Крикне хтось – він скаже: “Тихіше,
Люди сплять і сплять гаї…”
Він був Совістю! Вірніше –
Чистим голосом її.
Микола Сом
10 квітня виповнюється 91 рік від дня народження Віктора
Близнеця. До цієї дати бібліотека – філія №12 пропонує публікацію “Найважливіше
в житті – краса, совість і казка”, який створив для дітей та молоді незвичайні
книжки – світлі, людяні й чесні. Ті, хто знав письменника, відзначають його
щирість, гостру чутливість до будь-якої фальші й неправди, вразливість і дитячу
беззахисність у повсякденному житті.
Дитинство ж самого
письменника минуло у селі Володимирівка на
Кіровоградщині в багатодітній селянській родині. І цей рідний письменника
край ми легко впізнаємо в повісті “Звук
павутинки”, присвяченій “трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій
річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві”.
Письменник зумів
сказати своє, Близнецеве, талановите слово про дитину, яка вперше досліджує
найчарівніший і найзагадковіший світ, вперше пізнає любов, правду та кривду,
вчиться відстоювати добро й ненавидіти зло, вперше виховує в собі людську
гідність.
Навчався Віктор Близнець спочатку
у Володимирівці, потім у селі Першотравенка, старшокласником – у Компаніївській
середній школі. Вчився старанно, багато читав і потай пописував вірші. Був дуже
здібним та допитливим учнем. Школу Віктор
закінчив 1952 року з золотою медаллю і вступив на факультет
журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. 1957 року В. Близнець закінчив
університет. Шлях його в літературі проліг через журналістську роботу. Працював у редакціях дитячих журналів, був заступником
головного редактора видавництва “Молодь”.
Перша збірка
оповідань В. Близнеця побачила світ 1962
року у видавництві дитячої літератури “Веселка”.
З цієї маленької
збірочки оповідань почалася літературна біографія письменника.
Потім вийшли
повісті “Паруси над степом”, “Землянка”, “Древляни”, “Мовчун”.
1988 року повісті В. Близнеця “Звук павутинки”, повість - казка “Земля Світлячків”, “Женя і Синько” як кращі твори дитячої літератури були відзначені літературною премією імені Лесі Українки.
І серед них “Звук павутинки” – одна з кращих книжок дитячої літератури, книжка, яка ввібрала талант Б. Близнеця – Рицаря Совісті, Краси та Казки. Принесла славу письменникові книга “Повість минулих літ” – переклад нашого Першолітопису.
Кришталево чесний,
відвертий і безкомпромісний, він рано пішов із життя. Проживши шевченківський
вік, 2 квітня 1981 року відійшов у вічність, сам поставивши крапку у своєму
житті.
Та бринить нам його
Звук павутинки, залишилися заповітні слова для тих, хто працює зі СЛОВОМ:
“- Мамо, чом болять ваші руки? -
Не так руки, сину, як душа болить. Весь вік у гною, хлібом світ годую, а що ж
виходить? Подивись, сину, що воно у світі робиться?
Мовчу… Який з мене письменник!”
Оцю вимогливість до себе як до митця він залишив вічним
заповітом.
Немає коментарів:
Дописати коментар