Чорнобильськая
атомна електростанція,
Україна, 2005р. (Герд Людвиг/INSTITUTE)
Чорнобиль – це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, подвиг і
безсмертя, це пам’ять, і це – наш нестерпний біль. В історії українського народу чимало
скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26
квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний
вогонь радіаційного вибуху. Минув час , але Чорнобиль і досі є незагоєною
раною. Після
вибуху на реакторі четвертого енергоблоку опромінення зазнали щонайменше 8 млн
людей, передусім - це ліквідатори катастрофи, яких налічувалося майже 600
тисяч.
Занедбана школа Прип'ять. Україна, 2005р.
Фото: Gerd Ludwig/INSTITUTE
Ця
трагедія зруйнувала забрала життя
багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонам українців. Її наслідки ще
відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою
катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль. Чорнобильське лихо, біль,
сум неможливо забути і викреслити із нашої пам’яті. Нехай у цей день, День
національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з
нас співчуттям і милосердям.
Прип'ять,
Україна, 2005 р.
(Герд Людвіг/INSTITUTE)
Пам’ять…
Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих
загальнолюдських цінностей. І якщо народ пам’ятатиме свою історію, він вартий
того, щоб із надією дивитися у майбутнє.
Ми низько схиляємо
голови перед ліквідаторами і вшановуємо їх. Велика Вам подяка і низький уклін!
Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди…
Немає коментарів:
Дописати коментар