“Легенди про осінні квіти”

 Вже закінчується третя декада жовтня. Яскраве сонечко поступається дошкульному вітру, а той мовби нагадує – час подбати про теплі речі, бо незабаром зима. І тільки осінні квіти, незважаючи на негоду, дарують нам свою красу, ще раз підкреслюючи, що кожна пора року має свою принадність і неповторність.                                                                       

Красивими і водночас дуже сумними є легенди про походження квітів, особливо осінніх. 

“Чорнобривці – символ України”

Дивні квіти чорнобривці, бо ж по суті – “чужинці”, а стали чи не найріднішими, збагатили культуру, духовність, вони – один із символів українського народу, що уособлює дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю. Чорнобривці такі поширені в Україні, що аж не віриться, - кілька століть тому наші давні предки не знали, що такі квіти взагалі існують.    Адже батьківщиною чорнобривців вважають Центральну Америку, а точніше – Мексику, де ці квіти культивували індіанські племена ацтеків та майя. Їх вирощували як лікарські та культові рослини, яким приписували різні магічні сили та властивості, використовували у певних релігійних обрядах. Навіть існувала цікава легенда про те, що чорнобривці вказували, де сховані скарби під землею… 

Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів.    “Айстри – небесні зірки”

Айстри родом з Північної Америки. Їхнє забарвлення надзвичайно різноманітне, витончені квітки з тоненькими пелюстками зазвичай асоціюються із зірками. Тож не дивно, що в більшості легенд айстри ведуть своє походження від зірок. 

Колись індіанці розповідали, що один молодий мисливець, безтямно закоханий у найвродливішу дівчину племені, пообіцяв подарувати їй зірку з неба, якщо вона погодиться одружитися з ним. Ввечері, коли на небі спалахнули зорі, всі чоловіки племені зібралися подивитись, як хвалькуватий хлопець виконає обіцянку. Юнак підняв лук і вистрілив. А через мить високо в небі розсипалася на палаючі іскри срібляста зірка. Розгнівався Бог на смертного, що насмілився збити з неба зірку, адже якщо всі наслідуватимуть його приклад, на небі нічого не залишиться. І наслав Бог на землю страшну бурю. А коли вона стихла, сміливця, який збив з неба зірку, вже не знайшли. Тільки схили навколишніх пагорбів рясніли красивими променистими квітами. Відтоді індіанці називають їх айстрами, або зірками.                        

У легендах інших народів айстри також вважаються уламками зірок і символом смутку за втраченим раєм, за неможливістю піднестися в небо.   

“Хризантема – символ імператорської влади”           Небагато можна назвати квітів, що так швидко і так міцно заволоділи симпатіями садоводів, як хризантема. А зовсім нещодавно вона була улюбленою квіткою тільки в  Японії та Китаї.

В Японії хризантема вважається національною квіткою і символом імператорської влади. Зображення цієї красуні мають право носити винятково члени імператорської родини. 

Китайська легенда про хризантему розповідає, що колись жив імператор, який не боявся нічого, крім старості. І повелів він виготовити ліки, що могли б утримувати молодість. Хитрий лікар розповів, що на далеких островах ростуть квіти, які мають чудодійну силу. Та дістати їх може тільки людина з чистим серцем. 

Імператор вирішив послати на острови три сотні юнаків, сподіваючись, що серед них знайдуться “чисті серця”. На островах прибульці й знайшли хризантему – квітку, що звеселяла серце і молодила душу. Юнаки вирішили не повертатися назад. Вони і заснували нову державу – Японію. І хризантема стала їхньою улюбленою квіткою. На честь хризантеми навіть названо дев’ятий місяць китайського року. 

Існує стародавня східна приказка: “Хочеш бути щасливим все життя, вирощуй хризантеми”.

Зараз важкі часи але квіти квітнуть і дарують нам  краплину позитиву і відповідно настрою.