вівторок, 30 червня 2020 р.

«У звичаях, традиціях народу, ти душу України пізнавай"


                
Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, традиції, свята, що виробилися протягом багатьох століть і освячені часом. Звичаї, традиції, обряди - це ті неписані закони, яких дотримується народ, у повсякденні та у святкові дні. Це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю!
         Нині, як і багато століть тому, народні традиції, звичаї, свята є одним з головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності, адже в цих життєдайних джерелах – душа народу.    
    Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
              Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу,  щоб росли здоровими та дужими.
В українського народу завжди  традиції і свята залежали від циклу природи. Так наприклад
зимовий цикл свят є найбільш популярним і очікуваним у українців. Ці свята є найбільш таємничими, урочистими і « родинними», вони обіцяють здійснення мрій кожному, хто вірить у чудеса. Особливо цих свят з нетерпінням чекають діти. Вони пов’язані з приємними сюрпризами, надіями на чарівне виконання бажань, вірою, що все загадане здійсниться.
Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається одне із двунадесятих свят - Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. Після 4 грудня йде низка дуже популярних у народі свят: Катерини, Андрія, Варвари,Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Різдво, Новий рік, Водохрещі.
Відповідно і інші пори року  виділяються своїми традиціями в українців.
Чимало з приводу українських традицій написано літератури.До Вашої уваги її частина:





Українці : Свята.Традиції. Звичаї / уклад. І.Коверець.¬ – Донецьк: Альфа-Прес, 2004. – 304 с.
Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу / М.Н.Шкода. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007.– 384 с.: іл.
Артюх Л.Ф. Звичаї українців у народному календарі / Л.Ф. Артюх. – К.: Балтія – Друк, 2012.– 224 с.: іл.
Українські традиції та звичаї / авт. – упоряд. А.П. Ярещенко. – Х.: Факт, 2008. – 232 с.: іл.
Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї / О.П. Кислашко, Я.О. Кислашко. – К.: Грамота, 2003. – 152 с.
Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї / В.К. Сапіга. – К.: Т-во « Знання України», 1993. – 112 с.
Боряк О.О. Україна: етнокультурна мозаїка / О.О. Боряк. – К.: Либідь, 2006. – 328 с.: іл.
Багнюк А.Л. Символи українства : худож.-інформ. довід. / А.Л. Багнюк. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2010. – 512 с.: іл.

субота, 27 червня 2020 р.

З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ!!!!!!!!!!!!


Віртуальна книжкова виставка « Бібліодрайв для молодих» (До Дня молоді)

Молодість – це не тільки прекрасний період у житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Це час пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.
На підтримку ініціативи молодіжних об'єднань і організацій України День молоді відзначається щорічно в останню неділю червня відповідно до Указу Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указу Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указу № 600/2011 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599».
Молодість – фундамент для серйозного, складного життя. І сьогодні головне побажання для молодих людей – побудувати життя так, як ви мріяли про це в дитинстві. Молодість  повинна бути не настільки серйозною, як того хочуть інші, а трохи безрозсудною, легкою, але при цьому енергійною і нешкідливою. ЇЇ не повинна   обходила стороною романтика вечорами, і щоб авантюри ваші закінчувалися тільки хорошим, міцним результатом потрібно бути самим собою.
До Дня молоді в бібліотеці філії №12  д/д підготували віртуальну книжкову виставку « Бібліодрайв для молодих»


пʼятниця, 26 червня 2020 р.

Державні символи України


Народитися Українцем – це велика честь і слава. Усі ми любимо нашу Батьківщину і прагнемо, щоб вона лиш міцніла і жила завжди.
         Наша Україна – це суверенна і незалежна держава. Суверенітет України, її закони поширюються на всю її територію. Основним Законом за яким ми всі живемо, є Конституція (Основний Закон), що прийнято 28 червня 1996 року. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.
         В пам'ять про цей історичний момент щорічно ми святкуємо державне свято – День Конституції України.    
Отож основними державними символами України є:
*   Державний прапор України
*   Державний Герб України
*   Державний Гімн України

ПРАПОР
Державний Прапор України був затверджений Постановою Верховної Ради 28 січня 1992 року і являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення сторін 2:3 (висота:ширина). Офіційного тлумачення кольорів нема, але найбільш поширеною є версія, що його кольори символізують чисте, безхмарне небо (синій колір), та поля зрілої пшениці (жовтий колір). Офіційним днем державного прапору є 23 серпня.  
 ГЕРБ
Тризуб Офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, умовних і лаконічних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад. Відповідно до статті печатках, деяких офіційних документах тощо. Його призначення – дати в 20 Конституції України Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).






