середу, 20 травня 2020 р.

«У задзеркаллі приказок , прислів'їв, та скоромовок»


     

          Мова—найбільший скарб, створений людиною.  Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Не відємною  частиною української  мови є   багатозначна і незвична усна народна творчість ,що прилучає сучасну людини до світу художнього мислення. Чарівні казки, обрядові пісні, гадання сягають своїм корінням у тисячолітні глибини історії. Серед найдавніших за походженням жанрів усної творчості - прислів'я та приказки. Адже наша рідна українська мова— мова пісень, казок, легенд, скоромовок, прислів’їв, та приказок.


         Прислів’я і  приказка є художньою пам’яттю народу, висновками з багатовікового життєвого досвіду. В них передано погляди людей на правила поведінки, історію, природу. Прислів’я та приказки вживаються тоді, коли треба підкреслити якусь думку, бо в них коротко сказано про найсуттєвіше. Протягом багатьох століть накопичувалися у мові народу афористичні вислови та образні вирази.

    Відмінність між прислів'ями та приказками - в їх граматичній та логічній формі. Перші будуються як закінчена пропозиція, завершені судження: "Коса - дівоча краса" .Приказка - це щось не "дозріле", але має можливість перейти в кінцеву форму: "Битися лобом об стіну", але "Чолом стіни не проб'єш
   Багато приказок та примовок  несуть в собі гумористичний чи сатиричний відтінок: "Бути тобі в раю, де горщики обпалюють", "Твоя потіха - людям перешкода".
       Давайте з вами прочитаємо  прислів’я і спробуємо  пояснювати собі  їх зміст.
Народ вчить , як на світі жить.
Хто літом працює до поту, той взимку поїсть в охоту.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Пшениця колоситься – життя веселиться.
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
Хто літом спеки боїться, той літом не знає чим гріться.
Розпочалися жнива – закачуй рукава.
Згайнуєш на жнивах хвилинку, втратиш не одну хвилинку.
Ледачий і на печі мерзне.
Кожна пташка своїм носиком годується.
Кожний час у свій час співає.
Зима спитає, де літо було.
Зима без снігу, літо без снігу.
          Звичайно буває так, що спочатку йде байка або розповідь, і в кінці як логічний наслідок або як яскравий живий образ, втілений у влучну звучну форму, наводиться вираз, якому судилося згодом стати самостійним прислів'ям або приказкою.
  
Провести цілком певну межу між прислів'ям і приказкою неможливо.
 Розглянемо ще один вид народної творчості-скоромовки. Це коротка синтаксично правильна фраза з штучно ускладненою артикуляцією.Використовуються для тренування дикції і вимови.
До Вашої уваги деякі із скоромовк:
***
Бабин біб розцвів у дощ -
Буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
А тепер  хто відгадає скоромовку по губах, при цьому я буде показувати тільки артикуляцію, як у німому кіно.
***
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
***
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
***
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
      Існує чимало книг з українськими прислів'ями ,приказками і скоромовками. Ці книги - скарбниці народної мудрості, що свiдчать про гострий розум народу, про його естетичнi почуття, високу мораль, умiння посмiятися над своїми вадами, любов до рiдної краiни. Яскравi малюнки зроблять знайомство з українським фольклором приємним, пiзнавальним та захоплюючим.
Книга вчить як на світі жить.

Немає коментарів:

Дописати коментар