понеділок, 30 листопада 2020 р.

"Вбивця на ім'я СНІД"

 


Вперше цей день відзначався у 1988 році, на всесвітній зустрічі МОЗ. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно 1 грудня.

ВІЛ – інфекція – захворювання, що ослабляє імунітет людини, вражає переважно молодих людей віком від 18 до 27 років. Головними чинниками поширення ВІЛ серед молоді є вживання ін'єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки.

Бібліотека – філіал №12 пропонує до вашої уваги публікацію до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Цей вірус руйнує імунітет – систему, що захищає наш організм від різних шкідливих впливів, від мікробів та вірусів.         

 А хвороба СНІД –синдром набутого імунодефіциту – настає лише тоді, коли клітин, які захищають організм, стає дуже – дуже мало. Але коли людина, що інфікувалась ВІЛ, захворіє на СНІД – через рік чи через 10 років – ніхто не знає. Це залежить від її умов проживання, від харчування, від її способу життя.  

А які наслідки будуть, якщо людина захворіє на СНІД ?   

Хвора на СНІД людина не має захисної системи організму, вона зруйнована. Отже, людина може померти від будь – яких хвороб, що для людей зі здоровою імунною системою не страшні.

Відчути, що ВІЛ – інфекція потрапила до організму, неможливо. Виявити це можна лише здавши відповідні аналізи крові, адже основне місце, де живе ця інфекція – це кров.

ВІЛ не передається :  

                    а ) через укуси комах.

б )  через гроші.

в ) можете спокійно триматись за поручень у транспорті, а якщо хтось чхне – хвилюватися даремно – так інфікуватись неможливо.

г ) можете абсолютно вільно спілкуватися з людьми, ВІЛ не передається повітряно – крапельним шляхом, через обійми, через рукостискання, через спільне користування посудом чи одягом.

 Ви повинні пам'ятати – ВІЛ передається лише декількома шляхами :

а ) через кров.

б ) через незахищений статевий контакт.   

в) а також може передаватись від ВІЛ – інфікованої мами до дитини іноді – під час вагітності, а також під час пологів або грудного вигодовування.

г)  ВІЛ можна інфікуватись лише при повторному використанні голок і шприців для уколів. Якщо шприц буде у стерильній упаковці  - небезпеки немає.

д)  татуювання та пірсинг – чи може це бути одним із шляхів передачі інфекції? ВІЛ можна одержати при нанесенні татуювання чи пірсингу тільки якщо голка, якою це робитимуть, буде нестерильною. 

Треба бути дуже обережним і пильнувати, щоб все було стерильним – бо можна отримати ВІЛ – інфекцію. 

Бажаємо успіху в майбутньому і бережіть себе.

«Життя гідне того, щоб жити» (до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)

 

Людство побороло багато хвороби, але щоразу з’являються нові й нові. Одна з них – СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Це соціально-небезпечне інфекційне захворювання, яке викликає інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Зараз, коли весь світ потерпає від COVІD – 19, людство трохи призабуло найстрашнішу хворобу, що з’явилася у ХХ столітті. Її називали «чорною чумою» минулого століття - СНІДом. Цій темі присвячено невелика публікація, яку бібліотека №12 пропонує вашій увазі. 


Заснований ВООЗ Всесвітній день боротьби зі СНІДом у 1988 року відзначають 1 грудня. Він покликаний підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та продемонструвати міжнародну солідарність Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета – звернути увагу суспільства на цю проблему.


Особливо уразливими до інфікування ВІЛ є діти та молодь, оскільки, за результатами різних досліджень, рівень застосування ризикованих практик серед них є вищим, ніж серед дорослих.

СНІД більше не входить до десятки провідних причин смертності. За даними ВООЗ, у 2015 році від нього померли 1,1 мільйонів осіб проти 1,5 мільйона  у 2000 році.

Найбільш ураженим регіоном є Африка. На цей континент припадає майже дві третини загального числа нових випадків інфікування ВІЛ.

Джерелом ВІЛ - інфекції є ВІЛ - інфікована людина як з клінічними проявами так і без клінічних ознак інфекції.  Є три основні шляхи інфікування ВІЛ, а саме: статевим шляхом, парентерально (ін'єкційно, через кров та інші біологічні рідини) та шляхом від матері до дитини.

