Батько українського історичного роману (205 р. П. Кулішу(1819-1897)

 

Пантелеймон Куліш належить до числа рідкісних явищ, коли в одній постаті сполучається історик і літератор, поет і прозаїк, драматург і мовознавець, перекладач, етнограф, критик. Все це дало Кулішеві право посісти визначне місце в історії української культури, помітно вплинувши на розвиток нової української літератури. Багатогранна  діяльність цього талановитого поета, прозаїка, етнографа і видавця охоплює кілька десятиліть.

 

Його  біографія досить яскрава. Народився Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдонім Панько Олелькович) 7 серпня,(26 липня) 1819 р. у містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер Шосткинського району Сумської області). Його батько походив з козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством на власному хуторі. Початкову освіту П. Куліш одержав дома від старшої сестри Лесі. Його мати була неписьменною, але від неї майбутній письменник перейняв багато народних пісень; приказок, прислів’їв. Він здобув гарну освіту, певний час працював вчителем. Юнак багато читає, захоплюється історичними романами В. Скотта, які вплинули на його подальшу літературну діяльність.

Та  як прозаїк, великого  успіху він  досяг у знаменитому творі «Чорна Рада»- це був перший  в українській літературі історичний роман.Твір  розкриває перед  читачем одну з найдраматичніших сторінок історії України: події, пов’язані з боротьбою за  гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Важливою сторінкою в житті Пантелеймона Куліша стала його багаторічна дружба з Т. Шевченком, їх поєднувала однаково сильна любов до України та її народу, її мови, славетного минулого. П. Куліш захоплювався творчістю Т. Шевченка, видавав його поезії попри заборону.

           

У 1847 р., його було заарештовано у справі Кирило-Мефодіївського братства й відправлено на слідство до Петербурга, хоча приналежність і не була доведена. Після повернення із заслання Куліш цілком поринув у громадську діяльність. Але друкуватися йому дозволили тільки після смерті Миколи І. Згодом П. Куліш відкриває власне видавництво, де починає друкувати твори українських письменників та низку періодичних видань. Саме в цій друкарні вперше побачила світ збірка «Народні оповідання» Марка Вовчка.

      Колеги по письму говорили, що  здається не було в історії нашої літератури постаті настільки багатогранної й різнобічно обдарованої, а водночас настільки суперечливої й неоднозначної, як  Пантелеймон Олександрович Куліш.

Згодом Куліш розчарувався в громадській діяльності і повернувся на свій хутір Мотронівка на Чернігівщині. Але під час свого «хуторного» життя він не полишає літературної діяльності і пише збірку поезій «Дзвін», поему «Маруся Богуславка» та багато інших творів, робить численні переклади українською мовою з Біблії, В. Шекспіра, Дж. Байрона, Й. В. Ґете, Ф. Шіллера, Г. Гейне.

Помер Пантелеймон Куліш 14 лютого 1897р. в Мотронівці, де й був похований.

Нещодавно, в 2019 р., НБУ випустив монету присвячену відомому письменнику, публіцисту, етнографу, історику, літературному критику, перекладачеві, громадському діячеві – Пантелеймону Олександровичу Кулішу. Його творчість вивчається в школі, та і для України він залишився значним майстром пера.