Віртуальна виставка-інформхвилинка "Прогулянка полтавськими парками"

 Корпусний сад знаходиться у самому центрі міста Полтава на Круглій площі, а тому його ще часто називають полтавчани Круглим садом. Цей оригінальний сад створили ще у 19 столітті – сорокові роки. Сад носив назву Олександрійського – відповідно до тієї епохи його розробив відомий садово-парковий архітектор Олександр Куракін. Нині це улюблене місце відпочинку полтавчан, приваблива пам’ятка для мандрівників та туристів. Восени сад набуває своєрідної магічності. Золото дерев та пахощі хризантем створюють тут особливу атмосферу. Оригінальне ж декорування та архітектура цього саду цікава усім та кожному в будь-яку пору року!

Петровський парк у Полтаві – пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1964 р.). Розташований поблизу пл. Конституції. Закладений в 1905 р. В створенні парку брали участь багато місцевих жителів, якими керував ентузіаст – любитель природи И. М. Орловський. Тут було висаджено близько 60 видів рідкісних порід дерев та чагарників. У парку знаходиться братська могила борців за владу Рад.

Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» – найстаріший та найбільший парк Полтави,  заснований на початку ХІХ століття. Парк створено на місці природної діброви, що належала поміщику С.М. Кочубею. Згідно з проектом М.Амвросимова, площу обгородили, висадили дерева, побудували альтанки, оранжереї, де вирощували цитрусові культури, квіти. Під час страшної фашистської окупації були знищені столітні дуби та інші дерева саду. Але у річницю визволення Полтави, та у рік Перемоги дбайливі полтавці знову засадили чудовий парк. На території парку знаходиться Співоче поле ім. Марусі Чурай та міські атракціони: «Колесо огляду», «Берізка», «Сюрприз», «Веселі гірки», «Кімната сміху», «Вітерець» та інші.

Парк ім. І.П.Котляревського - пам'ятник садово-паркового мистецтва. Закладено на 5 га в 1936 р на місці колишнього старого міського кладовища, яке з забудовою Полтави виявилося майже в центрі міста. На території парку - могила Івана Петровича Котляревського. Тут розташована братська могила, де поховані жертви фашизму, а також братська і індивідуальні могили солдат і офіцерів, партизанів, які загинули, звільняючи Полтаву і область від німецько-фашистських загарбників. На честь загиблих воїнів-визволителів у парку споруджено меморіальний комплекс Солдатської Слави.

Парк аграрного коледжу — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований на північ від центральної частини Полтави, в місцевості Павленки, між вулицею Дослідною та провулком Мясоєдова. Площа парку 2,5 гектарів. Перебуває у віданні: Аграрно-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії.

Полтавський дендропарк – пам’ятка садово-паркового мистецтва України загальнодержавного значення.

 За часів Полтавської битви територія, на якій розташований сучасний дендропарк, являла собою густий незайманий ліс — Яківчанський ліс переходив у діброву на Монастирській горі. Під час німецької окупації цей ліс був знищений загарбниками з тактичних міркувань. Після цього майже голі схили балок на північних околицях Полтави поступово почала вражати ерозія. Офіційно Полтавський дендропарк був відкритий у липні 1987 року, коли полтавці відзначали День міста. З того часу дендропарк є одним із найулюбленіших місць відпочинку полтавців та гостей міста. У вересні 1987 року дендропарк «На полі Полтавської битви» зайняв друге місце на Всесоюзному конкурсі парків, поступившись лише Ізмайлівському парку у Москві. Нині територія Полтавського дендропарку займає 124.5 гектари.

Особливість парку — його рельєф: багато видових майданчиків, з яких відкриваються цiкавi перспективи, свiтлi галявини. Сьогодні  Дендропарк - це улюблене місце полтавчан та гостей міста для пікніків і прогулянок. А на ставку в парку, починаючи з весни і до перших заморозків, живуть чорні та білі лебеді.

 

 

 

 

"Образ кота в світовій літературі" Віртуальна виставка

 

        І знову про них – найзагадковіших тварин, що на протязі тисячоліть живуть пліч-о-пліч з людиною, зумівши зберегти незалежність і звички хижаків.

        Коти були джерелом натхнення, об'єктом любові, ліками від життєвих незгод, символом домашнього затишку. Коти не вміють брехати. Вони – сила природи. На кішку, що грається, можна дивитись годинами і насолоджуватись спокоєм. А скільки разів кіт чи кішка були героями творів письменників!

        Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №12 вирішили представити вашій увазі добірку книг де головними героями є Коти і Киці.

«Образ кота в світовій літературі» – таку ми вибрали назву для онлайн виставки, бо вони, як ніхто, заслуговують на таку увагу.

         Сподіваємося, що «образ кота» вийшов вдалим. Кожна з книжок не залишить вас байдужими. А вже якщо вирішили завести друга або подругу серед пухнастих – точно не будете самотнім.

Колись видатний письменник ХХ століття, лауреат Нобелівської премії з літератури, великий любитель котів, Ернест Хемінгуей сказав: «Якщо хоч раз заведете кішку – і зупинитися вже неможливо».

Заводьте друзів серед «хвостатих», любіть їх – не пошкодуєте.

Віртуальна виставка"Читати щодня,читати від народження"

 

Українська дитяча  література багата на талановитих письменників.У наші часи з’явилося декілька нових імен, і серед них велике місце по праву займає дитячий письменник Сашко Дерманський.Народився письменник 28 листопада 1976 року в селі Гайворон Володарського району Київської області. Вищу освіту здобув у стінах Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, навчаючись на філологічному факультеті. Відтоді викладає за фахом у Київському технікумі електронних приладів.

      У 2001-2012 роках працював літературним редактором дитячого журналу «Стежка». Декілька років тому став членом Спілки письме­нників України.

Сашко Дерманський (саме так він підписує свої твори) є автором більше ніж десяти книжок та кількох аудіокниг. Талановитого казкаря вже неодноразово відзначали у світі вітчизняної літера­тури:

 - 2003 та 2004 рр. –  премія Міжнародного літературного конкурсу романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова»;

- 2006 та 2008 рр. – премія літературного конкурсу рукописів «Дитячий портал» у номінації «Тексти для 9-12 річних»

- 2007 р. – премія нового літературного конкурсу «Золотий лелека»;

- 2010 р.  – перше місце у рейтингу «Книжка року-2010» у номінації «Дитяче свято».

Чудовими творами Олександра Дерманського зачитуються як наймолодші читачі, так і підлітки. Не залишають вони байдужими і дорослих. З-під його пера виходять чарівні казки, повісті, твори в жанрі фентезі, чудові вірші, публіцистичні твори. Тож запрошуємо вас поринути у цей загадковий та чарівний світ.

 

Славний син землі Полтавської

Іван Котляревський

Ось і прийшов знову золотий вересень, як і 251 рік тому. Ми знову згадуємо нашого славетного земляка Івана Котляревського. За всі ці десятиліття написано багато книжок про самого Котляревського та його твори. А іноді хочеться дізнатись про відому людину щось нове. Яким він був? Що любив і кого? Що носив? Яким він був просто як Котляревський Іван Петрович, дворянин, капітан у відставці, чиновник, житель нашого міста.
Давайте погортаємо сторінки з книги його життя.
Полтава, кінець 18 століття (1769 р.) 9 вересня у сім’ї канцеляриста Петра Котляревського  народився син Іван. Будинок, де народився й жив письменник, ми можемо бачити завдяки малюнку Т. Шевченка.

Учився у дяка, потім у Катеринославській семінарії, не закінчив. 

Етнографічна онлайн хвилинка «Пан Борщ»

 

«Із страв славетних українських.

Є найдревніша страва – борщ.

В нім сила, міць, здоров’я, свіжість,

Якщо той борщ – насправді борщ»

(В. Креницький)

Борщ… Хто не знає і не їв цієї страви? Ви їли коли-небуть отой духмяний бабусин борщ, що варився і умлівав в печі?

Ви ловили маленькими носиками аромат цієї простої, а разом з тим складної чудової страви?

Якщо не їли – то ви нічого не знаєте про Борщ!

 Наша бібліотека продовжує серію етнографічних «оповідок» про традиції нашої України. Чергова серія – про борщ.

У нас в Україні, борщ завжди вважався символом міцної родини: усі складові у великому полив’яному горщику, варяться, а потім, умліваючи, передають усі свої найтонші аромати і смаки основній страві  - наваристому, густому, щоб аж «ложка стояла», борщу.

В дуже далекі часи борщ називали «варивом з зілля». А зараз, у сучасній Українській кухні нараховується до 70 рецептів приготування борщу (київський, полтавський, львівський, волинський, тернопільський ...). Вважають, що саме слово борщ походить від назви рослини борщовик, листочки якої і використовували при приготування страви. Існує навіть таке поняття, як «борщовий пояс» - назва земель південно-східної України, Польщі, Білорусії, Росії, де поширена ця страва.

