Ми всі ждемо весну

Зима нарешті добігає кінця. Позаду залишилися і Новий Рік, і Різдво, і Всесвітній день снігу, і Всесвітній день сніговика… Виявляється є і такі свята. Ми зібрали школярів на свято сніговика, показали найстаріше фото, на якому молода сім’я ліпила снігову бабу. Здавалося, нічого особливого, а проте цьому фото аж 156 років! Доречі,  сніговик, як і Санта, і Дід Мороз теж вміють виконувати дитячі бажання. Просто треба уміти просити… А я показала своїх сніговиків із власної колекції. Це звичайно не колекції Діани Ховс, чи Корнеліуса Гретса, але діти наперебій хотіли потримати маленьких сніговичків у руках.

Чорнобиль: незакінчена історія

14 грудня в Україні відмічався день ліквідатора. В нашій бібліотеці, №12, зібралися користувачі – підопічні наших «сусідів», Подільського територіального центру соціальної допомоги. Зібралися на зустріч з одним із ліквідаторів аварії на ЧАЕС – Юрієм Петровичем Шаріповим. Ми, всі присутні, неначе повернулися в минуле. На 32 роки назад… Пройшли роки, і зараз нам усім зрозуміло, який же подвиг ліквідатори звершили тоді!

Наше насичене бібліотечне життя

Минулий тиждень проминув швидко і непомітно. День козацтва ми святкувати почали ще з 10 жовтня. Кожного дня приходили діти, отож ми намагалися щоразу говорити про козаків по-різному, додаючи щоразу щось нове. Школярі і самі вчать на уроках про козацтво, проте є такі цікаві моменти історії козацтва, що були невідомі їм.

Шкільний марафон

Вересень. Ще тепло. І знову школа, школа… На запитання школярів: «Хочете до школи?», «До друзів? А як же!». А уроки? Та… не дуже.

Проте цей навчальний рік почався з квесту! Оце вже інша справа. Однією з локацій і була бібліотека. Завдання різні. Команди – теж: від другокласників до дев’ятих класів. Нічого, і місця вистачило усім, і з завданням справилися. Сподіваємося, що це не  перший шкільний квест. Будуть і інші.

Одинадцять кроків у вічність

Ну що можна сказати? Жила – була дівчинка. Маленька, з темним волоссячком, великими оченятами і великим серцем. Її серце вміщало стільки Любові! Любила тата – відомого художника, маму – викладача музики, сестричку Лєру, родичів і друзів. Іще мала талант до малювання – і не аби-який. Маленька художниця Саша Путря, Саша, Сашенька, Сашуня…. Доля і важка хвороба відпустили їй лише 11 років. Так мало і так багато…. У цьому 2017 році, Сашуні виповнилося б 40 років.