Година інформації «Юрій Кондратюк – геній під чужим іменем» (до Міжнародного дня космонавтики)

        

Є  люди, які своїм талантом випереджають людство на століття.

До таких  геніїв належав й наш земляк Юрій Кондратюк. 

Наша бібліотека №12  запрошує вас  згадати цю визначну особистість.

Він народився як Олександр Гнатович Шаргей 1897 року в Полтаві. Тут закінчив зі срібною медаллю гімназію, звідси поїхав вчитися до Петроградського політехнічного інституту. Але провчився заледве місяць – студента-першокурсника було мобілізовано на фронт Першої світової війни. Після війни вже не Олександр Шаргей, а Юрій Кондратюк працював спочатку на залізниці, потім механіком елеватора. Йому довелося таємно змінити прізвище. Сталося так, що вир війни закинув юнака на Південь, де він якийсь час прослужив прапорщиком у денікінській армії. Якби після перемоги більшовиків «білого офіцера» викрили, йому б загрожувала смерть. А жив юнак – серед крові та хаосу, революцій та воєн – космосом. Він захопився ідеєю польотів у космос ще навчаючись у гімназії. У це важко повірити, але ще в 1914 році, не маючи закінченої середньої освіти, гімназист-старшокласник серйозно опрацьовував способи прориву людства у міжпланетний простір. Не припиняв своїх розробок він й на війні.

Навесні 1917 року вже існував рукопис, де пропонувалося, як досягти з планети Земля іншого небесного тіла: не треба будувати гігантських ракет – від космічного корабля-носія відокремлюється злітний модуль. І саме за цим принципом пішов нині розвиток космічної техніки.

А у 1919 році у розшарпаному боями та зміною влад Києві юнак закінчив інший рукопис, давши йому дерзновенний заголовок: «Тим, хто читатиме, щоб будувати». Аж у 1964 року цей текст був надрукований. Праця містила ідеї, до реалізації яких людство доступилося лише у ХХ столітті.

Кондратюк зрозумів, що в умовах гальмування космічним кораблем не можна керувати, як літаком. Саме за таким принципом зроблено згодом «Союз» та «Аполлон» у США.

Кондратюк запропонував політ до Місяця і планет з виходом на орбіту їхніх штучних супутників. Геній у свідомості нащадків – і майже повна невідомість життя. Перед Другою світовою війною Юрій Кондратюк працював у скромній проектно-експериментальній конторі вітрових електростанцій. Найприкріше те, що за життя Кондратюкові так й не надали можливості на повну силу попрацювати у тій сфері, де ним у вільний час від основної роботи було зроблено відкриття, що набагато випередили свій час.

7 липня 1941 року він пішов на фронт. Вважається, що того ж року він загинув як рядовий...

Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще? У цій справі величезне значення мають розробки полтавця Юрія Кондратюка.