Перші хворі на СНІД були зареєстровані в США в 1981 році. Насамкінець хочеться згадати й нагадати про тих відомих людей, що померли від цієї інфекції. Найвідомішою людиною яка померла від СНІДу є Фредді Меркьюрі, легендарний вокаліст групи «Queen», танцівник та балетмейстер зі світовим ім’ям – Рудольф Нурєєв, американський тенісист, володар трьох кубків Великого Шолома – Артур Еш, відомий американський кіноактор, володар кількох Оскарів – Ентоні Перкінс, німецький співак соліст легендарної групи «Чінгіс-хан» Луіс Потгітер. Та відомий американський письменний-фантаст Айзек Азімов. Серед жінок – супер-модель №1 у світі – Джина Караджі, всесвітньо відома Ізраїльська співачка Офра Хаза.

ВІЛ-інфекція – не вирок. Людство винайшло антиретровірусну терапію, що дозволяє людям з цією хворобою жити звичайним життям.


пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

«Пишеться те, що в душі» (письменниця Ганна Ручай)

Сучасна українська література дуже багата на непересічних та талановитих людей, що володіють даром пера. Якої тільки літератури зараз немає. Пишуть для дітей, для підлітків, окремо для чоловіків, окремо для жінок (хвала тим письменникам). Ось одна з гарних авторок, що пише й вміє писати саме для нас, жінок. Ми знаємо її, як Ганну Ручай.

 

Бібліотека філія №12 пропонує декілька фактів із творчого життя письменниці.

«…Один із нападників сказав мені: «Ну всьо, тьотка, гані бабки по-харошему!». А я запитала наївно: «А що, коли не по-харошому?» Тоді він: «Значіт, прощайся со своєй вставной чєлюстью!» Може, це й спрацювало, бо в результаті той грубіян позбувся …чотирьох зубів! Не можна жінкам навіть мого віку казати такі компліменти!»

"Корисна їжа та правильне харчування"

 

      Всі ми знаємо, що правильно харчуватися необхідно для того, щоб наш організм функціонував правильно, щоб ми себе почували добре, виглядали чудово. Але що значить “харчуватися правильно” ? Давайте дізнаємося!  Чи існує шкідлива та корисна їжа.

    Тому бібліотека – філіал №12  ознайомить Вас з публікацією "Корисна їжа та правильне харчування" що  допомагають людині зберігати працездатність, уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, збільшити тривалість життя.

Шкідлива їжа

Це продукти з підвищеним вмістом холестерину. Він відкладається в організмі у вигляді шлаків, засмічує організм. Людина починає частіше хворіти і швидко старіє. 

Лідери за вмістом холестерину: сало, масло, сметана, сир, м'ясо, печінка, яйця. Тому ці продукти не переїдати!

Продукти довголіття

Продукти, що благотворно впливають на пам'ять: апельсини, персики, помідори, цибуля, яблука, хурма , ківі і виноград. 

вівторок, 24 листопада 2020 р.

«Чому людина старіє»

 

Людина старіє, так само як і все у Всесвіті. Навколо нас старіють планети, зірки, тварини, рослини, і навіть каміння. Вважається, що все навколо  старіє і це нормальний і закономірний процес,  так, як після старіння і смерті одного, з'являється нове молоде тіло. Люди живуть  по різному. Кожна людина проживає життя по – своєму. Одні все життя правильно харчуються, займаються спортом, не мають шкідливих звичок і організм сильно не зношується, тому  ці люди живуть правильно. Вони можуть прожити навіть більше 100 років. А інші не вважають за потрібне слідкувати  за станом свого здоровя і не дотримуватися певних норм життя.

Бібліотека філія №12 пропонує до вашої уваги декілька цікавих фактів досліджень. Отже не так давно Організація Об’єднаних Націй опублікувала досьє про проблеми, які викликало швидке старіння населення світу. Серед основних висновків фігурують наступні: – Справжній ритм старіння не має прецедентів в історії. У 2045 кількість людей старших за 60 років  перевищуватиме  кількість дітей до 15 років. Сьогодні середній вік на планеті складає 28 років: половина населення старша за цей вік і половина – молодші.       До середини 21 століття середній вік досягне 38 років. Статистика виявляє, що старіння зачіпає практично всі країни світу і супроводжується зменшенням народжуваності. У досьє наголошується, що старіння населення матиме вибуховий ефект для економічного зростання, фінансової системи, ринку праці і податкової системи. У сьогоднішньому світі на кожну літню людину припадає 9 працездатних, у той час як в 2050 році ця цифра впаде до чотирьох, що буде мати найсерйозніші наслідки для пенсійної системи. При цьому потрібно врахувати і теперішню економічну кризу, яка різко скоротила пенсійні фонди.

