«Ліхтарики, ліхтарики, зелені, жовті, сині.
…неначе сни дитячі,
Із іскрою захоплення, із відблиском удачі»
Це свято
прийшло до з-за океану, з США. Воно відзначається в темну й холодну пору року.
Мало святить сонце, стає сумно. А свято ліхтариків запалює маленький вогник в
душі, в родині, в домі, на вулиці, в місті. Ліхтарик – це сонечко в середині
кожного з нас. Бібліотека №12 пропонує всім долучитися до цього гарного свята.
Яким би
прагматичним не було наше сьогодення – існують речі, які здатні підняти нам
настрій, й відсипати щедрою рукою позитивних емоцій.
Ви любите пройти вулицею міста ввечері? Сніжок уже вкрив землю, трошки холодно, зірки всипали вечірнє небо. Вулиці рідного міста, якими поспішають у справах перехожі. Сяють ліхтарі, блищить бруківка у їхньому світлі. Хочеться казки й чуда. Чарівно-казкові ліхтарі в рідному місті. Вони розганяють темряву. Сяють вітрини магазинів, маленьких крамниць. Й кругом вони, ліхтарі, й ліхтарики, створюють навкруги прекрасну, казкову атмосферу, й не хочеться йти додому…
Вечір, ліхтарі: попереду чекає щось хороше.
Свято
ліхтариків прекрасне саме затишним приготуванням, очікуванням, чарами. Таке ось
чародійство, Що людина створює своїми руками. Виявляється, що інші країни давно
відзначають це незвичайне свято. У цьому нас, європейців, випереджає Азія.
Проводяться
великі видовищні свята на острові Балі (курорті мрії багатьох), в Таїланді в
місті Пінгсі. Тисячі ліхтарів-бажань здіймаються у вечірнє небо, несучи красу,
сподівання на здійснення бажань. Головне ж, що люди разом запускають ліхтарики,
радіють, а спільна радість та надія – то велике діло. Україна теж приєднується
до цього незвичайного свята. У Києві щорічно проводиться фестиваль гігантських
ліхтарів та маленьких ліхтариків.
Варто любити життя, людей, вміти мріяти, щоб колись у свято запалити ліхтарик надії.
Не поспішайте,
заклопотані турботами, зупиніться й подумки подякуйте ліхтарям, що освітлюють
вулиці. А також маленькому ліхтарику, що повертає нас у казку. Ось бачите, як
невеличкі ліхтарі (є правда й гігантські), можуть принести нам хвилини втіхи й
спокою. А вони нам ой, як потрібні зараз.
Немає коментарів:
Дописати коментар