «Шевченкове слово із нами»

 

« Тарас Шевченко… Такий великий,

                                                    що бути більшим не можна.

                                                    Як Україна. Як світ»

                                                                                Борис Харчук

                  

«Казкова стихія»( до 145-річчя письменника Василя Короліва-Старого)

 

З того часу, як стоїть світ, наша людська фантазія творить у своїй уяві  різну нечисту силу, що оточує людину. Казкові персонажі: демони, чорти, русалки завжди залишаються з нами допоки людство хотітиме вірити в них. Нехай сміються люди з тих, хто вірить в подібних істот. Вони живуть в нашій уяві та легендах завдяки письменникам, особливо таким яким був наш земляк, художник, дипломат, письменник Василь Королів-Старий, якому 16 лютого виповнюється 145 років від дня народження.Отже бібліотека-філія  №12 вирішила підготувати для вас коротеньку розповідь про нашого земляка.

“Я вічність би віддав для тебе”

 

Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864 року у селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Він був позашлюбною дитиною поміщика Івана  Лисевича та колишньої кріпачки Олександри Самійленко. Першим вчителем маленького Володі став місцевий дяк, далі хлопчик здобув початкову освіту у Миргороді.  Бібліотека - філія №12 пропонує публікацію про життя українського поета-лірика, драматурга і перекладача.

“Перлина серед українських письменників”(190 р. від дня народження Марка Вовчка)

 

Письменницький доробок Марка Вовчка був високо оцінений видатними людьми свого часу. І. Франко відніс її твори “до найкращих перл нашої літератури”, а Шевченко назвав їх “джерелом істини й краси”.

Бібліотека – філія №12 запрошує ознайомити  із життєвим і творчим шляхом Марка Вовчка.

Марія Вілінська народилася 22 грудня 1833 року в сім’ї армійського офіцера в маєтку Єкатерининське (тепер с. Козаки Липецької обл.).

Година цікавих повідомлень «Хижа й жорстока дійсність»(до 130-річчя Миколи Хвильового)

 

13 грудня 2023 року ми відзначаємо 130 років від дня народження одного з тих, хто стояв біля витоків української літератури 20 сторіччя — Миколи  Хвильового.І  тому бібліотека філія №12 вирішила познайомити своїх користувачів з ще одним українським письменником. Хвильовий… Той, який хвилює, хвилює сам та хвилює інших.І саме з цим  письменником бібліотека філія №12 вирішила познайомити своїх користувачів.

На широких просторах і думки вільні

 

Ольга Кобилянська прожила довге й насичене життя. «Боже, коли і який буде мій кінець?» – таким записом завершує Ольга свій щоденник. Це був час її життя, коли всі важливі творчі події лише набирали обертів. Вона вважала, що життя кожної людини залежить від долі, і це слово часто трапляється в її творах. Цікавий факт зазначає Кобилянська в одному зі своїх листів:

«Питаєте, коли я рождена. 24 листопада року 1863-го. Святкую, але день тих своїх уродин звичайно 27 листопада, бо десь я ще з-за молодих літ вичитала, що день 24 листопада – день недолі – от в тім і вся річ».

“Яблуневий цвіт в книзі життя М. Коцюбинського”(159 років від дня народження Михайла Коцюбинського)

Людяність, краса, народ, Україна – це улюблені теми розмов Коцюбинського, вони завжди були з ним, як серце, мозок і славні ласкаві очі.

В українській літературі М. Коцюбинському належить одне з найпочесніших місць: після Шевченка, поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою, Стефаником – щодо краси й глибини своїх творів іншого письменника такого ми не знайдемо.

Михайло Коцюбинський – чудовий майстер соціально-психологічної новели й повісті, що мужньо й послідовно бореться проти національного та духовного гноблення народу. Бібліотека – філія №12 пропонує публікацію “Яблуневий цвіт в книзі життя М. Коцюбинського”, де він у своїх творах показав силу й енергію простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за нове справедливе життя, відобразив соціальні та національні прагнення українського народу, оспівав його високу поетичність.  

Публікація « Із славного роду Старицьких» (до 155-річчя письменниці Л .Старицької-Черняхівської)

      

 Серед великої плеяди культурних діячів нашої землі є люди, яких можна порівняти, ну хоч з підсніжником. Скромна квітка, а весни без неї немає!

             До таких належить і письменниця Людмила Старицька. Днями  виповнюється 155-років від дня її народження і бібліотека-філія №12 запрошує згадати цю прекрасну особистість.

        29 серпня 1868 року в Києві в родині письменника Михайла Старицького,  автора пісні «Ніч яка місячна!» й комедійної п’єси «За двома зайцями», та Софії Лисенко – молодшої сестри композитора Миколи Лисенка – народилася друга донька. Батьки назвали її Людмилою на честь хрещеної матері – дружини Михайла Драгоманова.

