
Кажуть, слово дівчина - від слова «диво». І це диво
допомагає їй творити її диво-косу. Хто з
нас не милувався довгою косою! Тож з
давніх-давен вважалося, що дівоча коса є
символом дiвочої честi, працьовитості,
вроди, охайності, а це одна з найголовніших ознак дівочої краси. Вона
служила для накопичення життєвої сили.
Заплетене волосся-коса є сакральною
зачіскою українок. Ця зачіска поєднує три стихії: повітря, воду і землю. Нею
приворожували хлопців, та пишалися і складали пісні. Закосиченими українками
світ милувався здавна. Та за
українськими традиціями після заміжжя
косу обрізали, а волосся завжди ховали під очіпком, хусткою , яку молодій одягає або чоловік, або
свекруха. Це
був цілий ритуал на весіллі.Здавна в Україні існував непорушний звичай: умившись
вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона
сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї
казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила» або «У неї в косах сім чортів
кублилося» чи ще «Не вари борщу, поки не заплетеш косу».

Змінилося життя, та і зараз можна зустріти дівчину з довгою красивою косою.
Мода на косу, то з’являється, то зникає. І це не старомодництво, адже коли
пройде дівчина з гарною косою, ми не оминемо її увагою, поглянемо їй у слід,
мимоволі призупинимося подумки,
по-доброму позаздримо, не говорячи про чоловіків, які завжди любили довге волосся
в дівчат. Тому бібліотека філія №12, продовжуючи міні-проект «Культура наша
споконвічна», вирішила влаштувати
для шестикласників гімназії №20 етнографічні посиденьки «Дівоча коса-не
проста краса», щоб показати та
популяризувати традиції українського народу, розповісти про навички вмілого догляду за волоссям, що були у
наших предків.
Особливу увагу ми звернули на використання
природного матеріалу -трави. Бібліотекар
розповіла про історію коси, плетіння
коси на Україні та інших країнах, про звичаї, пов’язані з косою та про найдовше
волосся в Україні та світі. У святкові дні дівчата плели одну або дві коси,
прикрашаючи їх стрічками та польовими
квітами.
На перший погляд, коса - проста та
невибаглива зачіска, бо не вимагає багато часу для її створення. Заплела - й
пішла. Але це не так, і це показав конкурс плетіння коси в якому дівчатка з 6-А
класу погодилися стати «моделями», а хлопці «майстрами по зачісках». Далі
влаштували конкурс плетіння коси за допомогою стрічок на швидкість, не використовуючи
дівоче волосся, бо шкода.
Увазі гостей була
запропонована книжкова
виставка-інсталяція «Щедра нива нашої
спадщини», де були представлені твори української народної творчості, пов’язані
з дівочою красою (пісні, прислів’я) . А підсумувала захід вікторина «Нема коси – нема краси».
Хай там що, а в довгій до пояса косі завжди відчувається щось ніжне, прекрасне,
чарівне, що вабить до себе оточуючих. Тож нехай у нас відроджується традиція
носити гарні коси. З Міжнародним днем краси!
Немає коментарів:
Дописати коментар