Літературна година «Зима іде, свята веде»

 

У народі кажуть: «Скільки днів – стільки й свят». Та про одні й з них, яких чекають усі, ми й поговоримо з вами у новому, 2021 році.

Продовжуємо знайомити усіх бажаючих з зимовими святами та традиціями нашого народу. Зими залишилося два місяці, але свята, що припадають на цей період, одні з найцікавіших в зимовому циклі.

 6 січня – Святий вечір (Свят-вечір) або Багата кутя (вечір перед Різдвом Христовим).

Це одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру. За традицією, весь день перед Різдвом нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родина збиралася на урочисту вечерю.

На стіл подавали 12 пісних страв: варений горох, смажену капусту, рибу, квасолю, вареники, картоплю, гриби, гречану кашу, голубці, коржі, головними стравами є кутя та узвар.

Господар в цей день також не байдикував – поїв і годував худобу, прибрав у хліві, ретельно оглядав двір, дім – усе своє господарство.

Коли ж починало вечоріти, господар дому готував символ урожаю – Дідуха – сьогодні це ялинка. До речі, в західній Україні до сьогодні ялинку ставлять і прикрашають не на 1, а на 6 січня.

Гість на Свят-вечір приносив щастя до оселі. Важлива подія цього вечора – діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.

7 січня – Різдво Христове.

Це свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Різдво – одне з 12 найбільших християнських свят.

Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і починається Коляда. Нині Колядою називають період, коли співаються різдвяних пісень, бажаючи господарям щастя й злагоди.

 Колядники заходили до кожної хати, а в церквах ставили вертепи – виставу на євангельський сюжет, що розповідала про народження Ісуса Христа, чудесне з’явлення ангелів пастушкам, відвідини трьох царів зі сходу і порятунок Немовлятка від страшного царя Ірода.

Від цього дня і аж до Стрітення (15 лютого) вітають одне одного словами: «Христос народився!» – «Славімо його!».

13 січня – Щедрий вечір (свято Меланки).

Це свято об’єднало дохристиянські звичаї та відзначення православною церквою дня преподобної Меланії. Вечір перед старим Новим роком має й третю назву – Щедра Кутя.

Що готували в цей день: холодець, ковбасу, печеню, пироги й кутю та інші страви.

Цього дня водили «козу» (хлопчик у вивернутому вовною назовні кожуху). Та головним дійством на Щедрий вечір є щедрування – співані побажання щастя господарю та всій його родині! Щедрівників, як і колядників, теж заведено обдаровувати солодощами та грошима. На щедрий вечір не можна було лаятися, щоб тихо і спокійно жилося весь рік.

14 січня – святого Василя (Новий рік за старим стилем).

Головний обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому, заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього робити було не можна. Традиційні примовляння: «Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!». За повір’ям, якщо на Василя першим у хату завітає гість чоловічої статі, весь рік буде щасливим й багатим.

18 січня – Голодна кутя.

Головні страви – кутя, узвар і декілька пісних страв: смажену рибу, гречані млинці, вареники з капустою.Також традиційно в цей вечір спалювали Дідуха – зробити це було потрібно обов’язково. Попіл зі згорілого Дідуха зазвичай розкидали по городу – на добрий урожай.

Уранці на Водохреща відбувалася церковна служба, а потім хресний хід до річки чи ставка, де священик святив воду в ополонці. Ополонку часто вирубували у формі хреста і поруч ставили льодовий хрест – цей звичай зберігся ще з дохристиянських часів, коли хрест символізував Сонце. Сміливці купалися в ополонках.

19 січня – Богоявлення (Водохреща або Йордан).

Це одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан.

15 лютого – Стрітення Господнє.

Це одне з 12 найбільших християнських свят, яке завершує різдвяний цикл. За народними віруваннями воно знаменує стрітення зими з весною.

Кожен з нас сподівається, що рік наступний буде щасливіший й принесе нам усім радість та добро. Люди завжди жили світлими сподіваннями на майбутнє. Попереду – весна. Бажаємо щоб зимові свята були щедрими та радісними.