«Було їх триста…» ( До дня пам'яті героїв Крут)

       

Неможливо осягнути всю  глибину трагічної історії України. Україна була ареною двох революцій та двох Світових війн. 20 століття було надто кривавим  для України. У 21 столітті війна триває і захисники нашої держави, як і  під час визвольної боротьби, продовжують боронити  країну від її одвічного ворога…

      Бій під Крутами одна з тих сторінок історії, що завжди будуть привертати увагу нашого народу. Саме бою під Крутами і присвячена публікація, яку пропонує вашій увазі  бібліотека – філія №12.

         

29 січня в Україні відзначається 105-річниця бою під Крутами.  Історичний відступ: біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 км. на північний схід від Києва, 29 січня 1918 року відбувся бій.

Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської червоної гвардії під командуванням есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

   

 У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Більшовицьке  військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова довелося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

 

  Тіла загиблих студентів і гімназистів з-під Крут були перевезені до Києва, де 19 березня 1918 року їх урочисто поховали на Аскольдовій могилі. Участь у траурному мітингу на Аскольдовій могилі взяли державні й політичні діячі УНР, представники інтелігенції.   На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному  подвигу вірш «Пам'яті тридцяти».

   

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.  І тільки в 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник, гідний подвигу юних українців.

Цей День, попри все, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

        «Коли стають  до бою діти,

           Народ цей – не перемогти!

          Було їх триста…Триста перший --

          І ти, і я, і кожен з нас…»