Бесіда-дискусія «Комп’ютер і здоров’я»

 

Усілякі вигадки  та наукові технології полегшують нам життя. Саме таким  став для нас комп’ютер без якого  ми зараз не уявляємо свого життя. Адже  весь вільний час ми всі  «зависаємо» у своїх  гаджетах. Тому   бібліотека-філія №12 вирішила провести бесіду-дискусію «Комп’ютер і здоров’я» з нашими відвідувачами. Бібліотекар розповіла  про користь і шкоду для здоров’я, що її може приносити комп’ютер та підготувала тематичну поличку «Здоров’я-найбільша цінність». Адже людина, безвідповідально ставлячись до свого здоров’я, не контролючи свої дії, відповідно шкодить своєму здоров’ю, як фізичному, так і ментальному.

«Глибина краси видатного археолога та поета, дослідника скіфської старовини» (до 90-річчя Бориса Мозолевського)

 

«Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром, полином. Його поезія глибока,як небо України», - так сказав колись про Бориса Мозолевського письменник Ігор Павлюк. З ім’ ям Мозолевського пов`язана й найбільша археологічна знахідка 20 століття - знаменита Скіфська Пектораль. Днями, а саме 4 лютого, цій непересічній людині виповнилося б аж 90 років, хоча сам Борис Мозолевський прожив лише 57 літ…Отож бібліотека-філія №12 запрошує своїх користувачів ще раз згадати цю незвичайну особистість.

Година історичної пам’яті «Крути-дорога правди та болю»

 

Історія зберігає чимало прикладів, коли саме молоді люди заради ідеї з готовністю віддавали найцінніше: своє життя. Знаковим для українського народу є бій біля залізничної станції Крути, за 150 км від Києва. 29 січня 1918 року тут був бій, де загинуло майже 300 добровольців українського війська: слухачі Першої Київської військової школи імені Богдана Хмельницького, учні старших класів другої Української Кирило-Мефодіївської гімназії, студенти Університету Святого Володимира. З метою ще раз згадати про подвиг молодих українських патріотів  працівники бібліотеки- філії № 12  провели годину історичної пам’яті «Крути-дорога правди та болю», на яку запросили восьмикласників ЗОШ №20.

Феноменальність поетичного таланту Павла Тичини

 

Саме в цій публікації бібліотека-філія №12 спробує донести до вас феномен Павла Тичини. У далекому 1891, 23 січня в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського псаломщика та вчителя у безкоштовній сільській школі  народився український поет Павло Тичина. Родина була багатодітною – у Григорія Тимофійовича та Марії Василівни Тичин було 13 дітей (до дорослого віку дожило дев’ятеро).  Читати й писати Павло маленьким навчився самостійно – підсідаючи до школярів, яких навчав у їхній хаті батько. Далі на нього чекав спів у хорі Єлецького й Троїцького монастиря місто Чернігов. Після цього семінарія. Після закінчення семінарії вступив на економічний факультет Київського комерційного інституту. Друкуватися почав ще в 1912 році. Навчаючись, він квартирував тоді у Києві в Катерини Папарук. У господині була донька Лідія, з якою в поета зав’язалися стосунки. Згодом вони одружилися й прожили разом усе життя.

Бібліотека : Читаємо, думаємо, граємо, спілкуємося!

 

Розпочався 2026 рік, а з ним Україну накрила зимова негода. Та не дивлячись на  люті, холодні морози,  складні життєві обставини, наші користувачі завжди радо поспішають відвідати  бібліотеку-філію №12, бо у нас  затишно, чисто та привітно. Адже дозвілля в бібліотеці, завжди творче, цікаве і різноманітне та повне теплих емоцій, що так потрібно всім зараз!

Мульт-кінозал «Серпантин новорічних історій»

 

Мульт-кінозал у бібліотеці – це формат безкоштовних, тематичних показів мультфільмів (часто за книгами) під час канікул чи вихідних для дітей, що організували в бібліотеці-філії №12  для залучення  маленьких користувачів, популяризації читання та створення цікавого дозвілля. Отже сьогодні у нашій бібліотеці — мульт-кінозал!

Народознавча година «Родзинка зимової української кухні» (міні-проект «Культура наша споконвічна»)

 

Кожна  країна пишається своїми національними стравами, бо вони стають своєрідною «кулінарною візитівкою» за  якою країну впізнають за її межами.В Україні теж є такі страви , що відомі напевно кожному: борщ, вареники, сало, галушки, пампушки. Бібліотека-філія №12, продовжуючи свій етнопроект «Культура наша споконвічна», вирішила звернути увагу наших користувачів на  власну українську кухню, вивчати її та відроджувати.