   Для того, щоб віддалити старість - потрібно вести правильний спосіб життя.

понеділок, 23 листопада 2020 р.

«Бути жінкою в цьому світі» (До Міжнародного Дня боротьби з ліквідацією насилля по відношенню до жінок)

 Наближається дата, яка в сучасному світі має неабияке значення. Це Міжнародний День боротьби за ліквідацію насилля по відношенню до жінок. Тема дуже глибока, й чесно кажучи, дуже болюча для нас, жінок. Чого гріха таїти, навіть зараз у Європі, й у нас в Україні, жінки – це іноді об’єкт насильства та істота менш вартісна, ніж чоловік. Невелика публікація, яку бібліотека №12 .Полтавської  міської ЦБС пропонує вашій увазі, не вирішує проблему, але й звернути увагу на неї варто.


Одна розумна жінка колись сказала: «Жінки – більшість, яка існує на правах меншості». Живемо уже у 21 столітті, світ навколо змінився, жінки мають право голосу, займають високі посади, навіть у космос літають… Проте, судячи іноді з новин, що передають наші мас медіа, ми живемо десь у глибокому й темному Середньовіччі. Насилля по відношенню до жінки, не тільки фізичне, а й моральне було й є. Й нікуди від цього не дітися. Воно, насилля, росте як гриб поганка по цілому світу. Немає значення які це країни: чи Схід, чи «просунуті Сполучені штати Америки», чи «толерантна Європа». Від насилля наприклад в сім’ї, у нас в сучасній Європі потерпає 15 відсотків жінок. Жінку принижують, б’ють, а вона мовчить: не виносить сміття з хати.  Скільки ми чуємо та знаємо про такі сім’ї. Мабуть саме поняття, що жінка, як людина, має такі ж права як і чоловік, на деяких представників сильної статі діє, як червона ганчірка на бика. 


неділя, 22 листопада 2020 р.

«33-я сльоза» (До Дня пам’яті жертв Голодомору)

 

Є дати в історії нашого народу, коли спогади викликають пекучий душевний щем. Серце стискається й болить, але ж минулого не повернути… Одна з таких дат – День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Наша бібліотека №12, як і всі ми, завжди відкликалася на цю тему. Ось й зараз ми (бібліотекарі) пропонуємо вашій увазі публікацію «33-я сльоза», щоб згадати ще раз про оті сім мільйонів невинних жертв: «Бо попіл померлих стукає в наші серця».

Тема Голодомору – страшна тема. Про неї не просто писати мені, як людині й як матері. Слово ж, Господи, яке страшне -  «Голодомор»! Велич і масштаб трагедії й зараз важко осягнути людським розумом. Як же так: у багатій, з родючою землею Україні, взяти й відібрати в людей життя й шматок хліба.

А потім пояснювати через багато років в підручниках й статтях, що, мовляв, не врожай, куркулі, «госзамовлення», плани по заготівлі зерна. Брехня то все! Підла брехня! Й врожай був, й зерна було вдосталь. Вистачило б  врожаю на всіх, але загребущі руки тодішньої влади тягли все до останньої зернини, а хліб гнив в вагонах на залізниці.

До кожної української хати підкрадався голод, дивився великими очима голодних дітей, й неможливо було від нього сховатися. У пам’яті тих, хто пережив оте страхіття, кров, холод й голод, розкуркулення, людожерство, страшні вбивства заради кусника хліба. 

четвер, 19 листопада 2020 р.

Інформ-хвилинка «Усе найкраще - дітям» (До Всесвітнього дня дитини)

 

20 листопада відзначається Всесвітній день дитини. Його відмічають у 145 країнах на честь прийняття ООН Декларації прав дитини (1959 рік). Саме цій «дитячій» даті й присвячена невелика інформ-хвилинка, яку підготувала бібліотека №12 д/д.  Діти наше майбутнє. Саме в наших дітях формується те, як буде виглядати наступне покоління людей. Отой крихітний «досвід життя», що ми отримуємо в дитинстві, формує з нас особистість. «Всі ми – родом з дитинства», - сказав колись Екзюпері. Для них, дітей, існує багато свят, одне з найвідоміших – Всесвітній день дитини.

