Віртуальна виставка "На крилах мрій"

 

«Комахи. Світ навколо нас».

        Одні з найбільш непомітних, але водночас найбільш численних мешканців Землі -КОМАХИ. У деяких людей вони спричиняють інстинктивний жах, але є й ті, хто охоче тримають їх вдома, або присвячують їх дослідженню своє життя. Світ комах дивовижний і багатогранний, і вони аж ніяк не обмежуються звичними нам комарами й метеликами. З настанням плюсових температур  навесні активуються всі комахи. Більшість видів комах — мешканці суходолу. Вони заселяють усі континенти і освоїли всі типи наземних біоценозів, а також ґрунти. Чимало їх живе у прісних водоймах. Комахи в основному вільноживучі тварини, але серед них чимало й паразитів. Комахи відіграють надзвичайно важливу роль у наземних та прісноводних біоценозах завдяки своїй чисельності, біомасі та різноманітності живлення. Величезне значення комах у кругообігу речовин у природі. Комахи входять до складу різноманітних ланцюгів живлення і беруть участь у процесі ґрунтоутворення. Вони запилюють квіткові рослини і виконують санітарну роль у природі.

З давніх часів людина розводить деякі види комах для одержання від них цінної продукції. Насамперед, це медоносна бджола, яка дає людині мед, прополіс, пергу, маточкове молочко, віск. Розводять і шовковичного шовкопряда для одержання натурального шовку. Проте багато видів комах пошкоджують культурні рослини, продовольчу сировину рослинного і тваринного походження. Серед комах є чимало паразитів людини і тварин (блохи, воші, деякі клопи та двокрилі). Ці комахи не тільки дошкуляють тваринам і людині своїми укусами, а й переносять збудників небезпечних хвороб.

Та все ж існують і Комахи, занесені до Червоної книги України. Отже, роль комах визначається їх різноманітністю, особливостями живлення, розмноження та способом життя.

Цікаві факти про комах

● На сьогодні відомо понад мільйон різновидів комах, але вчені вважають, що на Землі їх мешкає від двох до восьми мільйонів видів.

● У комах немає скелета, цю роль виконує зовнішній екзоскелет із хітину.

● Ентомологія — наука що вивчає комах, 

● Комарі дійсно здатні випити з людини всю кров. Інша річ, що комарів має бути дуже багато, стільки, скільки зазвичай не буває відразу в одному місці.

● Єдина комаха, яка може повертати голову в сторони — богомол. 

● Блохи вміють стрибати на відстань, що в 120 разів перевищує довжину їх власного тіла.

● Найсильніша комаха, та і взагалі найсильніша жива істота у світі, з урахуванням розмірів і маси це мураха. Вони здатні піднімати вагу, що перевершує їх власну в багато десятків разів.

● Щороку вчені відкривають понад сім тисяч нових різновидів комах.

● Понад 400 мільйонів років тому першими серед усіх живих істот, що з’явилися на Землі, були комахи. Вони зуміли вижити під час природних катастроф на нашій планеті й пережили динозаврів.

● Метелики відчувають смак із допомогою лапок саме тут у них розташовані смакові рецептори.

● Щорічно близько чверті світового врожаю поїдається комахами.

● Середньостатистичний бджолиний рій за сезон заготовляє у вулику на зиму приблизно 150 кілограмів меду. Одна бджола за все своє життя виробляє менше однієї десятої чайної ложки цього смачного продукту.

● Мурахи ніколи не сплять.

● Рій сарани може складатися приблизно з п’ятдесяти мільярдів особин. 

●  Найдавнішій павутині понад 100 млн років. Її знайшли в бурштині.

● Терміти люблять музику. Під рок-музику вони підточують деревину набагато швидше.

● Бджола має два шлунки. Один для їжі, інший для меду.

● Розміри найменших представників комах не перевищують 0,2 міліметра в дорослих особин.

● Приблизно 2/3 всіх комах у світі харчуються тільки рослинною їжею. Решта частково або повністю є хижаками.

●  Комахи є навіть в Антарктиді.

● У багатьох країнах комахи вживаються в їжу. Особливо в Азії, Африці й частково в Південній Америці.

● Від укусів комарів в одній лише Індії щорічно гине понад мільйон людей, тому що комарі переносять масу небезпечних захворювань.

● Найбільші у світі жуки, титани, виростають до 17 сантиметрів завдовжки.

● Деякі з цих створінь, наприклад, кліщі, здатні до 8–9 років обходитися без їжі.

