Свого часу відомий художник Леонардо да Вінчі стверджував, що «малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Т.Г. Шевченко відомий у світі в першу чергу як художник слова, однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника. Він вийшов з народу, був з ним міцно і кровно зв’язаний, близький і дорогий по духу. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним даром, а й талантом художника, це допомогло йому вижити навіть у години страждань і тяжкої неволі.
З його біографії ми знаємо, що з 1838 по 1845 рік Шевченко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, проявивши неабиякі здібності у живописі маслом, аквареллю, малюнку олівцем. Коли його ім’я вже здобуло певної слави, меценат Григорій Тарновський купує його картину «Катерина», поклавши початок своїй українській колекції, яка зробить честь будь-якому музею світу.
В житті відомого «Кобзаря» було чимало складних часів , і саме в ті тяжкі роки для нього його мистецтво живопису набуло неабиякої глибини. Для Шевченка живопис став потребою, вираженням його творчого духу. Тарас Григорович, як художник, займає чільне місце в українському образотворчому мистецтві особливо вражають його портрети, малюнки сангіною і срібним олівцем. Він був одним з найталановитіших майстрів офорту того часу та прекрасно володів всіма відомими на той час художніми техніками. У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його непересічного таланту. Зараз його роботи, крім автобіографічного, мають ще й історичне та етнографічне значення, особливо жанрові картини з українського побуту. Це такі картини: «Дві українські дівчини», «Сільська родина», «Катерина», «Судня Рада», «Дари в Чигирині» та інші . Прекрасні роботи митця , і є немовби паралеллю до його віршів, служачи ілюстраціями до життя поета. Він був справжнім майстром портрета, уміючи передати внутрішній світ своєї моделі.
Шевченко дуже любив свою Батьківщину, а особливо її природу, і відповідно був прекрасним пейзажистом, свідченням цьому є картини : «Пейзаж з річкою», «Будинок біля річки», «В Лихвині», «Верби в Андрушах» і т.д.
Дякуючи таланту Шевченка, як художника, полтавці мають уявлення, як в ті часи виглядала садиба І.П. Котляревського та Воздвиженський монастир.
Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 - у кріпосному рабстві, 10 - у тюрмах та на засланні. А решту- постійно перебуваючи під недремним жандармським оком, воюючи із нестатками. Слава Шевченка пережила добу, в яку він жив. Його безсмертні твори мистецтва і сьогодні високо цінують нащадки , його ім’я відоме в усьому світі.
Шануймо і пам’ятаймо
своїх талановитих земляків!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар