пʼятниця, 21 травня 2021 р.

«Рукотворне чудо для коханої» (до 225-річчя створення національного Дендрологічного парку «Софіївка»)


Любов здатна творити справжні чудеса. Для коханої людини хочеться

зробити щось таке... От хоч би так, як зробив польський магнат Станіслав

Потоцький для своєї коханої дружини Софії. Мова йде про знаменитий на

весь світ парк «Софіївка». Наша бібліотека №12 запрошує всіх дізнатися трохи більше про це чудо природи, створене людськими руками.


Історія Софіївського парку бере свій початок в 1786 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої.




Вона була однією з найкрасивіших жінок того часу – сучасники називають її українською Анжелікою та Мата Харі. Дендропарк Софіївка повинен був стати не лише найбільшим, але і найкрасивішим у Європі: з мальовничими схилами, дивними скелями та підземними водоймами.

На превеликий жаль, схеми планувань парку не збереглися до наших часів, тому ми можемо тільки здогадуватися, як мала виглядати пам’ятка, якби її будівництво було завершено. Невідомим залишилось також ім’я садівника, котрий займався численними посадками масивів дерев на сусідніх пагорбах, та окремих екзотичних рослин, що повинні були стати окрасою парку.

Парк Софіївка оточений атмосферою містики, таємничості та романтики.


Згідно з наказом Потоцького, при вході до однієї з печер було написано: «Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань ще щасливіше». Згідно з повір’ям, кожен, хто зайде до печери, забуде про горе на незгоди. Люди вірять в ці пророчі слова, тому прозвали це місце «Печера Щастя».

Уманське диво варте того, щоб хоч раз у житті поглянути на нього. Як вічний

пам'ятник коханню, і як пам'ятник натхненній людській праці й таланту.

І на останок для всіх, хто любить історичну літературу — найкращі романи про «Софіївку»: П. Наніїв «Тричі продана» та С. Шарик «Двічі графиня та двічі генерал». Читайте з насолодою !



Немає коментарів:

Дописати коментар