Наше насичене бібліотечне життя

Минулий тиждень проминув швидко і непомітно. День козацтва ми святкувати почали ще з 10 жовтня. Кожного дня приходили діти, отож ми намагалися щоразу говорити про козаків по-різному, додаючи щоразу щось нове. Школярі і самі вчать на уроках про козацтво, проте є такі цікаві моменти історії козацтва, що були невідомі їм.

Зі святом вас, бібліотеки!

30 вересня наше професійне свято. Святкували ми його на роботі. Приємно, що люди вітають, говорять теплі слова. Забігли діти: хто по книжку, хто на комп’ютер, а хто так — поспілкуватися, поділитися шкільними новинами. Все ж таки місяць пройшов з початку навчального року! Зайшла мова про вчителів. Уроки, завдання — все, як і раніше. Нічого нового і цікавого. Якраз і заговорили про Василя Сухомлинського. Діти були десь одного віку, отож розмовляли, як з дорослими. 

Шкільний марафон

Вересень. Ще тепло. І знову школа, школа… На запитання школярів: «Хочете до школи?», «До друзів? А як же!». А уроки? Та… не дуже.

Проте цей навчальний рік почався з квесту! Оце вже інша справа. Однією з локацій і була бібліотека. Завдання різні. Команди – теж: від другокласників до дев’ятих класів. Нічого, і місця вистачило усім, і з завданням справилися. Сподіваємося, що це не  перший шкільний квест. Будуть і інші.

Шоколадні історії

Виставка-презентація, що організували в бібліотеці-філіалі №12, присвячена шоколаду «Шоколад і що ти знаєш про нього?», виявилася цікавою і дуже потрібною. Юні читачі переглянули і перебрали всю виставку!

Перечитали все, що приготували для них бібліотекарі. Дізналися стільки цікавого про здавалося б звичайну плитку шоколаду. До речі, виявилося, що хлопці люблять солодощі не менше, а то і більше за дівчат!  Переможців не обирали. Перемогла, як завжди у таких випадках, любов! Любов до шоколаду. Досить глянути на веселі обличчя шанувальників шоколаду.

Не зачиняйте вікна - на дворі літо!

Я не дуже люблю фантастику. Особливо сучасну. Якось вона агресивна, занадто бойова: усі підкорюють інші світи, наче своя земля уже і не потрібна…. Проте у американського письменника-фантаста Рея Бредбері у романі “Кульбабове вино“ є чудове місце “Як добре літним вечором сидіти на веранді, як легко і спокійно; от якщо б цей вечір ніколи не кінчився!“. Мабуть краще і не скажеш. Прийшло довгоочікуване літо, а з ним і канікули.

Чисте сяйво доброти

До міжнародного дня захисту дітей, 1-го червня, бібліотека-філіал №12 для дітей радо відчинила двері для своїх відвідувачів. Працівники бібліотеки привітали учнів з літнього шкільного табору ЗОШ № 37. Табір прийшов у повному складі. Проте місця вистачило усім.

Наші діти - надзвичайні створіння, бо найчастіше у них гарний настрій, яким вони без особливих зусиль наділили  і нас, дорослих. Яка насолода бачити посмішку на дитячих личках не тільки тому, що сьогодні свято, а й тому, що навколо - хороші, добрі люди,  світить сонце, а світ добрий до дитини… 

Із когорти Українських державників

Я живу у Полтаві на старовинній вулиці, що колись носила назву «Загородня», потім «Артема», революціонера і більшовика. А зараз – це вулиця Симона Петлюри. Чому саме Петлюри? А він жив саме тут, а мій будинок стоїть навпроти того місця, де жив майбутній Отаман УНР. Нас з його часом розділяє століття. Це багато чи мало? Мабуть багато. Час дозволяє глянути на події під іншим кутом….