Коли у Євгена Гуцала запитали, в якому віці він почав писати, то письменник, відповідав : «Здається, я писав завжди». І розповідав, як закінчивши четвертий клас, власноруч збив неоковирного дерев’яного стола, поставив його біля хати в кущах бузку і день у день писав за тим столом вірші й оповідання.
Тому саме напередодні 85-ї річниці народження Є. Гуцала бібліотека- філіал №12 вирішила звернути увагу користувачів, на творчість цього відомого, українського письменника.
Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 року на Вінниччині у селі Старий Животів. Його батьки були вчителями, тож у домашній бібліотеці родини було чимало різноманітної цікавої літератури. І Женя читав, читав уночі, при світлі гасової лампи, читав на перервах у школі та сільській бібліотеці. З 1955 по 1959 навчається на філологічному факультеті Ніжинського педагогічного інституту. З самого дитинства мріяв стати журналістом.В цей період, як він сам згодом згадував: «Я писав на лекціях, писав у кімнаті гуртожитку, писав у старому — ще князя Безбородька — саду, писав у міській бібліотеці….».
Чимало
хто з письменників починає свій творчий шлях саме із оповідань. Так і на рахунку Євгена Гуцала їх близько двохсот. Вже
перша збірка його оповідань під назвою
«Люди серед людей» (1962) стала доволі відомою. Починаючий новеліст
часто описував різноманітні характери: «Світлана», «Гордій», «Марися» «Іван»,
«Божена», «Кесар».
У Євгена Гуцала є чимало творів, де він змальовує красу природи, людей, їхні почуття – здивування, радість, любов. Цю прозу можна назвати ліричною. Це «В полях», «Вечір-чечір», «Скупана в любистку», «Клава, мати піратська», «Весняна скрипочка згори», «Запах кропу», «У сяйві на обрії».
Не
чужою Гуцалу була і тема кохання. Часто в канву
своїх творів Євген Гуцало вводить юнака або дівчину, які тільки-но починають
самостійне життя («Багряне листя», «Скупана у любистку»).
Кажуть,
що світ без мрійників став би безбарвним і нецікавим. Вміти мріяти і
фантазувати- талант. Про це йдеться в оповіданні «Олень Август».
Є.
Гуцало був першим серед українських
письменників, хто зміг так проникливо, правдиво й просто написати про долю
дітей, які постраждали від аварії на Чорнобильській АС.
Талант
митця різноплановий. У нього були і «ексцентричні» оповідання «Жінки є жінки»,
«Звабники і звабниці». Вони увійшли до збірки «Полювання з гончим псом». У
60-их роках з’являються такі повісті: «Мертва зона», «Родинне вогнище», «Сільські
вчителі». Він говорив: «Хоч би й які часи нині пливли й спливали, але
український характер в творах має перебувати
вічно».
Доля
відміряла Євгенові Гуцалу 58 років. Не так уже й багато, але людина, талановита
від Бога, здатна проявити себе у різних іпостасях. Таких – одиниці. Таким був і Євген Гуцало.
Творчість цього письменника – невичерпне джерело любові
до природи, і саме людина є частиною цього складного прекрасного світу. В якому
все переплітається в чудовому тандемі.
Отож, хочете почитати хорошу пейзажну
чи душевну лірику, познайомитися з
різними типами характерів людей, сміливо приходьте до бібліотеки і беріть до рук книжку
Євгена Гуцала. Його твори захоплять вас уже з перших сторінок.
Немає коментарів:
Дописати коментар