Година цікавих повідомлень: «Легенди української слави» (до Дня козацтва)

 

Феномен українського козацтва – це мабуть єдине у світі явище. Козацтво, Запорізька Січ, самі козаки, такого в історії інших країн не було. Козацтво, його славні лицарі – це, можна сказати, справжній «український бренд».

          Напередодні славного свята ми пропонуємо вашій увазі годину цікавих повідомлень, присвячену одному з відомих, легендарних ватажків козацтва – полковнику Івану Богуну. 

Походження Івана Богуна, скоріш за все шляхетське. За деякими даними він народився 1618 р. в сім’ї українського шляхтича, якого розорив відомий польський магнат Калиновський. Письменник і журналіст Олександр Дмитрук, вважає, що юного Івана врятували тим, що відправили вчитися до Німеччини. Де він здобув ґрунтовну освіту, і побачив світу. Вільно розмовляв та писав 6 мовами, а великої слави і популярності зажив підчас визвольної боротьби українського народу проти Польщі. На початку 1651 р. Польські війська вирушили в каральну експедицію на прикордонне місто Красне, сталося так, що загін який обороняв місто не зміг впоратися з польським військом. Каральна експедиція перейшла в звичайну різанину. Б. хмельницький наказав Богуну відбити місто й врятувати людей. Як писав історик Бантиш-Каменський: «тепер воєвода Калиновський знайшов у супротивнику своєму хитрого і вправного полководця». Місто було врятоване.

      

    У цьому 1651 р. відбулася знаменита битва під Берестечком, де козацьке військо, через зраду татар, попало в оточення. І знову полковник Богун, провівши більшість людей через болотяну гать, врятував козаків. У травні наступного року повстанці вщент розбили польську армію під Батогом. І знову, як завжди, полковник Іван Богун отримав перемогу.

          Ці всі дані давно відомі історикам, ми їх знаємо з підручників. А цікаво, яким же він був, як людина, чоловік, полководець? Сучасники описують його широкоплечим чоловіком, вище середнього зросту, світловолосим з сірими чи блакитними очима. Іван Богун, крім того що був освіченою людиною дружив із знаменитим писарем, людиною унікальних здібностей – Юрком Немиричем.

Цікаво, про що могли розмовляти у вільний час, якщо він у них був, ці дві непересічні особистості. Іван Богун був надзвичайно вправним фехтувальником – тоді казали «дворуким». За спогадами очевидців у Богуна була надзвичайно довга шабля. А як відомо шабля вибиралася козаком «під свою руку». Мало хто із козаків наважувався ставати з ним до двобою.

Богун не підписав «Переяславські угоди». Як людина, що розбиралася в тогочасній політичній ситуації, він хотів для України незалежності і свободи.

Іван Богун мав відношення і до Полтави. В літку 1658 р. Гетьман Виговський доручив Богуну придушити заколот Мартина Пушкаря. 

… Брами і мури Полтави були міцні, щоб захопити їх треба було пролити багато козацької крові.

І знову талант і відвага Богуна, його військова хитрість врятувала ситуацію. Через річку Тарапуньку, яка нажаль сьогодні перетворилася просто в калюжу, було кинуто зламаний віз з горілкою та хлібом… І знаєте, на цю хитрість купилися. Виговському на списі принесли голову Пушкаря. Цілий рік Іван Богун стояв на чолі Полтавського полку.

Богун прожив майже 46 років. Це було не легке, сповнене битв, з яких жодної не програв. 17 лютого 1664 р. під Новгород-Сіверським уславлений український полководець загинув.

          Історик С. Кушевич писав: «Іван Богун – одна з найчистіших постатей у козацькій історії». Нам, сучасним українцям, є чим гордитися, є на кого рівнятися. «Немає душі чистішої за козацьку», недарма казали в народі.