Година цікавої інформації «Виріс гриб у траві густій»

        

Приємно погожого осіннього дня побродити неходженими лісовими стежками.

              Під ногами шелестить опале листя, пахне грибами. Ось про них, володарів третього царства, наша сьогоднішня година цікавої інформації.
Збирання грибів не лише прекрасний відпочинок і розвага. Це також і свого роду праця: треба бути зосередженим та уважним. Правда в народі кажуть: "Щасливому добре по гриби ходити". Їх, гриби, треба знати та вміти збирати. Хто любить збирати гриби – той любить рідну природу, береже її скарби. Бо їх, отих скарбів, не так уже й багато залишилося. Ми думаємо, що багатства нескінченні, проте навіть грибів стає все менше і менше. Отож перед «тихим полюванням» домовимося - збираємо і не хапаємо усе під ряд.
Найкращий з найкращих у наших лісах - справжнє чудо природи - білий гриб. Міцний грибок-богатир.

   

 Ліс часто приховує свої скарби. У високій траві, під березами, ховаються підберезники. Його ще називають обабок. Осика своїм опалим листям прикрила підосичники.

                                                          

  

               Світить червоним капелюшком сироїжка. Рідшає ліс, а значить можна сподіватися на зустріч з опеньками та груздями. Мабуть, не має такої людини, яка б ніколи не куштувала опеньків. Цей коричнево-жовтий «худенький», грибок надзвичайно смачний. І росте він на пеньках «колективом», отож збирати їх дуже просто.

                                                           
            

   Грузді в наших лісах ростуть практично скрізь. Великий сіро-біло-чорний гриб. Не дуже витончений, зі своєрідним запахом... А для соління – кращого годі шукати! Не оминайте, беріть у кошик. Лисички – гарний їстівний гриб. Жовтенький, неначе прикрився мереживною парасолькою. Їдять і сушеним, і маринованим й солоним.

                                                           

              Маслюки, маслята – одні з найпоширеніших й найпопулярніших серед збирачів гриби. Живе маслюк практично скрізь. Міцний гриб у коричневому капелюшку – шапинці. І смажений й соленим – його їдять скрізь. Найсмачніші – молоденькі маслюки.

                                                    

 

             У маслюка є ще й кузен – гриб – козлюк, або решетник. Зовні трохи схожий на «брата», а росте тісно притиснувшись шапинкою один до одного. Гурмани його не їдять, вважають занадто простим, але це добрий їстівний гриб.

                                           

             

              Наш кошик майже повний. Гарна вийшла «мандрівка»? Ліс і грибне царство відкрили нам трішки своїх таємниць. А скільки ще цікавого можна взнати, мандруючи з кошиком, збираючи дари лісу. Попереду ще довга осінь. Вдалого «тихого полювання», усім грибникам!