середа, 11 листопада 2020 р.

“Шлях до змін починається в серці”

 



До 170 – річчя від Дня народження Роберта  Льюїса Стівенсона – видатного британського письменника, автора гостросюжетних пригодницьких романів.

 Народився великий письменник в Единбурзі, 13 листопада 1850 року в родині багатого будівельника і дочки священика. Уявити свого єдиного сина в ролі знаменитого на весь світ письменника, батьки Стівенсона ніяк не могли. Він був ледачий, несерйозний і до всього іншого дуже нездоровий, доктора боялися: «Чи виживе?». У ранньому дитинстві Стівенсон перехворів багатьма дитячими хворобами.

Мати Льюїса, була хвора на туберкульоз, тому за хлопчиком доглядала няня Алісон Каннінгем. У сім’ї її називали Канни. Вона не була звичайною гувернанткою, їй були притаманні чудове почуття гумору, вміння розповідати історії, і уява. Провівши з нянею все своє дитинство, Стівенсон став багато уявляти, придумувати, в ньому прокинувся талант письменника. У їхньому будинку у Канни було особливе авторитетне положення - за витівки і проступки хлопчик просив вибачення не у матері а саме у Канни.

 Твори Стівенсона романтичні, сповнені екзотики, мрій про щастя. Починає письменник писати рано — вже у 15 років видає свою першу книгу.

Освіту Стівенсон отримував в Единбурзькій академії, з 1871 по 1875 р – в Единбурзькому університеті, на юридичному факультеті. Отримавши після закінчення навчального закладу диплом адвоката, він, тим не менш, не став займатися практичною діяльністю на ниві юриспруденції. Протягом 1873-1879 рр. він проживав в основному у Франції, а джерелом доходів були скромні заробітки письменника, який тільки починав свій шлях в літературі. Подорожі на байдарках по річках країни дозволили йому накопичити враження, які він виклав у книзі, опублікованій в 1878 р. Першим твором дорослого Стівенсона стала серія нарисів під назвою «Подорож всередину країни». У 1882 р вийшли його «Етюди про добре знайомих людей і книги». У 1880 р. у Стівенсона виявили туберкульоз, що змусило його переїхати в більш сприятливий для організму клімат. Побувавши в Південній Франції, Швейцарії, Англії, в Америці, Стівенсон з сім’єю здійснив подорожі по півдню Тихого океану – і для того, щоб поправити здоров’я, і ​​для збору матеріалів для чергових нарисів. Побувавши на Маркізьких островах, Таїті, Гаваях, в Австралії, вони прийняли рішення надовго оселитися на Самоа. Тутешній клімат виявився цілющим для Стівенсона, в усякому разі, твори, що принесли йому світову популярність і зробили його класиком жанру, були написані саме тут. У 1883 р з’явився роман «Острів скарбів» – визнаний шедевр пригодницької літератури.



Цей добуток приніс авторові світову  популярність і дотепер важається шедевром пригодницької літератури. Слідом Стівенсон видає гостросюжетні пригодницькі романи «Викрадений» (1886), «Володар Баллантре» (1889), а також історичні романи «Принц Отто» (1885), «Чорна стріла» (1888). Загострення туберкульозу змусило Стівенсона виїхати на острів Самоа. Там він продовжив роботу, і незабаром порадував шанувальників своєї творчості романами «Потерпілі корабельної аварії» (1892) і «Катріона», де чисті, сильні пристрасті сміливих і вільних людей протистоять егоїзму й жорстокості.

Він писав свій останній роман «Сент Верб», будучи важко хворим, і так і не закінчив його.

Письменник був похований 1894 р. на острові Уплоу в Полінезії, місцевими жителями на горі Веа, що підноситься над островом, куди раніше не ступала нога людини. Прорубуючи шлях крізь непрохідні джунглі, вони несли тіло на вершину, звідки відкривався такий прекрасний вид, що захоплювало дух. Могилу Роберта Льюїса Стівенсона можна знайти там і сьогодні, з вибитими на могильному камені рядками його «Заповіту».


Немає коментарів:

Дописати коментар