Після Другої світової війни, людство нарешті зрозуміло, що найбільшою та найневиннішою жертвою є саме дитина!

Були прийняті Декларація та Конвенція про права дитини. 


Декларація об’єднує 10 основних понять, принципів й доводить, що прикінцеве завдання – це «забезпечити дітям щасливе дитинство».

середа, 18 листопада 2020 р.

“Золоті метелики з дерева летять, крильцями своїми сумно шарудять…”

Сіре небо і хмари байдужі,

Скинув листя замислений сад,

У тумані по мерзлих калюжах

Тихо бродить сумний листопад

                             Книшова Н.   


      
 Осінь має різні обличчя… У вересні вона лагідна й щедра, у жовтні  гордовита й ошатна, а з приходом листопада – холодна й сумовита. Погода ж у листопаді зовсім не радує теплом.

Листопад струшує останнє жовте листя з дерев, поливає холодними осінніми дощами, насилає дошкульні вітри. Пізня осінь – сумовита пора, бо в природі все засинає, готується до зустрічі з холодами та морозами. Назва листопад" говорить сама за себе: о цій порі з дерев опадає листя. Колись за короткі дні й холоди цей місяць називали: куцень, напівзимник, безлиста зима. 

вівторок, 17 листопада 2020 р.

«Кольорове торнадо» Соні Делоне» (До 135 річчя від дня народження)


Полтавська земля, незвичайна, фантастична. Яка ж вона щедра на людські таланти! Письменники, поети, композитори, актори, художники, немов зірки зійшли на її небосхилі. І, чесно кажучи, не зірочки, а великі по справжньому зірки «першої величини». Одна з них – наша землячка, художниця-авангардистка зі світовим ім’ям – Соня Делоне.

Днями (14 листопада) виповнилося 135 років з дня її народження. Про неї є багато книг, статей. Вона прожила довге життя – 94 роки. Пропонуємо переглянути найцікавіші сторінки «щоденника життя» цієї незвичайної жінки.

понеділок, 16 листопада 2020 р.

“Чудо – ґудзик”

 

16 листопада у світі відзначають цікаве свято – Всесвітній День ґудзиків. Заснований День ґудзика американською організацією “National Button Society”,  в 1938-му році, ще в XX столітті.

Збираючись кожен день на роботу, навчання або прогулянку, в школу чи в дитсадочок, ми не надаємо особливого значення ґудзикові на одязі. Вони стали настільки звичним і буденним аксесуаром, що часом їх просто не помічаєш і застібаєшся по інерції. Але ж у ґудзиків історія дуже цікава і багата. Познайомимося ближче.  Ґудзики мають довгу історію, якій уже багато тисяч років.

Первісна людина ґудзиків, звичайно ж, не знала. За одях їй слугували шкури тварин, які вона скріплювала гострими кістками. 

Десь понад пять тисяч років тому, коли наші пращури навчилися вичиняти шкури, ткали полотно й шити собі одежу,  вони стали вигадувати різні застібки. Це були дві зчеплені одна з одною половинки. А виготовляли їх з кісток та рогів тварин, з дерева.

Ґудзики, схожі на сучасні,- з двома або чотирма дірочками чи вушком для пришивання – зявилися порівняно недавно. Досить швидко вони стали важливою деталлю повсякденного та святкового вбрання.

На ґудзики, як і на одях, була своя мода. І чим багатша була людина, тим дорожчі були в неї ґудзики.

четвер, 12 листопада 2020 р.

Віртуальна виставка“Щасливий дар творити для людей”

 


На даний час Андрій Кокотюха є чи не найплодовитішим українським письменником ХХI сторіччя. Однак не лише в нашій країні напевно знайдемо багато письменників, що могли би похизуватися Кокотюхиною літературною плодючістю. І не диво: лише друком, не рахуючи мистецьких планів, уже вийшли 75 романів, Андрієм Анатолійовичем написано також понад сто сценаріїв кінофільмів, а видавництва стоять у черзі за цим автором у буквальному сенсі слова.


А ще Андрій Кокотюха, який в останнє десятиріччя більше зосередився на кіні, маскультурі, вважає, що якби в середині 1990-х кіно та телебачення в Україні перебували хоча б на тому ж рівні, що в останні три роки, ніякої війни не було б.

Народився у м. Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім Тараса Шевченка.