● Мухи зазвичай усе своє коротке життя проводять біля місця, де вони з’явилися на світ, якщо вітер не понесе їх куди-небудь далеко.

● Найнебезпечнішою комахою -вбивцею є африканська муха-цеце. Щорічно вона вбиває кілька десятків тисяч людей і безліч худоби.

● Щороку від укусів бджіл, гине людей більше, ніж від укусів змій. 

● Насправді речі в будинку поїдає не міль, а її личинки, які вилуплюються на одязі й тут же починають його поїдати.

Віртуальна виставка"Скільки народів-стільки казок".

       Повернення до казки - це вірний шлях до природного і безболісного розвитку дитини. Казка є найкоротшою доріжкою, по якій дорослий може підійти до внутрішнього світу дитини.

Казка служить інструментом для зустрічі дитини з самим собою. Події, що відбуваються з героями казки, мають схожість з подіями з реального життя дітей. До 5 років дитина легше сприймає казки, де головними героями є тварини, тому що йому простіше ідентифікувати себе з ними, ніж з дорослими. Перебуваючи в казці, дитина взаємодіє з казковими героями і навчається вирішувати «не казкові» проблемні ситуації, з якими стикається у своєму повсякденному житті. Казка «Ріпка» допомагає зрозуміти, що будь-яка проблема набагато швидше вирішується спільно, успіх будь-якої справи - у взаємовиручці, і важливо участь кожного - навіть маленької мишки.

Співпереживаючи казковим персонажам, дитина набуває нові уявлення про людей і їхні взаємини, новий соціальний досвід. Логічність і природність подій, що описуються в казці, дозволяє дитині засвоювати існуючі в світі різноманітні причинно-наслідкові зв'язки і закономірності безпосереднім, «досвідченим» шляхом.

Будь-яка казка має щасливий кінець. Це створює у дитини почуття психологічної захищеності, образ світлого майбутнього. Випробування, що випадають на долю героїв, виявляються потрібними для того, щоб зробити їх мудрими і сильними.

«Парк- зелений острів у місті»

     

 Парк-спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.

      Сучасне місто і тим більше  мегаполіс  дуже потребує парків та скверів. Адже це  зелені легені містян – це ще й ознака якості життя. Паркові зони у центрі міста дарують можливість відпочинку, дозвілля для дітей, формують якісно кращий клімат.

           Паркові зони бувають різні як за маштабом так і за значенням.

      Тому  Національні природні парки України — заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. Україна може пишатися своїми національними парками. Вони всі різні, але унікальні. Кожний може пройтися стежками, наприклад, Довбуша на Прикарпатті або здійснити річковий маршрут в Одеській області.

В Україні перший парк було створено 3 червня 1980 року, ним став Карпатський національний парк. Сьогодні статус національних парків мають 52 природоохоронних території. Найбільше НПП розташовано в Івано-Франківській (5) та Херсонській області (5), а Дніпропетровська та Кіровоградська області не мають жодного національного парку на своїй території.

       

До Вашої уваги пропонуємо огляд деяких Національних  парків України:

Карпатський національний парк

Шацький національний парк

Національний природний парк "Подільські Товтри"

Національний природний парк "Нижньодністровський"

Національний природний парк "Синевир"

Національний природній парк "Голосіївський"

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

У нашому місті  Полтаві  також є місце для зелених зон відпочинку та креативних ідей, а саме  :

Прирічковий парк Полтави

Сонячний парк

Корпусний сад

Парк культури та відпочинку «Перемога»

      Літо – мабуть, найкращий час для мандрівок рідною країною,  а особливо рідною  Полтавщиною. Тож після відміни карантину пізнавайте  красивий рідний край.

Більше інформації Ви можете знайти за посиланням-1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

2.https://www.nationalparks.in.ua/pryrodni-parky/

3. http://vsviti.com.ua/ukraine/42941

4. https://www.youtube.com/watch?v=0NiPnE-aS-w

Рекомендаційний список « Куріння – це шкідлива звичка» (31 травня Всесвітній день без Тютюну)

Віртуальна етнографічна година «А хто коралі біля серця носить...»

(Історичні Українські народні жіночі прикраси)

  Намисто – одна з найдавніших жіночих прикрас на території України. Численні назви – монисто, буси, коралі, бісери – свідчить про їх довгу історію та велику роль в культурі нашої країни. Для українських жінок це не просто прикраса, значення намиста глибоко символічне. А втім, зараз ви самі це зрозумієте.

