Віртуальна виставка"ЧУДЕСА КНИЖКОВОЇ МАГІЇ"

Чудо і магія,особливо, якщо в неї віриш робить наше життя надзвичайно цікавим.Мабуть не має жодної людини,яка б не хотіла відчути на собі або побувати там –де магія сенс усього.Існує  чимало письменників,які в дорослому віці вірять у чудеса та магію.

Тому 1939 році Толкін написав есе «Про чарівні казки», де не тільки позначив ключові ідеї своєї творчості, але і висловив революційну, по суті, думку: казки призначені не тільки для дітей! Вони можуть і повинні вважатися природною гілкою літератури в цілому: «Якщо чарівні казки взагалі варті того, щоб їх читали, так значить, варто їх писати і для дорослих теж». Після цього маніфесту, продовженого створенням «Володаря кілець», казкові мотиви все сміливіше почали виходити за межі дитячої літератури.

На захист казок висловлювалися і інші великі автори. У 1909 році Честертон написав есе «Драконова бабуся», яке починається з подання читачеві страшного чудовиська: «Нещодавно я бачив людину, яка не вірить в казки». Щоб не опинитися таким монстром з ампутованою фантазією, казки потрібно як мінімум читати - незалежно від віку.

Перекладанням казок вже нікого не здивувати. На щастя, цим займаються не одні автори любовних романів, де прекрасна і скромна «вона» зустрічає свого принца на білому коні. Казкові мотиви лежать в основі багатьох видатних творів, і часом вони так тісно переплетені з реальністю, що їх майже неможливо розпізнати.

Змінюючи одяг, відображаючи сучасні для своєї епохи тренди, але зберігаючи першооснову, казки залишаються одними з найяскравіших проявів фантазії в мистецтві і ні в якому вигляді не втрачають своєї початкової чарівності.