ГІМН

Державний Гімн України — національний гімн на музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського    "Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем , що ми, браття, козацького роду. Станем , браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем , що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже , За Карпати відоб'ється , згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем , що ми, браття, козацького роду".
Поважаймо, любімо нашу Україну, шануймо її символи, гордімося ними.
Бо тільки за цієї умови:       

Ми – Народ,
Ми – Українці,
Ми -  Патріоти.


понеділок, 22 червня 2020 р.

Віртуальна виставка "Скажи-НІ"+ публікація«Наркоманія – дорога в безодню» (26червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконим розповсюдженням )


Щорічно 26 червня, починаючи з 1987 року, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом з метою створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.

Генеральна Асамблея ООН визнає, що, незважаючи на зусилля міжнародної спільноти, світова проблема наркотиків, як і раніше, залишається серйозною загрозою для здоров’я і безпеки населення, особливо молоді.
Наркоманія – стан, що характеризується патологічним потягом до різних психоактивних речовин, зміною толерантності (збільшення дози споживання), розвитком психічної та фізичної залежності, а також вираженими медико-соціальними наслідками.В теперішній час, широке поширення в світі отримали синтетичні наркотичні речовини, які виробляються і потрапляють в тіньовий обіг в обхід чинного законодавства. Висока популярність цих речовин серед молоді обумовлена ​​доступністю придбання через мережу інтернет та низькою вартістю в порівнянні з «класичними» наркотиками. Серед синтетичних наркотичних речовин найбільш популярні так звані суміші для паління («спайси») і «солі».
Міністерство охорони здоров'я подало, що «від 8 % до 26 % школярів у віці 13-16 років пробували наркотики хоча б один раз». Нині наркозалежність помолодшала до 10-11-ти років. В Україні у 2019 році зросла кількість дівчат-підлітків, які вживають наркотики. Про це свідчать результати дослідження, проведеного за сприяння ЮНІСЕФ. Так, згідно з даними дослідження, у 2019 році 18,3% дівчат-підлітків мали досвід вживання наркотичних речовин протягом життя, і 16,6% - хлопців.
Наркоманія залишається важливою соціальною і медичною проблемою, оскільки наслідки цього явища мають згубний вплив на все суспільство.Основна мета профілактики наркоманії є формування у населення і, особливо, у молоді активної життєвої позиції неприйняття вживання наркотиків. Велике значення має організація дозвілля підлітків, створення умов, що забезпечують корисне проведення вільного часу. Не менше значення мають установи культури, які виховують духовність людини, впливають на її  інтелект і емоції, мислення і свідомість.


четвер, 18 червня 2020 р.

Дивовижні пригоди влітку Віртуальна виставка


Літо ... Його чекають всі - і діти, і дорослі. І ось воно настало. Кожен вже запланував на літо багато цікавих справ. Але чи всі ви згадали, яке воно, літо? Чим можна зайнятися влітку? Що роблять влітку діти? Про все це можна дізнатися, прочитавши твори про літо.


Прийшов червень, а з ним набули сили думки про білосніжний пісок, теплі морські хвилі й ліниві дні подалі від навчання. У такі моменти хочеться дістати з шафи усі ті чудові книги, які лежали  протягом року, але які ви навіть не встигли розгорнути. Що не кажіть, а літо – найкраща пора для читання.

вівторок, 16 червня 2020 р.

