Година інформації « Правнук козака,чиновник,письменник- наш І.П.Котляревський»

       Сьогодні , 9 вересня, -великий день. Рівно 250 років тому народився наш  земляк і поет , «батько» «Наталки-Полтавки» і Енея -  І.П.Котляревський.

   

На запрошення учителів Полтавської гімназії №21 ,бібліотекарі - філії №12 ,  для учнів 9-х класів провели в школі годину інформації, що була присвячена  цій знаменній події.

Нещодавно школярі відвідали музей-садибу Івана Котляревського ,тому  бібліотекарі  особливу увагу  дітей  звернути на маловідомі сторінки життя і діяльності поета, як громадянина, чиновника, і звичайної людини. Адже він був  людиною обов’язку, честі і гідності- ось таким  був наш Котляревський.

Учні затамувавши подих ,слухали нашу розповідь, роздивлялися принесені старовинні фото світлини  Полтави в давнину.

    

Напередодні свята  діти гімназії зробили виставку малюнків, де  зображували героїв творів письменника.

На закінчення зустрічі для нас приготували справжній сюрприз! Одна із учениць, дев’ятикласниця Аліна Нестеренко, заспівала для нас стародавню українську народну пісню. Яка ж насолода слухати такий чудовий спів.                        

       Здавалося,що час повернув назад…   На горі стоїть старий козацький собор, біліє поряд хата, де народився І.П.Котляревський, а пісня , як і двісті років тому живе в народі.

       

Краєзнавча мандрівка «Народознавчі мотиви у творчості І. П. Котляревського»

    Напередодні 250-ї  річниці  нашого  земляка, поета І.П. Котляревського , 6 вересня до нашої  бібліотеки-філії №12 завітали третьокласники ЗОШ №20 імені Бориса Серги.

      Бібліотекарі  вирішили  ознайомити маленьких школярів з творчістю письменника, побудувавши бесіду у формі краєзнавчої мандрівки, адже  безсмертна «Енеїда» І.П. Котляревського  це справжня енциклопедія українського  побуту та  звичаїв. Діти мали можливість не тільки почути про ту епоху,але й доторкнутися до неї через предмети побуту: дерев’яні  ложки, глиняні глечики, тарілки, макітру, куменець ….Вони  активно  вгадували   одяг  ,який носили сучасники поета. Не забули  хлопчики та дівчатка   і страви, які любили полтавці ,особливо славну полтавську галушку, дуже відому далеко за межами нашої України.

     

 

Учні  засипали бібліотекаря І. Маркіну  запитаннями ,що стосувалися І. Котляревського, як людини:  де вчився, з ким товаришував, що любив і що не навидів, якими орденами був нагороджений. Чимало запитань викликала  і історія створення пам’ятника поету.

        Отже  завдяки  краєзнавчій  мандрівці в бібліотеці, до скарбнички дитячої пам’яті ,  додалася ще  одна  історія про нашого великого земляка, яка буде вічна .

Літературна година «Правнук козака ,чиновник, письменник –наш Котляревський»

    

  

  250 років, відділяють нас від народження нашого славного земляка Івана Петровича Котляревського. Це великий період історії.   Чимало  відбулося різних подій!

А на горі  міста Полтави  стоїть невеликий будиночок , і небо таке чисте і блакитне і Ворскла в’ється стрічкою вдалині, як і двісті п’ятдесят років тому.        

 Яким же він був ,наш Іван Котляревський? Адже він творець  Енея і Наталки-Полтавки.

         Тому 3 вересня  до бібліотеки завітали учні 8-х класів ЗОШ №20 імені Бориса Серги на Літературну годину ««Правнук козака ,чиновник, письменник –наш Котляревський», присв’ячену ювілею  великого класика української літератури.

         Виявляється знаємо ми чимало цікавих фактів і деталей його життя, а  для  широкого загалу ця інформація  взагалі   стала новою  і корисною.       

         

Тема  кохання ,  одну з яких  висвітлював  поет, сучасна і зараз, а наші гості хлопці та дівчата гарні, красиві і молоді .Тому ми запропонували  школярам прийняли участь в літературному читанні уривків із безсмертної «Наталки-Полтавки».  Саме про таких земляків писав  поет: «От такові - то наші полтавці! Коли  діло піде, щоб добро зробити,  то один перед другим хватаються». 

Діти мали можливість ознайомитися з  яскравою і змістовною книжковою виставкою"250 років Івану Петровичу Котляревському" .На  ній  були  представлені старі і нові   фотосвітлини  пам’яті про І.П. Котляревського , а також  твори  письменника.

            

Гордимося Енеєм ,Петром і Наталкою, сміємося разом з Москалем-чарівником. Адже   їх «літературний батько» був надзвичайною людиною, «людиною обов’язку і честі».

   

Якого славного сина дала світові полтавська земля! Зі св’ятом  Вас Іване Петровичу! Зі св’ятом усіх полтавців ,шануймо своїх талановитих земляків , адже людина живе доти, доки живе пам’ять про неї…

« Три кроки …до завершення ремонту»

    

  Майже закінчуються   ремонтні роботи нашої  бібліотеки. Ми та наші читачі цього з нетерпінням  очікували . Фантазія і творча уява зробили своє .Відгуки лунають тільки позитивні. Але зараз також  залишилося  не просте завдання – перенести і розставити книжковий фонд бібліотеки. Дуже раділи ,коли полтавці самі пропонували  свою допомогу. Наші  читачі  малі і великі - це велика  підтримка. Тому не обійшлося  без серйозної допомоги  дорослих при перенесенні стелажів . Висловлюємо особисту подяку БО «Світло надії», яка направила нам  волонтерів, а також татові нашого читача  Богуну Сергію Андрійовичу, будівельникам Максиму та Ігорю ,  і своїм рідним.