Книжки А. Кокотюхи виходять друком майже в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: "Смолоскип", "Кальварія", "Фоліо", "Піраміда", "Нора-Друк", "Зелений Пес". Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами і телеканалами.



середа, 11 листопада 2020 р.

“Шлях до змін починається в серці”

 



До 170 – річчя від Дня народження Роберта  Льюїса Стівенсона – видатного британського письменника, автора гостросюжетних пригодницьких романів.

 Народився великий письменник в Единбурзі, 13 листопада 1850 року в родині багатого будівельника і дочки священика. Уявити свого єдиного сина в ролі знаменитого на весь світ письменника, батьки Стівенсона ніяк не могли. Він був ледачий, несерйозний і до всього іншого дуже нездоровий, доктора боялися: «Чи виживе?». У ранньому дитинстві Стівенсон перехворів багатьма дитячими хворобами.

Мати Льюїса, була хвора на туберкульоз, тому за хлопчиком доглядала няня Алісон Каннінгем. У сім’ї її називали Канни. Вона не була звичайною гувернанткою, їй були притаманні чудове почуття гумору, вміння розповідати історії, і уява. Провівши з нянею все своє дитинство, Стівенсон став багато уявляти, придумувати, в ньому прокинувся талант письменника. У їхньому будинку у Канни було особливе авторитетне положення - за витівки і проступки хлопчик просив вибачення не у матері а саме у Канни.

 Твори Стівенсона романтичні, сповнені екзотики, мрій про щастя. Починає письменник писати рано — вже у 15 років видає свою першу книгу.

вівторок, 10 листопада 2020 р.

Інформ-хвилинка «Вічний вогонь людської пам’яті»

 

Більшість людей не знають про цю дату. Події, про які ми розкажемо, відбувалися майже 100 років тому. За цей час виросло не одне покоління, а поняття пам’яті й солдатського подвигу не старіє.

Сторіччю відкриття пам’ятника Невідомому Солдату та відкриттю вічного вогню коло пам’ятника ми й присвячуємо цю інформ-хвилинку.

Нам здається, що ця тема не залишить нікого байдужим.

Люди завжди шанували вогонь, йому поклонялися, як живому. Бо він нерозривно пов'язаний з життям, теплом отчого дому, світлом, що протистоїть пітьмі. Вогонь зберігали жерці, вогонь був героєм міфів, згадаймо хоча б міф про Прометея, що вкрав вогонь й віддав його людям.

          В історії Європи ХХ століття згадали про вогонь, як символ пам’яті, після Першої світової війни. Тоді здавалося, що ця війна буде останньою… Людство заплатило за свої «амбіції» життям звичайних людей. Загинуло від семи до 12 мільйонів жителів Європи. Втрати навіть зараз не можливо порахувати. Стільки солдат не повернулося додому, стільки людей втратили дім, сім’ю, батьківщину. А скільки солдат залишилися невідомими!

          Першою з країн, що приймали участь у Першій світовій війні, Франція вирішила створити меморіал, присвячений Невідомому солдату. Який не повернувся з війни. І біля підніжжя Тріумфальної арки – як символ перемоги яку приніс солдат країні було захоронено тіло одного з невідомих героїв. 

«Цікавинки про незвичайні книги»

 

Книга була і залишається одним із найбільших здобутків людства. Книги вчать нас, допомагають в житті, вчать нас мріяти. Вони ще довго, якщо не завжди будуть найбільшим скарбом людей. Google, який знає все про всіх, виявляється підрахував скільки всього друкованих видань існує на Землі. За його даними - книжок 129 864 880 примірників. Ми пропонуємо вам цікаву інформацію про найнезвичайніших «представників» друкованого слова.

Дхарані

Найдавніший друкований твір -  сувій Дхарані, або сутра. Текст був видрукуваний з дерев'яних кліше. Сувій був знайдений 14 жовтня 1966 року у фундаменті пагоди Пульгукса в Південній Кореї. Було встановлено, що сутра була видрукувана не пізніше 704 р. н. е. і являє собою книгу з поемами, віддруковану з допомогою металевого шрифту.
Найбільша книга у світі
Найбільша книга у світі - "The Codex Gigas" ще відома як "Біблія Диявола". Манускрипт написаний латиною невідомим автором. 