 Невеликий екскурс в історію нашийних прикрас

Традиція носити намисто сформувалася ще багато століть тому, а це означає, що різноманіття цього декоративного елементу одягу надзвичайно велике. Протягом усієї його історії намисто змінювалося за кольором, формою, матеріалом і навіть за способом носіння. Найперші нашийні прикраси були з кісточок овочів, зерен, скойок (двостулкових молюсків), фруктових плодів гарної форми, а вже згодом їх замінили камінні, металеві та скляні намистинки. Ще пізніше намисто почали виготовляти з дорогих природних матеріалів, таких як корали, бурштин, перли, скло, смальта, гранат. Його могли дозволити собі лише заможні міщанські жінки.

Способи носіння і значення намиста

Спосіб носіння намиста теж відрізнявся в різні часи. Перш за все слід зауважити, що для української жінки вийти на вулицю без намиста – все одно, що вийти голою. Чи то свято, чи храм, чи звичайний день за роботою – шию господині прикрашає низка майстерно вироблених намистин. Адже це, насамперед, – оберіг, захист від злих духів і недобрих людей.

За намистом можна було легко визначити соціальний статус жінки. Що більші намистини і що більше разок у нашийній прикрасі, то заможнішою була панянка: найбідніші мали по 2-3 шнурівки коралів, а багаті – 10 чи 15.

Найпоширеніші види жіночих прикрас на шию

Металеві прикраси

Давні варіанти жіночого намиста робилися з латуні. Вони мали вигляд спіральних трубочок, на які були нанизані монети (для заможніших пань) чи хрестики (мали назву «хрестові згарди»). Крім цього, існували такі різновиди металевого намиста:

·        салба – нагрудник з тканини, розшитий монетами, на зразок турецьких, татарських та молдовських прикрас. Їх носили на Буковині;

·        дукач (личман) – прикраса, що мала вигляд монети з бантом. Спочатку використовували австрійські дукати, проте згодом почали брати російські рублі, але стара назва так і залишилася. Таке намисто носили в Центральній та Східній Україні.

Бурштинове намисто

В околицях Києва, на Волині, у Прикарпатті жінки носили намисто зі «щирого» (тобто справжнього) бурштину, оскільки на цих територіях його видобували. Вважалося, що бурштин приносить здоров’я і покращує колір жіночого обличчя. Великі круглі намистини вирізалися ножем і нанизувалися на довгу нитку. Найчастіше таку масивну низку бурштину носили разом з коралами.

Коралі

Чи не найпоширенішим на всій Україні було коралове намисто. Червоні коралі на тлі української вишиванки – це неймовірна краса і вишуканість. Традиція носити коралі, пройшовши крізь віки, збереглася й донині, а тому цей вид прикрас нашию ми можемо уявити найкраще. Рожеві з сірим чи червоним відтінком намистини однакової форми, але різного розміру нанизувалися на шовковий шнурок у певному порядку: великі всередині, а менші – по краях. Червоне коралове намисто, як вірили наші пращури, було наділене магічними властивостями: яскраво червоні намистини на жінці означали, що вона здорова, а тьмяні і сіруваті попереджали про хворобу.

 Скляні та перляні буси

Кожна дівчина мріяла про «писані пацьорки». Саме так називалось скляне намисто, яке було надзвичайно дорогим, адже розписані вручну намистини привозили із далекої Венеції. Муранське скло і донині не втратило своєї слави та цінності, а майстри надійно зберігають таємницю його виготовлення. Так само дорого коштувало і намисто із перлів, адже мушлі теж привозили із заморських країв. Скляні та перляні прикраси були привілеєю лише найзаможніших панянок.

 Намисто з бісеру

Досить популярними серед українських жінок були плетені стрічки нашию з бісеру. Спочатку він був теж дорогим, адже його привозили з острова Мурано, але коли Чехія почала його масове виробництво, кожна жінка чи дівчина могла дозволити собі одягнути «цятки» (так намисто з бісеру називали на Буковині).

Ось Ви і переконалися на власні очі, яка цікава історія намиста – невід’ємного елементу українського одягу. 

Мандрівка хвилями морів

         

Історія кораблебудування починається від появи перших плотів і човнів, видовбаних з цілого дерев'яного стовбура, до сучасних красивих -лайнерів і ракетних кораблів.Ця історія  так само багатогранна і має стільки ж століть, як і сама  Всесвітня  історія.

       Раніше кораблі використовували, як засоби для торгових комунікацій, дослідження нових земель. Але в античні часи єгиптяни, греки, фінікійці, римляни, вікінги та інші народи почали їх використовувалити, як військову техніку.

        Історію кораблебудування і військово-морської справи прийнято ділити на п'ять етапів:

період галерних (гребних) флотів;

період вітрильних флотів;

період парових броненосних флотів;

період флотів різнорідних сил (інколи — епоха авіаносців);

період ракетно-ядерних флотів.

    В епоху вітрильного флоту кораблями називалися усі мореплавні засоби, за винятком маломірних.

     В українській міфології корабель — це й символічна модель світобудови, тобто всесвіту, й символ добробуту, й засіб мандрування між світами для прикладу казка «Летючий корабель».

     

Зазвичай для походів по водних комунікаціях козакам були необхідні в достатній кількості добре пристосовані плавзасоби.  Чимале значення   для  запорізьких  козаків відіграла  Чайка .Морські походи запорожців здійснювалися переважно в осінній час саме на козацьких чайках.

  Чималу увагу заслуговують і інші цікаві морські судна .До Вашої уваги деякі з них. Якщо Вас зацікавила ця тема запрошуємо відвідати нашу бібліотеку і ознайомитися з цікавими книгами та макетами кораблів.

Лінкор „Пруссія“

Козацька чайка

Кораблі вікінгів Драккари

корабель Христофора Колумба.

Корейський  перший залізний корабль «Корабль-черепаха»

Сучасні морські судна

«Розмаїття нової літератури».

    Час вносить свої корективи у тематику, жанрові, образні параметри у модель сучасної української книжки для дітей та підлітків .    Один із напрямів, які найактивніше розвиваються в українському книговиданні – це дитяча сучасна  книга. Кожного місяця полиці  бібліотек   та книжкових магазинів   дивують новими творами для маленьких читачів. Активно користуються попитом українські казки та їх автори, які розповідають історії цікаво та невимушено.      

Прекрасним прикладом такої книги є «Казки Лірника Сашка», які навчають дітей українським традиціям та тому, що добро завжди перемагає зло. 

Також ми хочемо звернути увагу на твори Тараса та Мар’яни Прохаськів, адже ці українські літературні казки та їх автори цікавлять дітлахів не тільки в Україні, а й закордоном.

 Нехай і ваші малюки прочитають історії із епопеї про кротенят під назвою  «Куди зникло море», «Хто зробить сніг», «Як зрозуміти козу», які показують маленьким читачам світ очима цих невеличких тваринок!

         Чимале розмаїття  нових художніх творів  має і напрямок підліткової літератури .До нього можна віднести такі новинки:

Бекол Джессика «Право на помилку»

       

В основі книжки «Право на помилку» — двадцять п’ять інтерв’ю з успішними жінками, які працюють у найрізноманітніших сферах: від мистецтва до фінансів та технологій. Усі вони зізнаються, що стали цілеспрямованими та позитивними лідерками лише завдяки власним помилкам і висновкам. Історії про серйозні життєві ситуації, кумедні епізоди та найжорсткіші робочі моменти, а також безліч корисних порад — ось що ви знайдете на сторінках цієї книжки.                      

Захабура Валентина «Лепреконка»

Гадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою.

    Войтенко Ольга  «У світлі світляків»

Що станеться, якщо зникне світло? Інтернет? Зв’язок? Як зміняться міста, країни, планета? Чи зможуть сучасні люди жити в нових умовах?

 Троє підлітків – герої книги Ольги Войтенко «У світлі світляків» – змушені перевірити це на власному досвіді. Єві-Лізі доведеться відкласти планшет і вперше за багато років вийти на вулицю, Тімові – полишити улюблені книжки і стати її провідником у пітьмі, а Максові – заново шукати себе.

 Які таємниці приховує темрява? Чи зможуть друзі відшукати світло, коли навколо лише холод і нескінченна ніч? Про це — у першій частині трилогії «У світлі світляків» – «На порозі ночі».

 Кернер Шарлотте  «Світлокопія»

 Молодіжний роман  в якому  авторка описує недалеке майбутнє, де клонування людей стає можливим. Геніальна і самозакохана композиторка та піаністка Іріс Зеллін, довідавшись про свою невиліковну хворобу, просить клонувати її, бо хоче народити не просто дитину, а свою ідеальну копію. Та чи народжена дівчинка Сірі, від імені якої ведеться розповідь, — це лише точне віддзеркалення геніальної матері, чи особистість з власними емоціями, почуттями і прагненнями? Хто чи що таке клон? Чи є у нього душа чи це лише світлокопія без власної волі і бажань?

      Прочитати дітям  ці книги буде захопливо та повчально.