Осінь — це не просто час, коли літо попрощалося з нами, й повітря стало
холоднішим, а пожовкле листя золотим
килимом вкриває землю. Це найщедріша пора року, коли підбиваються підсумки людської праці, а
комори радують щедрими дарами. Недарма в народі кажуть: «Осінь всіх до столу
просить». Цей вислів приховує в собі глибокий зміст, адже саме восени земля
віддає нам усе, що плекала протягом весни та літа.
Адже стіл восени — це справжній кошик
достатку. Куди не глянь, скрізь панує різнобарв'я плодів. У садах важкі гілки
яблунь та груш схиляються до самої землі, виноградні грона наливаються солодким
соком, а на городах красуються золотисті гарбузи, що стали символом українського
добробуту. Восени ніхто не буває
голодним. Щедра українська земля частує і людей, і лісових мешканців,
які саме зараз роблять останні запаси перед лютими зимовими холодами.. От і
працівники бібліотеки-філії №12 запросили своїх маленьких користувачів на
бесіду «Королева Осінь всіх до столу просить», щоб розповісти про щедрі осінні
дари.
Для дітей ми підготували яскраву
виставку «Заходь у гості, щедра осінь». Школярики поділилися своїми
«осінніми пригодами»: хтось їздив у село до
родичів, а хтось був на дачі, а комусь уже вдалося побувати на першому
осінньому «тихому полюванні»: позбирати гриби.
Ну, а як же без частування осінніми
дарами? Звичайно, ми не забули й про це. Великого застілля не було, але
смачними червоними та соковитими яблуками діти з задоволенням поласували. Бо
осінні яблука набралися за літо щедрого тепла, соку і, сподіваємося, принесуть
і користь, і здоров
`я.
Ми
намагалися донести до дітей думку про те, що тільки
велика та самовіддана праця принесе
гарні плоди, якими з нами поділиться наша
земля, а щедра осінь їй допоможе в цьому.
Немає коментарів:
Дописати коментар