Віртуальна виставка"ЧУДЕСА КНИЖКОВОЇ МАГІЇ"

Чудо і магія,особливо, якщо в неї віриш робить наше життя надзвичайно цікавим.Мабуть не має жодної людини,яка б не хотіла відчути на собі або побувати там –де магія сенс усього.Існує  чимало письменників,які в дорослому віці вірять у чудеса та магію.
Тому 1939 році Толкін написав есе «Про чарівні казки», де не тільки позначив ключові ідеї своєї творчості, але і висловив революційну, по суті, думку: казки призначені не тільки для дітей! Вони можуть і повинні вважатися природною гілкою літератури в цілому: «Якщо чарівні казки взагалі варті того, щоб їх читали, так значить, варто їх писати і для дорослих теж». Після цього маніфесту, продовженого створенням «Володаря кілець», казкові мотиви все сміливіше почали виходити за межі дитячої літератури.
На захист казок висловлювалися і інші великі автори. У 1909 році Честертон написав есе «Драконова бабуся», яке починається з подання читачеві страшного чудовиська: «Нещодавно я бачив людину, яка не вірить в казки». Щоб не опинитися таким монстром з ампутованою фантазією, казки потрібно як мінімум читати - незалежно від віку.
Перекладанням казок вже нікого не здивувати. На щастя, цим займаються не одні автори любовних романів, де прекрасна і скромна «вона» зустрічає свого принца на білому коні. Казкові мотиви лежать в основі багатьох видатних творів, і часом вони так тісно переплетені з реальністю, що їх майже неможливо розпізнати.
Змінюючи одяг, відображаючи сучасні для своєї епохи тренди, але зберігаючи першооснову, казки залишаються одними з найяскравіших проявів фантазії в мистецтві і ні в якому вигляді не втрачають своєї початкової чарівності.

понеділок, 15 червня 2020 р.

«Найвідоміші казкові та книжкові миші»

Що може об’єднати звичайну сіру мишу, комп’ютерну мишку, лабораторну, , лялькову, польову, «гороскопну»-звичайно історією в книжці чи журналі. Образ мишки не такий простий, як видається на перший погляд. В деяких вона хитра, ледача, шкідлива, розумна, в інших наділена надприродними властивостями і може допомогти тому, хто опинився в скрутних обставинах. Миші – дуже яскраві персонажі, які чудово пасують до дитячих творів. Українські дітлахи знайомі з такими звірятами з дитинства, і кожен з читачів знає хоча б одну казку, де героями є миші. Їх можна дотепно змалювати, залучити до фантастичних пригод, подружити з іншими звірами, і, найголовніше, надати їм потрібний характер та створити захопливу повчальну історію. Адже , тільки миша спроможна була хвостиком розбити яйце, що до неї нікому не вдалося зробити. У чарівних казках миша — загадковий персонаж. Вона не виступає в якості головного героя, але часто, з'явившись на мить, вирішує ситуацію чи вносить свою пікантність. Наприклад, таку роль миша грає у казках «Ріпка» і «Курочка Ряба». І навіть у комп’ютері, як відомо, маніпулятор названо «мишкою» саме через те, що він дозволяє швидко «бігати» екраном монітора.
Саме завдяки близькості гризунів до людей і народилися народні прикмети про мишей.Так, наприклад, молочний зуб дитини, що випав, кидали, приговорюючи: «Мишко, ось тобі зуб кістяний – дай нам золотий». Завелась одна мишка — до народження дитини. Пищить в хаті — буде весілля. Щур забіг в будинок і самостійно вибіг — чекайте велике багатство.
2020 рік згідно  укладачів китайського гороскопу та прибічників східної філософії  є  роком Щура .Тому і рік видався такий незвичний як Ви самі уже відчули на собі.
Якщо тебе зацікавив цей персонаж, прочитай  наступні  історії про цих тваринок:
Гофман Е. Лускунчик і Мишачий король : казка / Е. Гофман ; пер. з нім. Є. Поповича, мал. О. Ігнащенко, В. Ігнащенко. – К. : Веселка, 1991. – 199 с. : ілюстр.
Дуванський  В. Лев та Миша : віршована казка / В. Дуванський ; худож. О. Смірнова. – К. : Павлім, 2004. – 11 с. – (Улюблені віршовані казки).
Резников А. Приключения кота Леопольда. Бурный поток / А. Резников; рис. авт. – М. : Омега, 2004. – 42 с. : ил. – (Для самых маленьких).
Чеповецький Ю. Пригоди Мицика : казка / Ю. Чеповецький ; пер. з рос. Н. Забіли ; мал. В. Гончарова. – К. : Веселка, 1993. – 51 с. : ілюстр.








