Публікація «Мудрість, що надихає" ( до 125-річчя Семена Скляренка)

 

    Неможливо уявити собі  український історичний роман без творів цього непересічного й талановитого  письменника. Практично першим в українській літературі 20 - го сторіччя він звернувся до дуже цікавої теми: становлення державності Київської Русі, до її визначних діячів, що стояли біля її основ.

     Звичайно, мова йде про творчість Семена Дмитровича Скляренка, якому днями виповнилося 125 років від дня народження. Бібліотека-філія №12 пропонує увазі наших читачів публікацію присвячену його творчості.

Семен Скляренко народився 26 вересня 1901 року на Черкащині, в селі Прохорівці в простій селянській родині. Зумів здобути непогану освіту: і в сільській школі, а потім і в Золотоніській гімназії. Рано почав писати вірші, невеликі повісті, працював і вчителем, і бібліотекарем. Під час Другої світової війни, як більшість письменників, був військовим кореспондентом. Мабуть, що війна спонукала наших українських письменників та поетів глибше осмислити події та факти дуже далекого минулого. Це і І.Кочерга з поемою «Ярослав Мудрий», і М. Бажан з поемою «Данило Галицький», ну і звичайно, С.Скляренко зі своєю визначною дилогією «Святослав» (1959) і «Володимир» (1962). Саме завдяки Скляренку-письменнику відрорджується інтерес і письменників, і читачів до цього величезного історичного «материка», що звався Київська Русь. Сам автор колись сказав: « Я все життя прагнув, мусив написати і написав ці романи, бо переконаний у тому, що героїчна історія нашого народу – це мати нашої сучасності».  Письменнк  провів величезну роботу, працюючи в архівах, консультуючись з істориками та етнографами .  Автор докладає чимало зусиль, щоб кожен, хто читатиме романи, відчув атмосферу того непростого, грізного часу та зміг поринути в далеке минуле.

     

Головні герої романів – князі, батько й син : Святослав та Володимир. Один воював, захищав  свої землі, «збирав їх воєдино», як скаже потім літописець. Другий хрестив «огнем і мечем» Русь, при ньому  вже Візантія  почала рахуватися з князем київським та його силою. Але ми, читачі, бачимо князів не тільки володарями.  Автор дає  можливість побачити володарів просто людьми: зі своїми недоліками та чеснотами. Попри  незаперечну мужність, сміливість, воєнний та державний талант, Скляренко показує князів  і молодими, й зрілими людьми. Кожному з них доводиться робити дуже непростий вибір між владою та бажанням бути щасливим. Письменник дає зрозуміти, що за кожним князем стоїть той, хто хто йде за ним в бій, хто завжди прикриє  та підтримає володаря. Так, другий головний герой- це простий люд, бо без нього, власне кажучи, й князя не буде. Талант письменника дає нам надзвичайну можливість : стати поряд з нашими предками, відчути гордість за «діяння» наших князів, наших пращурів, бо часточка  минулого живе в кожному з нас…

       

Ну, а дилогія «Святослав» і «Володимир»  стали справжім українським  бестселером, відкривши не одному поколінню читачів  велич та драматизм часів Київської Русі.

     

 Отож, читаймо  ці книги, відчуваймо гордість за наших предків та будьмо вдячними прекрасному автору за його письменницький талант!