Під
час карантину усім доводиться нелегко. Ми часто шукаємо якихось особливих
приводів для щастя. Можливо, варто подивитися на світ простіше, так, як у дитинстві, й усміхнутися?
Щедра «порція» сміху –безкоштовний «наркотик», який надовго викликає ейфорію. І
чим вища його якість-то краще, запевняють психологи.
Наука
про сміх-гелотологія, зародилася в Америці в 70-і роки минулого століття. А її
засновник, Норман Казінс, увійшов в історію, як «людина, що розсмішила смерть».
Казінс страждав на рідкісну хворобу суглобів, і коли в медиків опустилися руки,
хворий зачинився в кімнаті і годинами
дивився кінокомедії і щиро сміявся І результат не забарився. За тиждень
зникли болі,за місяць почав Казінс рухатися, а за два-вийшов на роботу!Відтоді
у всьому світі і почали вивчати вплив сміху на людське здоров’я.
Гумор,
сатира у нашому житті такі ж важливі, як вода, повітря і їжа.
Сміх-інколи
просто незамінний помічник в складних життєвих ситуаціях. Отже людина яка вміє
щиро сміятися ніколи не втратить надію. Іноді сміх дає заряд організму і
спонукає до продуктивної роботи чи відпочинку.Це «працює» на нас,так званий
«гормон щастя»-ендорофін.
Коли
ми сміємося,то рухається 80 грудних м’язів. Недарма
ж кажуть: «Хвилина сміху подовжує життя на місяць!».
До
речі, у віці від одного до п’яти років люди
сміються найчастіше, щиро і багато.тому у них зазвичай хороший настрій.
Тому
одна видатна американська Мері Уокер, яка була військовим хірургом,сказала:
«Сміх є щіткою, яка змітає павутиня з нашого серця!».Мабуть, краще і не скажеш.
Отож будемо сміятися і радіти, поки це можливо.
До Вашої уваги
Павло
Глазовий «Гуморески»:
ХХХХХХХХХХХ
Лягай спати вже, онучку,—
Дід говорить басом.—
Я, як був таким маленьким,
Лягав з курми разом.
А онучок здивувався:
— Як же ви там спали?
Як ви з сідала, дідусю,
Додолу не впали?
Хххххххххххххххх
А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було таке, траплялося...—
Хлопчик засміявся:
— Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.
Ххххххххххххххххххх
Прочитав
школяр Євген
У
серйозній книжці,
Що
філософ Діоген
Жив
колись у діжці.
І
дивується хлопчак:
—
Як це можна, тату,
Щоб
філософ — і не міг
Збудувати
хату? —
Батько
каже:— Хто ж, синок,
Лізе
в бочку з жиру?
То
він хохму відколов,
Щоб
дали квартиру.
Немає коментарів:
Дописати коментар