пʼятниця, 12 червня 2020 р.

Класика завжди у моді Віртуальна виставка


Люди в двадцять першому столітті вважають, що твори класичної літератури - пережиток минулого. Багато або не читають зовсім, посилаючись на брак часу, або віддають перевагу сучасним авторам. Батьки більше не прищеплюють своїм дітям любов до читання, в результаті кожне нове покоління деградує все більше. Віртуальний світ замінив книги. Люди стали забувати, яке значення раніше література мала в житті людини.
Скільки б років або століть не минало, але людські почуття, емоції і життєві ситуації не змінюються. Ми дізнавалися, якою має бути справжня любов, якої поведінки потрібно дотримуватися. Відкривали для себе новий світ, де благородство і честь - не порожній звук.
Книги дають нам можливість потрапити в інший світ, епоху. З творів класичної літератури ми можемо почерпнути для себе знання історії. Адже вони дуже тісно пов'язані. Ми можемо дізнатися про повстання декабристів, битву під Бородіно, першої та другої світових війнах, революції і про багато іншого. Нам відкривається життя схожих на нас людей, але, які можливо, мають інші цінності, цілі, ідеали.
Класичні твори ніколи не втратять своєї актуальності. Якщо у вас важко на душі, складна ситуація в житті, багато питань на які немає відповіді, зверніться за порадою до класики. Ви ніколи не пошкодуєте про це. Класика допоможе вам розслабитися після напруженого робочого дня, переглянути свої погляди на нагальні проблеми і, цілком ймовірно, почати сприймати життя інакше.


«Сімейне читання –це важливо»

Часто батьки скаржаться, що сучасні діти практично зовсім не люблять читати – їм більше подобається дивитися телевізор. Щоб прищепити дитині любов до читання, батьки самі повинні полюбити спілкування з книгою. Коли мама і тато книг зовсім не читають, а дитині вселяють, що це дуже корисно й важливо, то навряд чи це навіювання буде мати хоч якийсь ефект.
Дитина переймає теставлення до читання і книги, яке існує у її батьків. Недарма ще в XVI столітті були написані рядки: «Дитина вчиться тому, що бачить у себе в будинку, - батьки приклад їй». Але як же зробити так, щоб ваше бажання прищепити любов до літератури реалізувалося у вашому чаді? Слід починати роботу формування інтересу дитини до книги ще з раннього дитинства.
Насолоджуйтесь читанням самі
1. Читайте дітям вголос з самого раннього віку. Не варто підміняти справжнє знайомство з книгою прослуховуванням аудіозаписів казок.
2. Беріть з собою дітей до бібліотеки і вчіть користуватися її фондами.
3. Показуйте, що ви цінуєте читання: купуйте книги, даруйте їх самі і отримуйте в якості подарунка.
4. Зробіть читання захоплюючим заняттям: покажіть, що книги повні чудових ідей, які діти можуть використовувати у своєму житті.
5. Нехай діти самі вибирають собі книжки і журнали.
6. Нехай дитина читає вголос кому-небудь із родичів.
7. Збирайте книги на теми, які надихнуть дітей ще щось прочитати про це (книги про динозаврів, космічні подорожі і т. д.)
8. Запропонуйте дітям до або після перегляду фільму прочитати книгу, за якою поставлений фільм.
9. Якщо діти подивилися цікаву передачу по телевізору, дістаньте книгу на цю тему.
10. Частіше запитуйте думку дітей про книги, які вони читають.
11. Дітям спочатку краще читати короткі оповідання, а не великі твори: тоді у них з'явиться відчуття закінченості і задоволення.