Легенда свідчить, що її написав чернець, якого замкнули за порушення чернечих принципів, і він присягнувся всього за одну ніч написати найбільший рукопис у світі. 
Коли він зрозумів, що не зможе виконати свою обітницю, то став молитися дияволу і той почув його. Спочатку рукопис мав 640 сторінок, з них 624 збереглися до нашого часу в доброму стані. 

При створенні манускрипту було використано 160 ослячих шкур. Розмір палітурки - 92 см у висоту, 50 см завширшки. Товщина книги - 22 см, а вага - 75 кг.
Найменша книга

Найменша книга в світі - "Teeny from Tumip Tovn". Розміри цього мініатюрного видання складають всього лише 0,07 х 0,1 міліметрів

понеділок, 9 листопада 2020 р.

Літературна подорож «Віддай людині крихітку себе…» Л. Костенко (До Всесвітнього дня доброти)

 

Не секрет, що с сучасному світі, який весь час кудись поспішає, звичайні, наші звами людські почуття відходять на другий план.

Людяності та доброти серед нас, людей, стало менше – це, нажаль, так і є. Тому Всесвітній день доброти – ще один привід згадати про те, яке ж це чудове відчуття – Доброта.

Пропонуємо вашій увазі невеличку літературну подорож, що присвячена саме цьому святу.

Вже стало доброю традицією для багатьох країн щорічне свято – Всесвітній день доброти (Word Kindness Day), а дата його – це день відкриття в 1998 році в Токіо І конференції Всесвітнього руху доброти. Сама ж організація «Всесвітній рух доброти» була створена в Японії в 1997 році. Рух забрав навколо себе всіх небайдужих – волонтерів та добровольців із різних країн світу, що з року в рік працюють на планету, подаючи приклад безкорисливої доброти іншим. Японія, що свого часу постраждала від вибуху атомної бомби, вибрана була як країна організатор не даремно.

Сьогодні до країн, що працюють у Русі можуть приєднатися усі бажаючі, і здійснити добрий, щирий та благородний вчинок.

У Руху є і офіційний документ – «Декларація доброти», де сказано: «Ми визнаємо фундаментальну важливість простої людської доброти…будемо намагатися створити більш добрий й більше сповнений співчуття світ». До цієї Декларації приєдналися вже 28 країн світу. 

І не даремно символом цього дня стало відкрито серце, зображення якого створив французький художник Орель. 

пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Мова- цвіт душі (9 листопада-День української писемності)

 


Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

О. Гончар

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша.  Адже було б  добре , аби всі громадяни України знали українську мову й вільно володіли нею. У монголів є чудова приказка : скільки ти знаєш мов, стільки разів ти-людина. Сказано влучно й мудро!І все ж навколо мовного питання часто-густо виникають різні суперечки.

Світова практика знає безліч прикладів  добровільного переїзду людей до інших країн. І тоді цілком закономірно нові громадяни  опановують мову народу, на землі котрого мешкають. Так  вихідців з Африки, Латинської Америки можна зустріти в США…..Зрозуміло, між собою вони спілкуються своїми рідними мовами, але так само закономірно, що вони знають і вільно володіють англійською чи французькою. І чи погано це? Аж ніяк.


Отож пам’ятаймо: ми- громадяни, діти  України, українці, тому й маємо знати українську мову, вільно володіти нею. Адже це  честь наша і показник нашої свідомості й культури.

Одним із найважливіших завдань, що стоять перед бібліотеками є необхідність привити читачам через книги логічно мислити, правильно і чітко висловлювати думки, вміло користуватися  багатим українським словом.

      В нашій бібліотеці зараз з’явилося чимало цікавих художніх та пізнавальних творів, як для малечі так і для інших вікових категорій. Та в бібліотеці існують і інші книги , що дозволять кожному, хто виявить  бажання краще пізнати українську мову. До таких книг можна віднести: тлумачний словник, словники граматичні, словники діалектні, словники ідіоматичні, фразеологічні, орфографічний словник, словники іншомовних слів, словники історичні, словники неологізмів та інші.



      Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі.З культурою мови пов’язують уміння правильно говорити й писати, майстерно добирати, вживати мовно-виражальні засоби відповідно до конкретної ситуації, мети і обставин спілкування. Є люди, що їх можна слухати, є люди яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати. Не забуваймо, що успіх стосунків між людьми часто залежить від мовлення, яке є активним, динамічним виявом вільної творчої діяльності людини, відображає її досвід. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше має володіти, звичайно, рідною мовою.