Як відомо ми, українці, – народ творчий та музикальний, тому ще з прадавніх часів у кожному куточку нашої України існувало безліч музичних інструментів. Щоб навчитися грати на деяких із них, потрібно було багато вчитися, але були й нескладні, на яких народ грав просто для забав, для веселощів. Бібліотека №12 запрошує на народознавчу годину, присвячену народним музичним інструментам. Українці здавна висловлювали свої емоції, жалі, радощі через музику. Нашій культурі властива різноманітність музичних інструментів. Досить згадати бандуру, кобзу, які цінували і любили козаки, бубон, цимбали, колісну ліру, ну і сопілку, на якій майстерно грав наш великий Сковорода.
Інструментів багато, а про деякі ви чули чи бачили в музеях чи в кіно. Ми розповімо лише про найрідкісніші та найцікавіші.
Тулумбаси, або литаври — казаноподібні барабани, що були відомі в Європі з ХІV століття. В Україні вони стали незамінним інструментом для козаків у культурному й політичному житті січей: з допомогою тулумбасів ззивали на козацьку раду. Уявіть поле бою, на якому брязкіт зброї та крики унеможливлюють координацію війська. Тут і допомагає тулумбас, звук якого перекриває шум і задає темп наступу або дає команду повертати назад. Часто козаки здобували тулумбаси як трофеї у війнах, але й самі їх виготовляли — натягували тонку шкіру поверх казанів. Історики вважають, що у найбільші барабани могли бити одразу восьмеро музикантів — довбишів.
Колісна ліра- старовинний струнний смичковий музичний інструмент, у якому роль смичка виконує колесо. Конструктивно близький херді-герді. На трьох струнах грають мелодію, притискаючи струни клавішами, а дві інші струни — бурдонні.
Басоля — це
струнно-смичковий інструмент з давньою історією. Походить вона від гудища,
трьохструнного інструменту з давніх часів, його можна побачити на фресках Софії Київської. Сучасна
басоля схожа на віолончель, має чотири струни, а грають на ній за допомогою
смичка, тримаючи інструмент під нахилом або на колінах, як гітару. Зараз почути
басолю можна здебільшого в народних ансамблях троїстих музик.
Дримба, або варган. Дуже цікавий
інструмент.
Дримба раніше була розповсюджена по всій
Україні, але найбільше закріпилась у гуцульському побуті. Грати на дримбі вчилися змалку. Виглядає вона як маленька
металева підкова з одним або двома язичками, яку притискають до зубів або до
губ для гри. Коли язичок щипають, дримба видає резонуючі звуки, які можна
регулювати ротом і диханням
Торбан, або ще панська бандурка, близький за звучанням та устроєм до лютні та частково до гітари — незаслужено забутий в Україні інструмент. Найбільше був поширений у XVIII–XIX століттях, а серед його прихильників були Іван Мазепа, що любив грати на торбані, та Тарас Шевченко. Це струнний щипковий інструмент, що має два грифи та 14 струн.
Трембіта – овіяний карпатськими легендами музичний інструмент. Є найдовшим музичним інструментом у світі. Його довжина від трьох до восьми метрів! Занесений до Книги рекордів Гіннеса! У давнину трембіта була на зразок радіо: нею сповіщали про всі важливі події в житті гуцулів.
Незвичний різновид сопілки — джоломига, або дводенцівка — дає можливість одному музиканту звучати за двох. Походить цей інструмент із Закарпаття, де його роблять із одного бруска дерева, просвердлюючи два паралельні канали й утворюючи дві денцівки-сопілки в одній. При цьому одна частина джоломиги звучить як стала басова партія, а друга створює мелодію, змінюючи тон.
Народні музичні інструменти України – це яскрава сторінка історії музичної культури нашого народу. Вони виявляють багатство його душі, свідчать про високу матеріальну та духовну культуру українців, про їх сильний характер та співочу душу.
.jpg)
.jpg)

.jpg)

.jpg)


Немає коментарів:
Дописати коментар