четвер, 11 червня 2020 р.

Віртуальна виставка "І генії були маленькими"

Чи може  людина змінити світ на краще? Звичайно може. Адже існують такі люди як генії.
 Генії – найбільш обдаровані люди планети, які  мають вищий рівень інтелектуального або творчого функціонування особистості .Але, часом, їх доля є не найлегшою. Тому їхнє життя часто стає основою для сюжетів захоплюючих  книг ,кінокартин та цікавих статей .28 жовтня 2007 року газета Телеграф опублікувала британський рейтинг «100 геніїв сучасності» складеного міжнародною консалтинговою компанією Creators Synectics. Одну четверту списку склали британці — найбільша щільність «геніїв» серед країн світу за версією укладачів, британці та американці разом — близько 60 % списку.
Єдиний українець у списку Іван Марчук (72-ге місце). Українське походження мають Стівен Спілберг (26-е місце), Ноам Чомскі (32-ге місце), Стів Возняк і Мартін Купер (поділяють 67-е місце).
«Слава в руках праці», – говорив Леонардо да Вінчі, і був, безсумнівно, правий, але крім наполегливої праці іноді необхідно мати хоч трохи таланту. Хто знає, яким шляхом пішла б історія людства, якби не з’явився на світ хоча б один з них – геніїв, які змінили світ. Бібліотека філія №12 підготувала для Вас та ваших дітей чудову добірку  цікавих книг, які сприятимуть розвитку та прагненню Вашої дитини до самоудосконалення.


вівторок, 9 червня 2020 р.

Віртуальна краєзнавча година: «Пером і шаблею» (до 370 річчя Самійла Величка, козацького літописця, нашого земляка)


У першій чверті 18 століття під Полтавою у селі Жуки народився історичний у всіх відношеннях твір. У ньому автор зафіксував деякі події з недалекого для нього минулого. У дослідників немає сумніву – цей твір належить до традиції так званих «козацьких літописів».
Водночас, практично ніхто не сумнівається – хто підсумовував цю традицію, адже у ньому поряд із викладом численних фактів постійно звучить гірке для української історії запитання «Чому?».
Це Самійло Васильович Величко, який дає відповіді і водночас залишає право на остаточні пояснення своїм нащадкам .
За 10 кілометрів від Полтави у селі Жуки Віталій Зайцев – депутат місцевої сільської ради - показує місце, де планують побудувати Меморіальний музей Козацької слави:
«Діди розказували по тих часах, що тут лежить писака якийсь. Ну, тоді люди не знали - хто тут лежить . Тепер ми уже точно знаємо, що він похований тут: Самійло Величко лежить тут – на нашій землі жуківській.»
Сам храм зруйнували у 30-х роках у запалі більшовицької боротьби із наслідками минулого. Жорстоке знищення гетьманської столиці Батурина військами Меншикова, наслідки Руїни, тобто зруйновані міста та села Правобережної України, де кістки людей лежали десятиліттями непохованими. Все це на власні очі бачив Самійло Величко, що і спонукало його на написання літопису. Він охоплює період від часів повстання Богдана Хмельницького до початку 18 століття.
Доля не подарувала Самійлові Величку особистого щастя та матеріальних благ. А ось щодо можливостей історичних досліджень - була щедрою. Вірогідно, майбутній літописець був випускником Києво-Могилянської академії, знався на історії, літературі та володів п’ятьма мовами. Тривалий час служив канцеляристом у генерального писаря Василя Кочубея, а близько 1704 року перейшов на службу до Генеральної Військової Канцелярії. Мав доступ до джерел давніх часів, а також до найсекретніших державних документів своєї доби – доби Івана Мазепи. Можливо, служба у гетьмана і призвела потім до арешту – у 1708 році. Царський уряд протримав його у в’язниці майже десять років. Швидше за все, звільненню сприяли клопотання реабілітованого на той час роду Кочубеїв. У їх володіннях, у Диканьці та у Жуках і був написаний літопис.
Його шанували і в часи російської імперії і за радянських часів, адже мав, як зараз кажуть, проросійський погляд на історію України. Мабуть, дослідники ще довго дискутуватимуть про головні світоглядні позиції Самійла Величка. Можливо, істинна посередині. Він тужив за часами, коли існувала сильна гетьманська влада, водночас літописець жив у часи, коли, принаймні, у козацької старшини формувався погляд на історію України в контексті зародження Російської імперії.

