"Жив,як хотів" (150 річчя з дня смерті Александр Дюма-батька)

 

Колись одна із французьких газет провела невеличке опитування, просто на вулиці: «Чиє ім’я спадає вам на думку, коли говорять про найвідоміших французів?». Майже всі опитані назвали одне й теж ім’я – Александр Дюма. Днями відзначається 150 річчя з дня смерті цього великого француза. Бібліотека №12 пропонує вашій увазі низку цікавих фактів з життєвого шляху визначного письменника.

Все в його житті й творчості заслуговує на вираз – «неймовірний». Описати його можна такими словами: неймовірний талант, неймовірна творча «плодючість», неймовірний успіх романів, неймовірний успіх у «прекрасної статі», неймовірні борги та неймовірні пригоди.

Повне ім’я – Александр Даві де ля Пайєтрі – онук чорношкірої красуні-рабині із Санто-Домінго та сина маркіза; син генерала Республіки Тома – Александра Дюма й доньки трактирниці. Народився 24 липня  1802 року в містечку Вілле – Котре. До речі, народився в один рік з Віктором Гюго.

Вважався «квартероном» - тобто на ¼ чорним. Його тезка Олександр Пушкін, якого дуже цінував Дюма, був чорним на 1/8.

27 років - перший літературний успіх – п’єса «Генріх ІІІ та його двір» (1829 рік).

Книги Дюма займають одне з перших місць в світі, серед художніх творів, за кількістю виданих екземплярів. Їх випереджає лише Біблія.

Дюма не мав ґрунтовної освіти, але багато читав, мав гарний почерк.

Був наставником у одного з племінників Бонапарта.

Вважав, що «друзів багато не буває». Щедрою рукою допомагав усім, хто просив про це.

Дуже любив тварин. В нього жили коти й собаки, мавпи й кури…

Любив добре по поїсти, знався на куховарстві. Вважав куховарство «творчим процесом». Письменниця Жорж Санд згадувала не раз «чудово приготовлений обід у Дюма». Є автором «Великого кулінарного словника». Ним користуються й донині. 

Проте над усе полюбляв жінок. Любовні романи Дюма завжди привертали увагу, й жваво обговорювалися у товаристві.

Цікаво, а коли ж він писав свої історико-пригодницькі романи? В 1838 році дебютував як романіст – роман «Шевальє д Арманталь».

За чотири роки вийшли аж дев’ять романів. Серед яких – знамениті на весь світ «Три мушкетери», «Королева Марго», «Дві Діани» й неперевершений «Граф Монте-Крісто». 

За творами Дюма знято більше, ніж 200 екранізацій. В цьому плані його випереджає лише Шекспір.

Заздрісники й досі твердять, що Дюма користувався послугами «літературних негрів». Неможливо ж написати одній людині стільки! Хто знає… Достеменно відомо тільки про Огюста Маке, що дійсно допомагав у написанні романів та п’єс. До речі, за допомогу він отримав 8000 франків, велика сума як на ті часи. Батько «Трьох мушкетерів» мав четверо дітей: двох синів та двох дочок. Це ті, яких він визнав за своїх, один із синів, теж Александр, став відомим письменником, автором знаменитого роману «Дама з камеліями».

Любив подорожувати. Майже рік провів на Кавказі. А першу «шашличну»  в Парижі відкрив саме Александр Дюма. Французи одразу оцінили шашлики! 

Працював по 16 годин на добу.

Збудував заміський дім «Замок Монте-Крісто», витративши величезні гроші. Ототожнював себе з графом Монте-Крісто, «вважаючи, що наказувати може лише сам собі…».

Пишався своїми предками, особливо батьком-генералом.

Помер 5 грудня 1870 року.

Французи свято шанують пам'ять про великого романіста. 1883 року відкрито пам’ятник роботи Гюстава Доре, а також багато пам’ятників його літературним героям. На його честь названі вулиці. 1862 року селекціонери вивели прекрасну рожеву півонію їй дали ім’я – Александра Дюма. 

Ніколи не переймався долею своїх творів. Знав – читали й читатимуть.

Колись в одному зі своїх романів висловив думку: «Що таке власне життя? Очікування в передпокої у смерті й слави».

Ну, йому боятися нічого усі помирають. А зі славою Александр Дюма сидів за одним столом ще за життя.