    

 Далі   прийшли  нам  на допомогу  менші читачі . Хлопчаки наввипередки переносили книги, а дівчатка їх підтримували. Висловлюємо вдячність:  Дані Мотієнку, Юлі Колісніченко, Настуні Білозуб, Максиму Горяну і багатьом іншим школярам .

      Сьогодні, після ремонту, це приміщення бібліотеки  змінилося ,стало більш сучасним світлим і просторим. В ній  можна  буде отримати корисну інформацію з різних носіїв, поспілкуватися та  погратися з друзями , обмінятися досвідом з іншими людьми  різних поколінь. І все це є турбота про   читачів та користувачів нашого  культурно-освітнього закладу.

Народознавча година «Вишита сорочка аж до поясочка»

                                            Встає над світом щире сонце вранці

                                            І землю гріє променем ясним.

                                           А я іду по світу в вишиванці.

                                           Я — українець! І горджуся цим.

Напередодні  великого свята – Дня незалежності нашої України бібліотекарі філії №12 для дітей вирішили провести народознавчу  годину під назвою «Вишита  сорочка аж до поясочка» з  «нашим» дитячим  садочком №44 «ВОЛОШКА». На чудовий захід малята  завітали у  яскравих вишиванках і віночках , а ми в свою чергу  розповіли  про вишиванку ,рушники та  показали  узори ,зразки  вишивки. Бібліотекар І. Маркіна  ознайомила  маленьких  слухачів з журналом  Українська вишивка  та переповіла  легенду про вишиту сорочку .

      
Розповідь    вийшла жвавою і цікавою. Діти також  поділилися  своїми враженнями від побачених   яскравих  візерунків на рушниках та сорочках. Дитячі маленькі пальчиками  постійно тянулися до  представлених   виробіб  ручної роботи. А дивитися було на що!  Працівники бібліотеки  запропонували  вишивку якій було більше  ста років!

Різними квітами і пташками вишивалися  українські сорочки  та рушники, і тому  ми провели для малих українців  ігротеку : «Хай сонцю і квітам всміхаються діти». Малеча активно  відгадувала назви  квітів на рушниках.

      Захід завершився   фотографуванням під  старовинним рушником адже рушник ,як земля, як наша Україна обєднує  нас  усіх.

«…Візерунком стали символи Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.…»

Л. Вознюк

Сьогодні всім нам треба плекати у серці любов до міста, де живемо, до рідних своїх, до духовної і культурної спадщини нашої Батьківщини. 

Мандрівка «Парад улюблених казок»

 Сьогодні ми знову  зустрілися із нашими   маленькими читачами – вихованцями ДНЗ «Волошка». А прийшли ми до них із пересувною тематичною поличкою «Казка – диво, сповнене  краси».  Казка - то справжнє диво,  що прийшло до нас із минулого , і залишається на все життя. Діти з радістю роздивлялися великі   чарівні книги, з гарними малюнками, вгадували казкових героїв.




Дошкільнята  називали улюблені казки: яких тільки казкових історій не називали! Про Червоний капелюшок, і Попелюшку, і Гидке каченя, і навіть про Людину-павука.

        
         
Спілкуватися з малечею- справжня насолода: дивитися,  як діти гортають книги, обережно гладять пальчиками малюнки з улюбленими героями.: слухати їх то взагалі окрема  розмова. Чого ,наприклад,  варте зауваження малої читачки: дуже довго Красуня придивлялася до Чудовиська! Вона б, раз –і одружилася, вірячи у те, що всі Чудовиська- це приховані Принци.

      

 Чудово, що хтось вірить у казки, та дива. Хочеться, щоб казка  пробула з малюками якомога довше, а ми  бібліотекарі  допоможемо їм у цьому.

Шановні батьки приходьте до нас в бібліотеку №12 для дітей за дивами для вашої  малечі !

Книжкова мандрівка «День чудес»

Останнім часом наша бібліотека часто влаштовує книжкові мандри для юних «читайликів». Тому 27 червня  ми знову завітали  до дитячого садочку «Волошка», і саме з ними помандрували у величезний різноманітний книжковий світ. Малята  розпізнавали квіти і рослини, що  оточують їх, а ми з задоволенням  продемонстрували  їм  кольорові фотографії  різноманітних   квітів і розповіли про них. Виявилося, що в дитсадку вони також вивчали цю тему, тому  діти знають і люблять квіти, особливо волошки - бо таку ж назву носить і їх  садочок.

       

На численні   прохання ми принесли  дітворі   книги про давніх страховиськ- динозаврів. Дошкільнята дуже зацікавилися  цими істотами. Це треба було бачити! 

        Звідусіль сипалися запитання  про гігантських ящурів.  Бібліотекар І.Маркіна  презентувала  нашим друзям  книгу в якій є імітація  яйця динозавра в розрізі , маленькі рученята потяглися  погладити і  відчути його на дотик , в очах було видно  співчуттям та доброту. Саме  заради таких хвилин і варто   носити та презентувати дітлахам  книжки та розповідати дошкільнятам цікаві   історії . Цей День чудес закінчився весело , і  тому наші маленькі друзі  будуть чекати на нові  книжкові  мандри .