Любов'ю до України просякнуті сторінки літопису . Її називає «матка наша”, «милая отчизна» . Докоряє , що її керманичі так і не змогли ні зупинити Руїну, ані потім її повністю подолати. Величко дивується, чому на відміну від більшості європейських народів українська історія не була ретельно описана та осмислена, і завзято долає прогалину. Літературознавці також із зацікавленістю досліджують літопис Величка, адже написаний він цікавою козацько-канцелярською мовою. До того ж, літописець не шкодував сторінок для суто поетичних творів. Незаперечним є і вплив літопису на українську літературу, особливо на Тараса Шевченка. Рукописні оригінали історичної пам’ятки збереглися частково. Нині вони у Санкт-Петербурзі. Однак в Україні вже здійснено видання унікального твору. На сучасну українську мову його переклав Валерій Шевчук. Сталося це майже двадцять років тому, 1991 року, отже знайти цю книгу непросто.
Сам автор, який вже сліпим і у злиднях дописував твір свого життя, закликав: «Ласкавий читальнику, коли що здасться тобі в цій моїй праці непевне й неправильне, то може воно так і є …., але не знищуючи й моєї нікчемної праці, виправ мене даним тобі від Бога розумом».

Вдячні нащадки завжди будуть пам’ятати про титанічний труд, задля якого Самійло Величко поклав своє життя. У селі Жуки встановлено пам’ятний знак на місці, де за переказами, поховали козацького Літописця.

понеділок, 8 червня 2020 р.

«Всі ми родом із дитинства»



А де ж знайти мені цей дивосвіт?
Там, де біжать дитинства ноги босі.
Там, де живе новий, щасливий світ,
Де сяють кришталем ранкові роси.
ЛАПАЙ Марина
Діти – найдорожче багатство кожної родини та кожної людини. Заради їх щастя батьки готові долати всі труднощі і перешкоди. В них – надія на щасливе майбутнє наших сімей, всього українського роду. У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші 5-7 років життя, і від того, якими вони були, багато в чому залежить  подальша доля дитини.
Дитинство — це час, коли все ще попереду і все можливе. Звичайно, у цьому віці людина ще не обтяжена численними обов'язками та клопотами, тому вона може вільно розвиватися у процесі гри, багато часу присвячувати задоволенню своєї допитливості. Відсутність життєвого досвіду та тягаря спогадів, забобонів і стереотипів визначають не лише гостроту сприйняття дійсності, а й його безпосередність, максимальну зосередженість на предметі сприйняття. 
У дитинстві більшість дітей мріють про все можливе і не можливе адже це країна чудес .Тому вони ніколи не нудьгують. Кожен наступний день  у них  не схожий на попередній:
Так деякі з дітей мріють стати великими артистами чи акторами  до Вашої уваги фотосвітлини Як українські зірки виглядали у дитинстві: милі фото








Чимало дітей у дитинстві захоплюються читанням книг адже книги –нові подорожі, нові світи, нові враження і емоції. Тому рекомендуємо Вам зануритися у  чарівний книжковий світ дитинства.
Егор Бенкендорф «Щасливе дитинство»
Анджела Нанетті «Мій дідусь був черешнею»
Д.Максименко « Різнокольорове дитинство»
Збірка короткої прози сучасних українських письменників.«Лялька. Оповідання про дитинство»
Євген Білоусов «Лесина пісня»
Лаґеркранц Рус «Моє щасливе життя»



Дитинство – це чудова пора надій і сподівань на прекрасне життя та здійснення мрій. Найніжніший та найщасливіший час у житті кожної людини. Кожен день наповнений новими відкриттями та пригодами. А у пам`яті залишаються тільки найяскравіші спогади.Діти – це майбутнє нашої держави, яке формується в сьогоденні.