Кажуть, слово дівчина - від слова «диво». І це диво допомагає їй творити її диво-косу. Хто з нас не милувався довгою косою! Тож з давніх-давен вважалося, що дівоча коса є символом дiвочої честi, працьовитості, вроди, охайності, а це одна з найголовніших ознак дівочої краси. Вона служила для накопичення життєвої сили. Заплетене волосся-коса є сакральною зачіскою українок. Ця зачіска поєднує три стихії: повітря, воду і землю. Нею приворожували хлопців, та пишалися і складали пісні. Закосиченими українками світ милувався здавна. Та за українськими традиціями після заміжжя косу обрізали, а волосся завжди ховали під очіпком, хусткою , яку молодій одягає або чоловік, або свекруха. Це був цілий ритуал на весіллі.Здавна в Україні існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила» або «У неї в косах сім чортів кублилося» чи ще «Не вари борщу, поки не заплетеш косу».
