« Птахи в житті наших предків »(міні-проект «Немає переводу добрим звичаям народу» )

 

     Птах – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона, пташина, літає в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба , від сонця.  З  приходом весни оживало все в природі, оживала  Земля-матінка.  Наші  предки  вважали, що це птахи  на своїх  крилах  приносять весну… Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались та були в пошані у наших пращурів. Бібліотека-філія №12 продовжує свій міні-проект про добрі звичаї нашого народу, і запрошує наших користувачів дізнатися про роль, яку відігравали птахи в житті наших предків.

    

Таких птахів було багато, але ми розповімо лише про деяких з них, на нашу думку, найцікавіших. Найперший з птахів, без якого не обходилося жодне сімейство, це, звичайно, Півень! Недарма в народі казали, «що без півня оселя глуха» .Крик півня відганяв нечисту силу, півень приносив  щастя, він був «талісманом» проти вогню й пожежі. В народі вважали, що червоний півень навіть може показати де заховано скарби…

   

 Цих птахів зараз можна побачити нечасто. Як тільки не називали його: бусол, бузько, чорногуз, гайстер. Мова йде про Лелеку. Наші предки ставилися до лелек, як до священних птахів. Він був символом сімейного щастя та продовження роду, символом мандрівників, батьківщини, любові до рідної землі. Бо лелеки завжди повертаються до рідного гнізда…До речі,  лелека єдиний птах, якому давали людське ім’я, звертаючись з проханням : «Антоне, Антоне принеси нам тепло!»

    

      Птах щастя – так називали цих маленьких пташок.  Ластівка – одна з найулюбленіших і найповажніших птахів у нашій культурі. Вона  символізувала щасливе родинне життя, ласку, любов. У народі вірили, що ластівка приносить удачу в дім, де звила гніздо. А вже народ наш не скупився на ласкаві слова, де згадувалася ластівка: ластівочка (для коханої), ластовенятко (для дитятка), сестричка-ластівочка (для сестри), сива ластівка (для матусі)Мал.5

      Соловейко –  це Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі,  натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловей, не здатен жоден інший птах: соловей — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Він був віщуном добра й весни, вечорами виходили цілі родини до саду, щоб тільки послухати соловейка.

А молодь вірила в прикмету, якщо почуєш соловейка раніше зозулі, то будеш щасливим у коханні.

      

        Птаха-віщунка, птаха-ворожка казали про неї в народі.  Мова про неї, про Зозулю. Вважалося, що при куванні зозулі слід озвучити мрію. Особливо це важливо, якщо чути голос з правого боку — мрія  здійсниться. За прикметами про дітей, щасливим буде народжений, коли закувала зозуля. Успіх буде супроводжувати тих, хто почув її голос стоячи на зораній землі. Зозуля  має віщий дар – «кукує» людині літа.  З усіх птахів першою летить у вирій і останньою прилітає зозуля. В народі кажуть, що на це є вагома причина: в зозулі зберігаються ключі, адже її вважають ключницею вирію…

       

Ми розповіли тільки про деяких птахів, яких любили та шанували наші предки. Народна скарбниця пам’яті безмежна та глибока й попереду в наших публікаціях на допитливих  читачів чекає  ще багато цікавого.