Свята завжди приносять радість. От і для України 90-то років тому на саме Різдво народився великий українець поет - Василь Симоненко. Тому в приміщенні бібліотеки-філії №12 був організований вечір-портрет «Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди» (до 90 річчя від дня народження В. Симоненка) та тематичний перегляд «Життя незгасної зірки». Захід провела завідувачка відділу соціокультурної діяльності ПОУНБ ім. І. Котляревського Юлія Крамарєва для наших читачів з ТЦ соціального обслуговування Подільського району м. Полтави. Гарним доповненням до заходу став виступ ансамблю « Подоляночка» ТЦ соціального обслуговування Подільського району.
Симоненко “був нагороджений даром, який дається одиницям: йому судилося на одному з критичних поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації”. Про поета Дмитро Павличко сказав: «... З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з його горя і його боротьби. Василь умів любити так щиро, так ніжно, так самозречено як, мабуть, ніхто на землі. Умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою. Посмертно Василеві Симоненкові присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка. Василь Симоненко прагнув зігріти людські душі, тому й згорів, мов метеор. Пройшли десятиріччя, але Василь Симоненко живе серед нас в своїх віршах.
Будуть змінюватися покоління, настануть кращі часи, а поет буде переходити з одного віку в інший, ідучи поруч поруч з людьми. Він буде з ними в горі і радості, в коханні і розлуці. Поетична зоря Симоненкової поезії незгасно сяє нам у нашому – такому непростому – сьогоднішньому житті! Вона активно допомагає нам розбудовувати незалежну державну Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар