Нині, як і багато століть тому, народні традиції, звичаї, свята є одним
з головних чинників відродження українського народу, його національної
свідомості та людської гідності, адже в цих життєдайних джерелах – душа народу.
Наш народ має багату культуру,
величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З
прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя.
Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них -
світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та
обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини
і народу взагалі.
Обряди охоплюють все життя людини від
народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини
новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля,
поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик
весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).
Сімейне життя
традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в
образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля
являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці,
співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини,
адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них
цвинтар". Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а
хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли
здоровими та дужими.
В українського
народу завжди традиції
і свята залежали від циклу природи. Так наприклад
зимовий цикл свят є
найбільш популярним і очікуваним у українців. Ці свята є найбільш таємничими,
урочистими і « родинними», вони обіцяють здійснення мрій кожному, хто вірить у
чудеса. Особливо цих свят з нетерпінням чекають діти. Вони пов’язані з
приємними сюрпризами, надіями на чарівне виконання бажань, вірою, що все
загадане здійсниться.
Початок зимового
циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається
одне із двунадесятих свят - Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої
Богородиці. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон.
Після 4 грудня йде низка дуже популярних у народі свят: Катерини, Андрія,
Варвари,Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Різдво, Новий рік, Водохрещі.
Відповідно і інші
пори року виділяються своїми традиціями
в українців.
Чимало з приводу
українських традицій написано літератури.До Вашої уваги її частина:
Українці : Свята.Традиції. Звичаї / уклад. І.Коверець.¬ – Донецьк:
Альфа-Прес, 2004. – 304 с.
Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу / М.Н.Шкода. – Донецьк :
ТОВ ВКФ «БАО», 2007.– 384 с.: іл.
Артюх Л.Ф. Звичаї українців у народному календарі / Л.Ф. Артюх. – К.:
Балтія – Друк, 2012.– 224 с.: іл.
Українські традиції та звичаї / авт. – упоряд. А.П. Ярещенко. – Х.: Факт,
2008. – 232 с.: іл.
Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї / О.П. Кислашко, Я.О.
Кислашко. – К.: Грамота, 2003. – 152 с.
Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї / В.К. Сапіга. – К.: Т-во «
Знання України», 1993. – 112 с.
Боряк О.О. Україна: етнокультурна мозаїка / О.О. Боряк. – К.: Либідь, 2006.
– 328 с.: іл.
Багнюк А.Л. Символи українства : худож.-інформ. довід. / А.Л. Багнюк. -
Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2010. – 512 с.: іл.
Немає коментарів:
Дописати коментар