понеділок, 16 листопада 2020 р.

“Чудо – ґудзик”

 

16 листопада у світі відзначають цікаве свято – Всесвітній День ґудзиків. Заснований День ґудзика американською організацією “National Button Society”,  в 1938-му році, ще в XX столітті.

Збираючись кожен день на роботу, навчання або прогулянку, в школу чи в дитсадочок, ми не надаємо особливого значення ґудзикові на одязі. Вони стали настільки звичним і буденним аксесуаром, що часом їх просто не помічаєш і застібаєшся по інерції. Але ж у ґудзиків історія дуже цікава і багата. Познайомимося ближче.  Ґудзики мають довгу історію, якій уже багато тисяч років.

Первісна людина ґудзиків, звичайно ж, не знала. За одях їй слугували шкури тварин, які вона скріплювала гострими кістками. 

Десь понад пять тисяч років тому, коли наші пращури навчилися вичиняти шкури, ткали полотно й шити собі одежу,  вони стали вигадувати різні застібки. Це були дві зчеплені одна з одною половинки. А виготовляли їх з кісток та рогів тварин, з дерева.

Ґудзики, схожі на сучасні,- з двома або чотирма дірочками чи вушком для пришивання – зявилися порівняно недавно. Досить швидко вони стали важливою деталлю повсякденного та святкового вбрання.

На ґудзики, як і на одях, була своя мода. І чим багатша була людина, тим дорожчі були в неї ґудзики.

четвер, 12 листопада 2020 р.

Віртуальна виставка“Щасливий дар творити для людей”

 


На даний час Андрій Кокотюха є чи не найплодовитішим українським письменником ХХI сторіччя. Однак не лише в нашій країні напевно знайдемо багато письменників, що могли би похизуватися Кокотюхиною літературною плодючістю. І не диво: лише друком, не рахуючи мистецьких планів, уже вийшли 75 романів, Андрієм Анатолійовичем написано також понад сто сценаріїв кінофільмів, а видавництва стоять у черзі за цим автором у буквальному сенсі слова.


А ще Андрій Кокотюха, який в останнє десятиріччя більше зосередився на кіні, маскультурі, вважає, що якби в середині 1990-х кіно та телебачення в Україні перебували хоча б на тому ж рівні, що в останні три роки, ніякої війни не було б.

Народився у м. Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім Тараса Шевченка.

Книжки А. Кокотюхи виходять друком майже в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: "Смолоскип", "Кальварія", "Фоліо", "Піраміда", "Нора-Друк", "Зелений Пес". Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами і телеканалами.



середа, 11 листопада 2020 р.

“Шлях до змін починається в серці”

 



До 170 – річчя від Дня народження Роберта  Льюїса Стівенсона – видатного британського письменника, автора гостросюжетних пригодницьких романів.

 Народився великий письменник в Единбурзі, 13 листопада 1850 року в родині багатого будівельника і дочки священика. Уявити свого єдиного сина в ролі знаменитого на весь світ письменника, батьки Стівенсона ніяк не могли. Він був ледачий, несерйозний і до всього іншого дуже нездоровий, доктора боялися: «Чи виживе?». У ранньому дитинстві Стівенсон перехворів багатьма дитячими хворобами.

Мати Льюїса, була хвора на туберкульоз, тому за хлопчиком доглядала няня Алісон Каннінгем. У сім’ї її називали Канни. Вона не була звичайною гувернанткою, їй були притаманні чудове почуття гумору, вміння розповідати історії, і уява. Провівши з нянею все своє дитинство, Стівенсон став багато уявляти, придумувати, в ньому прокинувся талант письменника. У їхньому будинку у Канни було особливе авторитетне положення - за витівки і проступки хлопчик просив вибачення не у матері а саме у Канни.

 Твори Стівенсона романтичні, сповнені екзотики, мрій про щастя. Починає письменник писати рано — вже у 15 років видає свою першу книгу.

вівторок, 10 листопада 2020 р.

Інформ-хвилинка «Вічний вогонь людської пам’яті»

 

Більшість людей не знають про цю дату. Події, про які ми розкажемо, відбувалися майже 100 років тому. За цей час виросло не одне покоління, а поняття пам’яті й солдатського подвигу не старіє.

Сторіччю відкриття пам’ятника Невідомому Солдату та відкриттю вічного вогню коло пам’ятника ми й присвячуємо цю інформ-хвилинку.

Нам здається, що ця тема не залишить нікого байдужим.

Люди завжди шанували вогонь, йому поклонялися, як живому. Бо він нерозривно пов'язаний з життям, теплом отчого дому, світлом, що протистоїть пітьмі. Вогонь зберігали жерці, вогонь був героєм міфів, згадаймо хоча б міф про Прометея, що вкрав вогонь й віддав його людям.

          В історії Європи ХХ століття згадали про вогонь, як символ пам’яті, після Першої світової війни. Тоді здавалося, що ця війна буде останньою… Людство заплатило за свої «амбіції» життям звичайних людей. Загинуло від семи до 12 мільйонів жителів Європи. Втрати навіть зараз не можливо порахувати. Стільки солдат не повернулося додому, стільки людей втратили дім, сім’ю, батьківщину. А скільки солдат залишилися невідомими!

          Першою з країн, що приймали участь у Першій світовій війні, Франція вирішила створити меморіал, присвячений Невідомому солдату. Який не повернувся з війни. І біля підніжжя Тріумфальної арки – як символ перемоги яку приніс солдат країні було захоронено тіло одного з невідомих героїв. 

