Найближчі люди на землі (До Всесвітнього дня батьків)

 Матуся й тато — два крила дитини,

Які допомагають в світ злетіти.

Це світлий вогник і тепло родини,

Що не дають людині збайдужіти.

Матуся й тато — сонечко крилате,

Яке дає і силу, і наснагу………

Надія Красоткіна

Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Кожна сім’я є колектив: де є мама, тато і дітки.  У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові, так і матері. Та з самого  початку є тільки любов. Отже Мама – найкраща, найдобріша, а Тато – найдужчий, найсміливіший.  Ці люди найближчі, найрідніші  і найкращі. Кожна дитина  з  радісною усмішкою вимовляє  ці  перші дивовижні, сонячні слова «МАМА,ТАТО». Кожна жінка, яка виносила дитину під своїм серцем, все подальше  життя буде  зігрівати її теплом, ласкою і палкою любов’ю, виховувати в ній доброту і світлий розум, плекати чуйність і доброзичливість. Справжня мама нічого не пошкодує для своїх малят. Вона ніколи не залишить дитину в біді, а тим більше не кине її напризволяще. Вона завжди зрозуміє дитину, завжди поспішить її на допомогу, не вагаючись віддасть останній шматок хліба, а за врятування дитини – навіть життя. Мати невтомно піклується про своїх дітей. Результати материнського виховання залишають у дитини глибокий слід на все життя. Любов матері до дитини найсильніша в світі.

Батько в свою чергу також – найрідніший, найдорожчий для дитини чоловік, в образі якого відображається людська відповідальність за кожний твій крок і вчинок, за весь твій життєвий шлях. Роль тата не обмежується лише добуванням засобів для прожитку. Батькова присутність впливає на становлення й розвиток гармонійної особистості дитини. У любові  батька поєднується повага з вимогливістю.

Батько й мати своїм прикладом навчають працювати, творити красу, доброту, відвертість, щирість у взаєминах із людьми. Навчають жити в правді, мирі та злагоді. Люблячі батьки стають взірцем та ідеалом для своїх дітей. Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина, і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з родини несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма українське народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина».

Дуже гарно змальована любов до батьків в оповіданнях та казках. “Помічниця”, “Названий батько” (українська народна казка) а також ставлення дітей до батьків “Як Івась шукав синьої квітки”, “Образливе слово”, “Татова порада”, “Батько та донька”.

 Чимало поетів  у своїх віршах також відображували любов, повагу пошану до своїх батьків: “Пісня про рушник”, пісня  “Два кольори”, пісня “Мати наша, мати” та пісня на слова В. Симоненка про маму.

Ми всі пам’ятаймо таку істину: до рідних потрібно ставитись зі щирою любов’ю, повагою, чуйністю. Піклуватися про них, не завдавати їм прикрощів, берегти рідних – це найдорожче, що у нас є. Нехай ваші бажання виходять із можливостей батьків. Будьте хорошими людьми – і ви принесете щастя батькові й матері. Не допускайте, щоб старість їхня була позначена горем. Пам’ятайте, як ви, діти, ставитесь до своїх батьків, так і ваші діти ставитимуться до вас ,коли ви станете батьками. Народна мудрість каже: “Добрі діти – батькам вінець, а лихі – кінець”

Зараз важкий час.  Всім батькам  і дітям дуже  нелегко. Але наш український рід,  має сильне коріння з діда прадіда, і тому  українському роду не буде переводу  А  щира повага до найрідніших людей Мами і Тата живе вічно у нас в душі.