«Казкова стихія»( до 145-річчя письменника Василя Короліва-Старого)

 

З того часу, як стоїть світ, наша людська фантазія творить у своїй уяві  різну нечисту силу, що оточує людину. Казкові персонажі: демони, чорти, русалки завжди залишаються з нами допоки людство хотітиме вірити в них. Нехай сміються люди з тих, хто вірить в подібних істот. Вони живуть в нашій уяві та легендах завдяки письменникам, особливо таким яким був наш земляк, художник, дипломат, письменник Василь Королів-Старий, якому 16 лютого виповнюється 145 років від дня народження.Отже бібліотека-філія  №12 вирішила підготувати для вас коротеньку розповідь про нашого земляка.

Народився він  на Полтавщині в дуже красивому селі Ладан, в сім'ї священника. Навчався в Полтавській духовній семінарії. У своїх спогадах про Симона Петлюру В. Королів згадував, як, вступивши до Полтавської бурси, познайомився з Симоном і підтримував цю дружбу довгі роки .Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів».                                 

     

Ніколи, навіть у найважчі часи свого життя, не припиняв писати, особливо для дітей. Мабуть з нього вийшов би чудовий педагог, бо   вважав, що дітей не треба лякати «нечистою силою»,  адже це «безглузде й непотрібне почуття жаху перед вигаданими потерчатами  та неіснуючими страхіттями – дуже не раціональне». Тому письменник і поставив перед собою нелегке завдання – облагородити «нечисту силу», показати всім злих та лихих персонажів добрими, такими, що своїми вчинками допомагають людям. Власне кажучи це у нього вийшло! Більше того, його казки- це не така собі підробка під народний фольклор. Кожна казка—це стихія образів, порівнянь, а яка багата та барвиста мова казок!1 Казки Короліва-Старого носять «міжнародний характер». Бо на нараду на Лису гору, що під Києвом, злітаються  усілякі «нечисті» з Персії, Німеччини, Франції та Швеції. Радяться, вирішують свої та людські проблеми, намагаються не дуже шкодити людям. І, відверто кажучи, вони зовсім не страшні, а виглядають по-справжньому заклопотаними нашими, людськими, справами!

       Письменник дуже хотів, щоб народ правильно зрозумів його задум ,        «як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, в яких я собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську "нечисту силу", що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші "сили", яких, на жаль, не звуть "нечистими". 

І дуже добре, що нарешті  творчість письменника «повернулася» до свого народу, для якого Королів-Старий писав і жив!