«Із
страв славетних українських.
Є
найдревніша страва – борщ.
В нім
сила, міць, здоров’я, свіжість,
Якщо
той борщ – насправді борщ»
(В.
Креницький)
Борщ… Хто не знає і не їв цієї страви? Ви їли коли-небуть отой духмяний
бабусин борщ, що варився і умлівав в печі?
Ви ловили маленькими носиками аромат цієї простої, а разом з тим складної
чудової страви?
Якщо не їли – то ви нічого не знаєте про Борщ!
Наша бібліотека продовжує серію етнографічних «оповідок» про традиції нашої України. Чергова серія – про борщ.
У нас в Україні, борщ завжди вважався символом міцної родини: усі складові
у великому полив’яному горщику, варяться, а потім, умліваючи, передають усі
свої найтонші аромати і смаки основній страві
- наваристому, густому, щоб аж «ложка стояла», борщу.
В дуже далекі часи борщ називали «варивом з зілля». А зараз, у сучасній
Українській кухні нараховується до 70 рецептів приготування борщу (київський,
полтавський, львівський, волинський, тернопільський ...). Вважають, що саме
слово борщ походить від назви рослини борщовик, листочки якої і використовували
при приготування страви. Існує навіть таке поняття, як «борщовий пояс» - назва
земель південно-східної України, Польщі, Білорусії, Росії, де поширена ця
страва.
Усі надбання нашого народу повинні переходити у спадок дітям, онукам, з
бабусиними рецептами, ну і, звичайно ж, із ароматом смачного борщу з печі.
У борщу є навіть своя палітра:
червоний – класичний борщ з помідорами, буряком, морквою та капустою;
білий – борщ на основі сироватки, сметани чи вершків з додаванням зелені;
зелений – юшка з додаванням щавлю, молодої кропиви, зеленої цибулі й яєць;
чорний – борщ з сушеними грушами або в’яленими сливами, сушеними грибами,
саме вони надають темного кольору цій страві.
Немає коментарів:
Дописати коментар