Право й закон – рушійні сили нашого життя. Жити у світі – це знати свої права та обов’язки. Бібліотека-філіал №12 для дітей запрошує своїх маленьких користувачів до «Подорожі в країну права».
Всі люди на
Землі рівні перед законом. Це проголошено декларацією прав людини.
Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.
Це – наше сьогодення, але цікаво
прослідкувати, як саме наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини
слід захищати? Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність
відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних
прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у
вирішенні спорів.
Тривалий час діяв неписаний закон «Хто
сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули
встановити загальний справедливий
порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон
права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Отже, людству
потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити
державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно
піклуватися про них.
Місію такого захисника взяла на себе
міжнародна організація ООН. 1945 року, після закінчення Другої світової війни -
найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох
країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того,
щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не
воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. До речі, одним із її
засновників була Україна.
А 1948 року держави, що увійшли до ООН,
підписали Загальну декларацію прав людини – документ, у якому вони пообіцяли
одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність
усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість
дотримуватись своєї релігії й багато іншого.
Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий
документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна
угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І
наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла
світові піклуватися про своїх маленьких громадян. Але й маленькі громадяни
мають свої обов’язки. Бібліотека-філіал №12 ознайомить вас з ними:
1. Поважати і
любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставились до
нас.
2. Поважати
близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини.
3.
Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно
приносило корись і не заважало іншим.
4. Сумлінно навчатись;
5. Поважати
своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати
своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.
6. Цінувати і
дбати про своє здоров'я.
7. Поважати співрозмовників. Коректно і
тактовно висловлювати свої думки.
8. З повагою
ставитися до людей, які піклуються про нас.
9. Виконувати роботу,
яка не завдає шкоди здоров'ю.
10. Не ображати
і не принижувати оточуючих.
11.
Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві.
«Знання права
заслуговує найбільшої поваги». Прислухаємося до його слів, й будемо поважати
закон й право.
Немає коментарів:
Дописати коментар