Усі надбання нашого народу повинні переходити у спадок дітям, онукам, з бабусиними рецептами, ну і, звичайно ж, із ароматом смачного борщу з печі.

У борщу є навіть своя палітра:

червоний – класичний борщ з помідорами, буряком, морквою та капустою;

білий – борщ на основі сироватки, сметани чи вершків з додаванням зелені;

зелений – юшка з додаванням щавлю, молодої кропиви, зеленої цибулі й яєць;

чорний – борщ з сушеними грушами або в’яленими сливами, сушеними грибами, саме вони надають темного кольору цій страві.

 Найскладніший і найдорожчий «панський борщ» - це борщ київський (у ньому м'ясо яловичини, баранини, свинини, а також натуральний свіжий хлібний квас). До речі, раніше закислювався борщ сироваткою, кислими яблуками чи ягодами, кислою капустою. Помідорна заправка борщу  з’явилася лише в 19 столітті, коли на Україні прижилися американські помідори.

Проводяться навіть фестивалі борщу. Перший – це фестиваль «Борщ - їв» на Тернопільшіні  у місті Бощів уже 12 років поспіль. Другий – у нас на Полтавщині в містечку Опішня «Борщик у глиняному горщику», він проводиться уже 6 років підряд.

Приїжджають знавці старовинних рецептів борщу з усієї країни та готують близько 60 видів цієї чудової страви. А їсти треба обов’язково з полив’яної миски. Спробуйте! Ви зрозумієте, що у борщу зовсім інший смак!

У кожної господині свій рецепт борщу: м'ясо, капуста, картопля, квасоля, морква цибуля, свіже сало, часник, помідори, приправи. Але тільки вміння, бажання нагодувати родину, любов робить усе це стравою на всі часи – Борщем!

 Недарма ж у народжу кажуть: «Увесь  вік їси не проїси – бо це Борщ!»

Віртуальний перегляд нових книг«Меню для книгоїда»

   

Неабияке задоволення приносять нові книги, коли надходять у бібліотеку. Тому пропонуємо  Вашій  увазі  добірку  нових  книг у книжковій  виставці «Меню для книгоїда», які  нещодавно  надійшли у фонд нашої бібліотеки. Чимало надійшло книг сучасних українських та зарубіжних письменників, на які ми давно чекали. Усі  видання   цікаві і для різної вікової категорії.

Щоб більш детально ознайомитися з книгами, запрошуємо дорослих і дітей  відвідати  відділ абонементу нашої бібліотеки. Сподіваємось,  що в  дивовижному  розмаїтті цих  творів кожен  читач книгозбірні,  навіть  найвибагливіший,  знайде  собі  книгу  для  душі, та отримає  незабутні враження від сюжету. 

Друзі наші менші

 У відділі абонементу бібліотеки-філіалу для дітей №12 недалеко від столу на вході в приміщення, за яким бібліотекари обслуговують читачів у час адаптивного карантину, розміщений яскравий куточок з переглядом літератури про тварин «Друзі наші менші». Тут є енциклопедичні видання, художня проза, журнали. Діти звертають увагу і часто просять бібліотекарів подати їм звідти ту чи іншу книжку, щоб узяти додому для читання.

У відділі абонементу представлена і книжкова виставка «Літературний фуршет» з розділами «Історичний салат», «Пригодницький вінегрет», «Поетичний десерт».

«Писати історичні романи – це складна справа, бо історія дама примхлива, вона не завжди є такою, якою її хочуть бачити», - написав Роман Іваничук. Ці слова ілюструють розділ з історичною літературою, що займає дві полиці  стелажу. Є тут, зокрема, книги Сергія Шарика «Двічі графиня та двічі генерал», Трейсі Шевальє «Дівчина з перловою сережкою», Валентина Чемериса «Смерть Атея».

Розділ пригодницької літератури «частує» книгами Марини та Сергія Дяченків «Варан», Дари Корній «Зворотний бік темряви», Сари Лотц «День четвертый», Євгена Є «Голодні пси сенсацій» та іншими не менш захоплюючими.

Завершальний розділ поетичний. Вибір збірок великий.

На виставці багато літератури для підлітків, у якій відображена психологія цього вікового періоду. Зокрема, книги Марії Морозенко «Я закохалася», Амелі Нотомб «Подив і тремтіння», Інгмар Бергман «Довірливі розмови», Аньєс Мартен-Люган «Щастя в моїх руках».