«Цікавинки про незвичайні книги»

 

Книга була і залишається одним із найбільших здобутків людства. Книги вчать нас, допомагають в житті, вчать нас мріяти. Вони ще довго, якщо не завжди будуть найбільшим скарбом людей. Google, який знає все про всіх, виявляється підрахував скільки всього друкованих видань існує на Землі. За його даними - книжок 129 864 880 примірників. Ми пропонуємо вам цікаву інформацію про найнезвичайніших «представників» друкованого слова.

Дхарані

Найдавніший друкований твір -  сувій Дхарані, або сутра. Текст був видрукуваний з дерев'яних кліше. Сувій був знайдений 14 жовтня 1966 року у фундаменті пагоди Пульгукса в Південній Кореї. Було встановлено, що сутра була видрукувана не пізніше 704 р. н. е. і являє собою книгу з поемами, віддруковану з допомогою металевого шрифту.
Найбільша книга у світі
Найбільша книга у світі - "The Codex Gigas" ще відома як "Біблія Диявола". Манускрипт написаний латиною невідомим автором. 

Легенда свідчить, що її написав чернець, якого замкнули за порушення чернечих принципів, і він присягнувся всього за одну ніч написати найбільший рукопис у світі. 
Коли він зрозумів, що не зможе виконати свою обітницю, то став молитися дияволу і той почув його. Спочатку рукопис мав 640 сторінок, з них 624 збереглися до нашого часу в доброму стані. 

При створенні манускрипту було використано 160 ослячих шкур. Розмір палітурки - 92 см у висоту, 50 см завширшки. Товщина книги - 22 см, а вага - 75 кг.
Найменша книга

Найменша книга в світі - "Teeny from Tumip Tovn". Розміри цього мініатюрного видання складають всього лише 0,07 х 0,1 міліметрів

понеділок, 9 листопада 2020 р.

Літературна подорож «Віддай людині крихітку себе…» Л. Костенко (До Всесвітнього дня доброти)

 

Не секрет, що с сучасному світі, який весь час кудись поспішає, звичайні, наші звами людські почуття відходять на другий план.

Людяності та доброти серед нас, людей, стало менше – це, нажаль, так і є. Тому Всесвітній день доброти – ще один привід згадати про те, яке ж це чудове відчуття – Доброта.

Пропонуємо вашій увазі невеличку літературну подорож, що присвячена саме цьому святу.

Вже стало доброю традицією для багатьох країн щорічне свято – Всесвітній день доброти (Word Kindness Day), а дата його – це день відкриття в 1998 році в Токіо І конференції Всесвітнього руху доброти. Сама ж організація «Всесвітній рух доброти» була створена в Японії в 1997 році. Рух забрав навколо себе всіх небайдужих – волонтерів та добровольців із різних країн світу, що з року в рік працюють на планету, подаючи приклад безкорисливої доброти іншим. Японія, що свого часу постраждала від вибуху атомної бомби, вибрана була як країна організатор не даремно.

Сьогодні до країн, що працюють у Русі можуть приєднатися усі бажаючі, і здійснити добрий, щирий та благородний вчинок.

У Руху є і офіційний документ – «Декларація доброти», де сказано: «Ми визнаємо фундаментальну важливість простої людської доброти…будемо намагатися створити більш добрий й більше сповнений співчуття світ». До цієї Декларації приєдналися вже 28 країн світу. 

І не даремно символом цього дня стало відкрито серце, зображення якого створив французький художник Орель. 

пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Мова- цвіт душі (9 листопада-День української писемності)

 


Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

О. Гончар

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша.  Адже було б  добре , аби всі громадяни України знали українську мову й вільно володіли нею. У монголів є чудова приказка : скільки ти знаєш мов, стільки разів ти-людина. Сказано влучно й мудро!І все ж навколо мовного питання часто-густо виникають різні суперечки.

Світова практика знає безліч прикладів  добровільного переїзду людей до інших країн. І тоді цілком закономірно нові громадяни  опановують мову народу, на землі котрого мешкають. Так  вихідців з Африки, Латинської Америки можна зустріти в США…..Зрозуміло, між собою вони спілкуються своїми рідними мовами, але так само закономірно, що вони знають і вільно володіють англійською чи французькою. І чи погано це? Аж ніяк.


Отож пам’ятаймо: ми- громадяни, діти  України, українці, тому й маємо знати українську мову, вільно володіти нею. Адже це  честь наша і показник нашої свідомості й культури.

Одним із найважливіших завдань, що стоять перед бібліотеками є необхідність привити читачам через книги логічно мислити, правильно і чітко висловлювати думки, вміло користуватися  багатим українським словом.

      В нашій бібліотеці зараз з’явилося чимало цікавих художніх та пізнавальних творів, як для малечі так і для інших вікових категорій. Та в бібліотеці існують і інші книги , що дозволять кожному, хто виявить  бажання краще пізнати українську мову. До таких книг можна віднести: тлумачний словник, словники граматичні, словники діалектні, словники ідіоматичні, фразеологічні, орфографічний словник, словники іншомовних слів, словники історичні, словники неологізмів та інші.



      Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі.З культурою мови пов’язують уміння правильно говорити й писати, майстерно добирати, вживати мовно-виражальні засоби відповідно до конкретної ситуації, мети і обставин спілкування. Є люди, що їх можна слухати, є люди яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати. Не забуваймо, що успіх стосунків між людьми часто залежить від мовлення, яке є активним, динамічним виявом вільної творчої діяльності людини, відображає її досвід. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше має володіти, звичайно, рідною мовою.