Етнографічна година «У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай»

 

Ми  -  Українці. Свято бережемо і підтримуємо традиції наших пращурів. Бо, що ми без віри у себе, у майбутнє. А майбутнє не можливе без знання історії та традицій свого народу. Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №12 пропонують вам етнографічну годину про найцікавіші свята останнього місяця літа.

Маковій, Преображення Господнє, Успіння Пресвятої Богородиці – три великі релігійні свята серпня. Як вони відзначаються і що означають для православних.

І от прийшло 19 серпня за новим стилем, а з ним – третє за величиною і шанованістю свято православних: дуже знакове, поетичне і символічне - Спас.  Воно встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, а у з'яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого,  Преображення відбулося, "щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами".

Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества і почувся голос Отця із світлої хмари Святого Духа: "Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".

Загалом серпень багатий на свята, які православна церква пов’язує зі Спасителем – Ісусом Христом. Напевне, звідси назва трьох великих серпневих свят – Спаси: Медовий,  Яблучний, Горіховий або ж Хлібний, хоча церковною мовою вони звучать інакше. А відтак породжують безліч дискусій про справдешні назви, бо дослідники називають таку "класифікацією" - з розряду фантазій і вигадками аматорів від етнографії.

"У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом", - розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко.

Отож справедливо буде називати свята своїми іменами, а якщо й звучатиме "гастрономічний" синонім до них, то лише у зв'язку з наповненням кошиків, які освячуються в ці дні.

Постав Бога на перше місце – і все стане на свої місця 

Отож як би ми не називали ці свята: Першим, Другим, Третім Спасом чи іншими назвами – на першому місці буде Бог і спасіння, про яке в ці дні особливо згадується на святкових богослужіннях.

Щодо обрядів і прикмет, на які особливо багаті ці дні, також треба зробити уточнення, на які звертають увагу етнографи. Оскільки кліматичні умови зазнають певних змін, погода нечасто збігається з тією, яка була на час, коли ці прикмети мали особливу вагу і особливо перевірялися, тому й прикмети можуть бути інколи умовними. Та все ж основна суть свят, їх духовна наповненість, вірування підтверджуються народом і виконують свою місію.

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці – або ж Маковея, Перший Спас

А ще - Медовий Спас. Відзначається 14 серпня і збігається з початком Успенського посту, який триватиме до 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці.  Вважається, що саме до цього числа мед у вуликах набуває своїх пікових якостей і його можна збирати. Бурштинову запашну насолоду освячували в церкві з вірою, що відтоді  мед стане по-справжньому цілющим і вилікує від багатьох хвороб.

Цього дня згадують мучеників Макковеїв, яких стратив сирійський цар в 166 році до н. е. за служіння Богу.

Але Маковеєм свято називають за іншою ознакою: вважається, що цього дня пора починати  збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою – шулики або ж ламанці, які поливаються медом.

 За іншою легендою, цього дня в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво - хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила.

Але цього дня воду чудодійною вважають не лише через це. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.

Цього дня треба купатися, щоб змити гріхи і врятуватися від хвороб. А ось купатися після 14 серпня було заборонено - можна було захворіти і навіть потонути. Захворіти можна й тому, що ночі після Першого Спасу стають прохолодними, і відтак - і вода.

Прикмети на Маковія:

Не бажано голосно говорити, бо в цей день збирають мед, а бджоли шум не сприймають.

Не треба сваритися, лаятися або бажати комусь зла, інакше негатив повернеться бумерангом.

Не треба працювати і прибирати в будинку: такі справи краще завершити напередодні.

Що треба в цей день зробити:

Виготовити свій букет-маковейчик – з маку, квітів, польових трав, колосся, і освятити його в церкві – матимете власний оберіг.

У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки.

Преображення  Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Свято Преображення Господнього, Преображення, Свято Спаса, Другий Спас,  Великий Спас

У народі Спас має світське значення, пов'язане із святом врожаю. Це підтверджує звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо.

Народну назву - Яблучний Спас - свято отримало через те, що у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше - Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед. Нині з появою холодостійких сортів освячують і виноград.

Що не можна і що не вітається

Яблучний Спас бере витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і страви з ними. Насправді рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти.

Ще існувала така легенда, що яблук до Спаса не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і так скінчилося райське життя перших людей.

Не можна розважатися, вживати м'ясо, яйця, жирну їжу, і все, що викликає залежність, оскільки триває Успенський піст.

На Яблучний Спас не можна вбивати комах. Кажуть, що якщо муха сіла на руку двічі - весь рік вас буде супроводжувати удача. При цьому важливо комаху не проганяти, а дочекатися, поки вона сама полетить. Хоча в народу ще й кажуть: прикметі вір, але перевір, отож усе – у ваших (чи на ваших) руках.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний - осінь буде сухою, якщо дощовий — мокрою.

Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята).  Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук, узвар і компот.

Прикмети на Спаса:

Із Спаса - Преображення погода преображається.

Прийшов другий Спас - бери рукавиці про запас.

Минув Спас - держи кожух про запас.

До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.

Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .

Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.

Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.

Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.

Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.

Після свято Успіння Пресвятої Богородиці.  Хлібний чи Горіховий Спас

Третій Спас хліба припас – мовиться у приказці. Проте цей день дослідники згадують лише як післясвято Успіння Пресвятої Богородиці -  Хлібний, Полотняний або Горіховий Спас – така назва не поширена в народі. Хіба що – у зв’язку з тим, що завершаються жнива, печеться хліб з нового врожаю і святяться колоски.

А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали Полотняним Спасом, Горіховий - логічно, бо достигають горіхи.

У християн цей день знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа. 

За переказами, колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, він послав свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби образ Його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло.

Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.

Перед Третім Спасом, а саме 28 серпня, велике свято - Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста.  Цього дня завершується Успенський піст. Дехто вважає його продовженням Великого посту. 

Успіння Пресвятої Богородиці — день закінчення земного життя святої Діви Марії та переселення її в життя небесне. За християнською традицією називається успінням, а не смертю.

Щодо народних традицій цього дня, то протягом осіннього періоду є три "Пречисті", що про них у народі кажуть так: "Перша Пречиста жито засіває, друга - дощем поливає, а третя снігом покриває". Тож в період "Першої Пречисти" відбувається озимий посів.

Великі роботи до цього часу вже завершуються, тому кажуть: "Прийшла Перша Пречиста - дівка стає речиста" - починає багато говорити, бо нема вже що робити.

Після Успіння починається пора весіль.

У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб попросити благословення на свою працю і зберегти зібраний врожай від пожежі та дощу.

Прикмети Успіння:

Початок молодого бабиного літа.

Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня - початок вересня) гарна, то старе бабине літо (кінець вересня) буде негожим.

Яка перша Пречиста - така й осінь.

Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота.

Як бачимо, усі найбільші свята в народі тісно переплелися з циклами робочих днів, садово-городніми роботами християн, і серпневі свята - не виняток. І як би ми не називали ці свята, не намагалися уточнити їх назви, підкоригувати звичаї чи обряди, не заплутувалися у послідовності їх дій, варто пам’ятати головну їх суть – дбати про спасіння своєї душі, а відтак – землі, окремо взятої родини. Отож печімо пироги з нового врожаю, святімо яблука, меди і воду, молімося за свій рід, за Україну. Зі святами!