понеділок, 16 листопада 2020 р.

“Чудо – ґудзик”

 

16 листопада у світі відзначають цікаве свято – Всесвітній День ґудзиків. Заснований День ґудзика американською організацією “National Button Society”,  в 1938-му році, ще в XX столітті.

Збираючись кожен день на роботу, навчання або прогулянку, в школу чи в дитсадочок, ми не надаємо особливого значення ґудзикові на одязі. Вони стали настільки звичним і буденним аксесуаром, що часом їх просто не помічаєш і застібаєшся по інерції. Але ж у ґудзиків історія дуже цікава і багата. Познайомимося ближче.  Ґудзики мають довгу історію, якій уже багато тисяч років.

Первісна людина ґудзиків, звичайно ж, не знала. За одях їй слугували шкури тварин, які вона скріплювала гострими кістками. 

Десь понад пять тисяч років тому, коли наші пращури навчилися вичиняти шкури, ткали полотно й шити собі одежу,  вони стали вигадувати різні застібки. Це були дві зчеплені одна з одною половинки. А виготовляли їх з кісток та рогів тварин, з дерева.

Ґудзики, схожі на сучасні,- з двома або чотирма дірочками чи вушком для пришивання – зявилися порівняно недавно. Досить швидко вони стали важливою деталлю повсякденного та святкового вбрання.

На ґудзики, як і на одях, була своя мода. І чим багатша була людина, тим дорожчі були в неї ґудзики.

В Англії, наприклад, лиш король та вельможі мали право носити золоті й срібні ґудзики. Для бідніших їх робили з міді чи олова. Найпростішими були дерев’яні та кістяні ґудзики

Ґудзики слугували не лише застібкою в одязі. Їх використовували і як прикрасу. Для цього оздоблювали дорогоцінним камінням, вигадливим орнаментом. Та й нашити їх старалися якомога  більше: і на рукави, й на комір, і спереду, і ззаду, Іноді вбрання пана чи химерної панянки налічувало кілька сотень ґудзиків. А один французький король наказав для оздоблення свого оксамитового костюма виготовити аж тринадцять тисяч шістсот маленьких золотих ґудзиків! Вони так обтяжували його вбрання, що бідолашний  ледь міг поворухнутися. 

Цікаво, що кожен народ мав щодо ґудзиків свої уподобання. Чехам були до вподоби ґудзики з кольорового скла. 

Скажімо, японці найбільше цінували прикрашені малюнком керамічні ґудзики.

Цікаві факти про ґудзики. Такий буденний предмет як ґудзик на пальті насправді таїть немало секретів. Давайте подивимося на них трохи уважніше. Традиційні для пальта ґудзики з отворами з'явилися в Європі, за словами істориків, близько 500 років тому. Звичайно, і раніше до одягу пришивали різних продірявлених черепашок і інші предмети, але використовувалися вони не для кріплення, а в якості прикрас. Втім, такі незамінні сьогодні ґудзики далеко не відразу отримали масове поширення. Ще в 18-м столітті вони зазвичай пришивалися лише на пишні чоловічі сюртуки. На жіночому одягу як і раніше були поширені гачки і шнурування. Усі бачили на рукавах пальта ґудзика. А чи замислювався хтось про те, яка в цьому місці від них практична користь? Існує легенда, що вони були придумані прусським королем Фрідріхом Великим, який жив і правив в 18-м столітті. Говорять, що одного разу під час огляду військ йому дуже не сподобалося, як солдати витирають свої носи об рукави шинелей. Для позбавлення від цієї звички він і наказав пришивати ґудзики. Перші пластмасові ґудзики почали виготовлятися в 1860 році. При цьому за всю історію людства цей предмет фурнітури робився практично з усіх відомих матеріалів штучного і природного походження.

Виявляється у світі навіть є пам'ятники цьому б здавалося звичному для нас предмету.    





 


Немає коментарів:

Дописати коментар