      А ще через кілька років Людмила Старицька вступить до приватної жіночої гімназії Віри Ващенко-Захарченко, де її дядько по матері, композитор Микола Лисенко викладав музику.

      Людмила вважалася однією з найкращих учениць. Уже тоді вона написала свою першу повість під промовистою назвою – «За Україну».

« Огненне коло життя » (до 60 – роковин пам’яті письменника Івана Багряного)

       

Івана Багряного сьогодні сміливо можна назвати одним із найвідоміших українських письменників ХХ століття і, мабуть, найбільш прочитаним і визнаним в Україні письменником діаспори. А на батьківщину його твори повернулися тільки після проголошення  Незалежності. 25 серпня якраз виповнюється 60 років з дня його смерті. Бібліотека-філія №12 запрошує перегорнути сторінки його життя та творчості.

           Він народився 1906 року в місті Охтирка, що тоді належало до Харківської губернії, а тепер входить до складу Сумщини в простій селянській сім’ї.  Іван Лозов’ягін мав безліч псевдонімів – від "Сорок Сорок" до "Дон Кочерга".         Але по-справжньому прижився та навіть замінив собою справжнє ім’я тільки один – Іван Багряний.

Публікація «Безтурботний час – дитинство» (до 65-річчя письменниці Галини Пагутяк)

      

ЇЇ прозу називають містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Їй закидають, що вигадані світи для неї цікавіші за реальність, а вона відповідає, що хоче «створювати світи, в яких можна жити не тільки мені, а й іншим. Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них», – і додає: «Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні, як малювали в дитинстві».

      Мова йде про письменницю Галину Пагутяк, якій  26 липня, виповнюється 65 років. Бібліотека-філія №12 пропонує  всім поціновувачам її творчості публікацію присвячену письменниці.

“Бачити життя, людей, свою країну”

 

Той, хто прочитає твори Івана Багмута, назавжди
залишиться вдячний йому за ті хвилини радості,
які може дати тільки справжнє мистецтво,
справжня художня література.

В. Бичко

“Бачити світ!.. Бачити життя, людей, свою країну”. Ні, не так. Насамперед треба хотіти бачити! Так хотіти, щоб ви не могли всидіти дома! А щоб так хотіти, треба любити. Любити людей, природу, любити життя, любити свою країну”,  - ось що говорив І. Багмут. Жадоба бачення світу проходить через усю його творчість – і через довоєнні нариси, і особливо через повісті й оповідання для дітей.  

Іван Адріанович  - мандрівник. Письменник згадував, що подорожі по неосяжних просторах країни були тим першим поштовхом, який примусив його взятися за перо. Враження від побаченого були такі, що про них не можна було не розповісти. Бібліотека – філія №12 пропонує публікацію “Бачити життя, людей, свою країну”, присвячену до 120-річчю І. Багмута.

Бесіда « Сріблястий звук павутинки» ( 90-річчя В. Близнеця)

 В ці весняні дні виповнюється  90 років з дня народження українського  дитячого письменника-прозаїка В. Близнеця, який народився  10 квітня

1933 у селі Володимирівка, Кіровоградської  (Кропивницької) області . Публікуватися почав 1959p. Більшість написаних книжок — для дітей. Тому наша бібліотека № 12  поспілкувалася з маленькими користувачами  про найважливіші теми , які  охоплює автор у своїх творах : життя і смерть, правду й кривду, любов і ненависть. Говорив автор у своїх творах  з дітьми просто, як із дорослими. Тож і не дивно, що його книжки для дітей одразу привертають увагу читачів.

Величезний успіх мала повість «Звук павутинки», яка змусила критиків говорити про автора, як про одного з найяскравіших дитячих письменників України. Герой повісті Льонька, навколишній світ якого населений незвичайними звуками, явищами, істотами та різними пригодами.  

Написав і чимало інших книг : «Земля світлячків. Звук павутинки», «Женя і Синько», «Оленчине свято. . Золота гора до неба» 2003 року Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого започаткував Літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця за найкращі твори для дітей.

Барвисті сторінки Н. Забіли(120-річчя)

 Небагато з доробку українських літераторів пройшло перевірку часом й зміною суспільного устрою. Лише чесні, талановиті твори, а не кон'юнктурна писанина, що була створена колись на потребу владі, цікавлять сьогоднішнього читача. Саме такою є творчість дитячої письменниці Наталі Забіли.

       У творчому доробку письменниці майже двісті книжок - вірші, повісті, оповідання, п'єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій. На таких творах, як "Хатинка на ялинці", "Про Тарасика й Марисю", "Ясоччина книжка", "Катруся вже велика", "Під дубом зеленим", "Веснянки", "Про дівчинку Маринку", "Перший крок", "Малим про велике", "Веселі друзі" та багатьох інших виховувалось декілька поколінь українських дітей.