Публікація «Поема народна, істинно класична» ( до 225-річчя першого видання «Енеїди» І. Котляревського)

        

                                                                        

           «Еней був парубок моторний…» Мабуть, немає такої людини, яка б не змогла продовжити далі рядки славнозвісної поеми Івана Петровича Котляревського. В лютому цього року виповнюється 225 років з часу першої публікації «Енеїди». Наша бібліотека №12 пропонує вашій увазі публікацію присвячену цій визначній даті.

             Гортаючи сторінки «Енеїди» Івана Котляревського, серед найбільших грішників у пеклі зустрічаємо «Якусь особу мацапуру», який був приречений на пекельні муки за те, що «чужеє оддавав в печать» і «чужим пустився промишлять». Дослідники творчості І. П. Котляревського вважають, що це прямий натяк на першого видавця «Енеїди» Максима Йосиповича Парпуру, який видав перші три частини твору без відома автора у 1798 році.

 

   Справді, на титульній сторінці цього унікального видання Котляревського, читаємо, що видана книга М. Парпурою.  Майбутній видавець «Енеїди» з 1793 року завідував друкарнею Медичної колегії, був професором Харківського університету. Ще до видання «Енеїди» І. П. Котляревського М. Й. Парпура займався літературною та перекладацькою діяльністю.

 Коли ж до рук Максима Йосиповича потрапив один із рукописних списків поеми, що була дуже поширена не лише в Україні, а й за її межами, він відразу зрозумів унікальність «Енеїди», «перелицьованої» Іваном Котляревським, адже був палким шанувальником українського слова.  Зиску від надрукованого твору видавець не мав. Та й не мав такої мети. Максим Парпура був людиною заможною, щедрим меценатом.  Відомо також, що до видання «Енеїди» 1798 року був причетний ще один українець. Це Йосип Каменецький, хірург-медик.

 Він безпосередньо редагував текст, займався коректурою та укладанням доданого до твору словника.                                                      

 

Перше видання «Енеїди» «швидко розійшлось і з захопленням читалося в Україні», - писав Степан Стеблін-Камінський, перший біограф Івана Котляревського. Зараз уже неможливо пояснити чому видавці не звернулися до автора безпосередньо. Котляревський справедливо розсердився на таке свавілля, отож і вивів  в поемі того, «хто чужеє оддавав в печать»…

Та все ж подія ця стала визначною, бо саме це видання ознаменувало рік народження нової української літератури.                                                   

          

«Енеїда» стала для нас чимось більшим, аніж одним з творів національної літератури. Ім’я героя стало справжнім українським брендом. Ним називають кафе і ресторани, гастрономічні фестивалі, торгові марки.  «Владний сміх»  «Енеїди» таки справді допомагав українцям виживати й вірити в себе,  бо допоки ми читаємо «Енеїду» та сміємося—доти нас не побороти.