Одинадцять кроків у вічність

Ну що можна сказати? Жила – була дівчинка. Маленька, з темним волоссячком, великими оченятами і великим серцем. Її серце вміщало стільки Любові! Любила тата – відомого художника, маму – викладача музики, сестричку Лєру, родичів і друзів. Іще мала талант до малювання – і не аби-який. Маленька художниця Саша Путря, Саша, Сашенька, Сашуня…. Доля і важка хвороба відпустили їй лише 11 років. Так мало і так багато…. У цьому 2017 році, Сашуні виповнилося б 40 років.

«Світ далекої зірочки» ми провели двічі. Спершу – для третьокласників ЗОШ № 2, а потім – на прохання вчителів і для п’ятикласників. П’ятикласники зараз стали однолітками тієї маленької зірочки, що так передчасно згасла. Як зачаровані слухали діти розповідь, яке гаряче співчуття світилося в їхніх очах! Їм так хотілося, щоб трапилося чудо – і Сашенька видужала, виросла, відвідала свою любиму Індію. Ми ж дорослі, ми знаємо – чудес не буває. Життя не казка, в які вірила Саша.

Хоча ні. Одне чудо сталося: Сашуня прийшла на землю, була серед нас, залишила свої мрії і малюнки. Не одному поколінню дітей і дорослих світитиме яскрава зірочка на ім’я Саша.