Інформхвилинка "Чорнобиль: стихія чи розплата" (День Чорнобильської трагедії).

 26 квітня 1986 року, тридцять п'ять років тому, сталася жахлива трагедія на Чорнобильській АЕС, масштабна катастрофа, яка згубила життя багатьох тисяч людей. Багато людських доль обпалила своїм смертоносним сяйвом «Полинова зоря», як зазвичай називають цю аварію. Час невблаганний… Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців. Бібліотека – філіал №12 пропонує інформхвилинку про найбільшу катастрофу в історії ядерної енергетики.

Цей день є днем пам'яті про цю небачену трагедію, наслідки якої люди відчуватимуть ще багато років. На постраждалій від вибуху території й зараз проживають люди. Науковці різних країн працювали в Україні, намагаючись через багато років після трагедії визначити наслідки скоєного та їх масштаби. Мета цієї роботи – розробити план ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також ужити заходів з метою уникнення повторення такої страшної катастрофи.       На сьогоднішній день на заражених територіях проживає більш як 200 000 чоловік. Точну цифру встановити важко, але одне ясно: усі вони потребують медичної допомоги. До радіоактивних селищ повертаються ті люди, які так і не змогли прижитися в інших місцевостях. На ці території іноді також перебираються біженці з неблагополучних країн, почуваючись тут "безпечно". Незважаючи на те, що загальний радіофон із кожним роком знижується, дози опромінення людей не тільки не знижуються, але навіть іноді зростають.           

74 села і 2 міста - Прип'ять та Чорнобиль – поховані під радіацією. А значки радіації повсюди- повертатися сюди не можна.

На думку експертів ООН, така ситуація може призвести навіть до повторення катастрофи. Доречі, завдання ООН – не тільки критикувати дії урядів інших держав, але й активно допомогати в розв'язанні нагальних проблем. Програми Організації Об'єднаних Націй спрямовані на сприяння стабільного соціально –економічного розвитку постраждалих територій.                                                                  

Прийдешні покоління, які житимуть у пост чорнобильську епоху, мусять знати про найжахливішу катастрофу людства і винести з неї урок відповідальності за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

  Земле наша, матінко – годувальнице! Прости нам, твоїм нерозумним дітям, які заподіяли тобі таке чорне горе. Хтось могутній і нерозумний, недалекоглядний вклав грізну і підступну силу у слабкі і недолугі руки. А ті – не витримали, не справилися. І хмари та вітри рознесли отруту на поля, на ліси, на води.

Страшну спокуту понесуть за нас наші діти, онуки, правнуки… Але всі ми повинні прагнути до того, щоб злу не залишалося на землі місця. Тільки добро треба робити на землі! 

"Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка"

Богдан Лепкий

  Бібліотека - філіал  №12 рекомендує прочитати книги:

1)    Євген Гуцало "Діти Чорнобиля";

2)    Есаулов Олександр "Мамо, а що це було?" та ін.

               

              3)    Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи»;