Матуся й тато — два
крила дитини,
Які допомагають в
світ злетіти.
Це світлий вогник і
тепло родини,
Що не дають людині
збайдужіти.
Матуся й тато —
сонечко крилате,
Яке дає і силу, і
наснагу………
Надія
Красоткіна

Найважливіше,
що є в житті кожної людини – це її родина. Кожна сім’я є колектив: де є мама, тато і дітки. У сім’ї однаково важлива роль належить як
батькові, так і матері. Та з самого початку
є тільки любов. Отже Мама – найкраща, найдобріша, а Тато – найдужчий,
найсміливіший. Ці люди найближчі,
найрідніші і найкращі. Кожна дитина з радісною
усмішкою вимовляє ці перші дивовижні, сонячні слова «МАМА,ТАТО».
Кожна жінка, яка виносила дитину під своїм серцем, все подальше життя буде зігрівати її теплом, ласкою і палкою любов’ю,
виховувати в ній доброту і світлий розум, плекати чуйність і доброзичливість. Справжня
мама нічого не пошкодує для своїх малят. Вона ніколи не залишить дитину в біді,
а тим більше не кине її напризволяще. Вона завжди зрозуміє дитину, завжди
поспішить її на допомогу, не вагаючись віддасть останній шматок хліба, а за
врятування дитини – навіть життя. Мати невтомно піклується про своїх дітей.
Результати материнського виховання залишають у дитини глибокий слід на все
життя. Любов матері до дитини найсильніша в світі.
Батько
в свою чергу також – найрідніший, найдорожчий для дитини чоловік, в образі
якого відображається людська відповідальність за кожний твій крок і вчинок, за
весь твій життєвий шлях. Роль тата не обмежується лише добуванням засобів для
прожитку. Батькова присутність впливає на становлення й розвиток гармонійної
особистості дитини. У любові батька
поєднується повага з вимогливістю.
Батько
й мати своїм прикладом навчають працювати, творити красу, доброту, відвертість,
щирість у взаєминах із людьми. Навчають жити в правді, мирі та злагоді. Люблячі
батьки стають взірцем та ідеалом для своїх дітей. Саме зі своєї сім’ї, з родини
іде у світ людина, і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям
краси і справедливості. Саме з родини несе вона у світ правду, чесність, віру,
традиції і звички. То ж недарма українське народне прислів’я каже: «Який кущ,
така й хворостина, які батьки, така й дитина».