За декілька днів настане гарне, веселе та « корисне свято » – День часнику. Свято прийшло до нас з Америки і дуже скоро завоювало популярність і серед нас, європейців. Про цінність цієї рослини годі й говорити. Часник, через його запах, має багато ворогів, але й багато прихильників. Отож, запрошуючи приєднатися до свята, наша бібліотека-філія №12 сподівається, що «шанувальників» часнику все-таки більше.
Часник вперше потрапив до нас з Візантії в 9 столітті. Його клали в чашу з вином, їли з хлібом, а знатні люди вкладали часник в вуха, чим дивували іноземних послів. Просто цікаво для чого вони це робили ?.
Наші пращури вірили, що часточка часнику в кишені здатна захистити від зурочення. Голівку часнику воїни вішали на груди – як захист від ран. Напередодні поминальних днів, господині натирали ним вікна і дверні пороги, вішали в’язки біля сходів і навіть на домашню худобу.Крім цього, часник був обов’язковим гостем на весільних обрядах. Його вплітали у вінок і косу нареченій і клали у взуття нареченому
В Давній Україні часник використовували як охоронний
засіб від «моровиці», тобто від
епідемії. Вираз “товкти на когось часник” означає розпочинати якусь лиху та
підступну справу: “Вже на мою голову чорти часник товчуть”. Інший стійкий вираз
— “втерти часнику” — означає добряче провчити, зазвичай — побити кого-небудь:
“Зараз як втру тобі часнику, то знатимеш”.
В наш час ми
вже багато знаємо про користь та цілющі
властивості часнику: він зміцнює
імунітет і допомагає боротися з хворобою. Часник знижує рівень холестерину в
крові, нормалізує роботу серцево-судинної системи. Підвищує витривалість -
часник активізує працездатність, поліпшує фізичні показники сили і витривалості
організму Сьогодні відомо, що часник — це природний антибіотик і антисептик .Ну, а
народна медицина в усі часи використовувала часник в лікуванні недуг. Недарма ж
часник називають українським женьшенем.
День « смердючої троянди » -.саме так американці жартома називають дату, присвячену
цій гострій приправі.
Під час цього оригінального свята вони готують часникові
спагеті, а в невеликих містах влаштовуються костюмовані паради, в кафе і
ресторанах можна скуштувати досить незвичайні страви з часнику.
Українці теж дуже поважають часник. Бо яке ж сало без
часнику, а українець без гумору та
гострого слова?
« І
нехай нас обходять і смуток, і згуба.
А ми
скажемо – Будьмо! – і будемо жить –
Як
один, українці і часниколюби ! »
Немає коментарів:
Дописати коментар