Інформ-хвилинка онлайн «Каша – сила наша» До Всесвітнього дня каші

 

10 жовтня ось уже 11 років підряд відмічають Всесвітній день каші. Кашу їдять усі, навіть ті хто її не дуже любить: каші не їси – рости не будеш! Наша бібліотека №12 приєднується до цього свята, й пропонує вашій увазі шановні, «кашоїди», інформ-хвилинку «Каша – сила наша».

Пам'ятаємо ще з дитинства віршик який учили разом з мамою: «Сорока – ворона на припічку сиділа, діткам кашу варила…» Під мамин віршик і каша їлася добре. Виростаючи, стаючи дорослими, ми кашу відверто кажучи, любили все менше й менше. А дарма. В Україні немає іншої, ніж каша страви, котра була б з людиною усе життя – від народження і до кінця.

Споконвічний звичай у нас українців, - варіння каші. Варили її практично щодня, як кажуть у народі: «Каша – мати наша». Кашу варили усі: і прості селяни й чумаки та козаки. Кашу варили при народженні малюка, кашею пригощали на хрестинах (до речі, татові давали кашу з хроном, щоб не забував, як важко дитині зявитися на світ).  Каша, як синонім бенкету, була головною їжею на весіллях ще за часів Київської Русі. Вираз «кашу учинити» - й означав гуляти весілля. Отож каша й пришла до нас від наших пращурів. А яку тільки кашу не варили наші предки! Й гречану й ячмінну, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну, гарбузову, й солодку з зеленого жита й картопляну з пшоном або маком. Рецептів безліч! А ще – тетеря, саламаха, мамалига, шупеня, куліш й каша рябко. (Ніякого відношення до цуциків вона не мала). Рябко – пшоняна каша, затовчена старим салом, її під час прокладання першої борозни, весною. А також «годували» земля щоб щедро родила нива.

Різновиди каші зустрічаються практично у всіх народів світу. Хліб, до речі їдять не всі, а каша, як страва присутня в кухнях всіх народів світу. Англійці їдять знамениту вівсяну кашу: «Вівсянка, сер…». Азія – це імперія рисової каші. Рисова каша – найпоширеніша каша на планеті.  

Міжнародна організація Marys Meals вирішила відзначати Всесвітній день каші 10 жовтня, щоб нагадати усім нам, що іноді жменя крупи може врятувати від голоду не одну дитину на планеті… 

У Шотландії в містечку Каррбридж проводять Світовий чемпіонат з приготування каші. Приїздять сотні учасників. Варять кашу у величезних казанах, а переможець отримує позолочену палицю для розмішування каші.

Отож не «крутімо носами». Варимо, їжмо кашу, будь-яку, кому яка до смаку. Каша – сила наша.

«Та все ж каша – мати наша1

Чи гречана, чи з пшона,

Чи перлова, вівсяна – люба, всяка, нам вона!»