вівторок, 29 грудня 2020 р.

"Новорічні чарівники"

 

Бібліотека – філіал №12 пропонує до вашої уваги публікацію про історичну мандрівку новорічних чарівників і їхніх помічників.

У кожного новорічного чарівника є своя історія, свій традиційний костюм, за яким його впізнають, свій вид транспорту і помічник, що складає подарунки.

Предком Дідів Морозів вважається Святий Миколай. У місті Мирах провінції Лікія в 3-4 століттях нашої ери жив і творив свої добрі справи архієпископ Миколай.         Головний герой Нового року в Україні — Дід Мороз, дідусь із білою бородою, одягнутий у довгу яскраво-червону шубу, підперезану поясом, хутряну шапку і валянки, в руках тримає кришталевий посох. Разом зі своєю внучкою Снігуронькою він відвідує кожен дім та дарує дітям подарунки. Їздить Дідусь на трійці коней або ходить пішки з мішком подарунків, а живе на Північному полюсі

У давні часи новорічні "дідусі" і їхні помічники були суворішими. Подруга італійського "морозу" Баббо Натале – відьма Бефана, дарує подарунки тільки чемним дітлахам, а хуліганам дістається вуглинка або жменька попелу.  

понеділок, 28 грудня 2020 р.

Публікація «Подаруй радість» «Хто вміє дарувати – той вміє жити» (французьке прислів’я)

 


Подарунок… Яке гарне слово. З ним пов’язані приємні спогади, радість очікування – хвилювання, чи сподобається те, що ми даруємо. Бібліотека №12 знову запрошує приєднатися до ще одного хорошого та доброго свята – Дня подарунків. 


Батьківщина свята – Велика Британія, а самому святу десь років 400. Стримані британці вітали на другий день після Різдва й дарував подарунки тим, хто з тих чи інших причин не зміг себе нічим порадувати на Різдво. Подарунки приносили до храму в коробках, а вже священник роздавав тим, хто потребував цього. Традиції благодійності живі й зараз,  завжди можна порадувати когось, вручивши подарунок від щирого серця. Свято подарунків перейняла вся Європа разом з Україною.

четвер, 24 грудня 2020 р.

«Зимова прикраса – сніжинка»

 

«Чудо із чудес – білі сніжинки

Падають з небес!»






Щоденно, по всьому світу, відзначається багато свят. Чекаємо великих й офіційних свят – Нового року та Різдва
Христового. З ними в порівняння не йде жодне свято. А втім, існують люди з незвичайними та нестандартними точками  зору. Їм хочеться чогось незвичного, що зробить наше життя хоч трошечки цікавішим. Про деякі «нестандартні» свята наші бібліотекарі вже розповідали. Приєднаємося ж до тих, хто може привнести  в наше життя частину радості, свіжості й натхнення.



Це свято так й називається «День вирізання сніжинок». Запрошуємо вас долучитися до цієї події.

понеділок, 21 грудня 2020 р.

«Він світить усім» (День ліхтарика)

 Наш чудовий поет Вадим Крищенко присвятив ліхтарику чудові слова:

«Ліхтарики, ліхтарики, зелені, жовті, сині.

…неначе сни дитячі,

Із іскрою захоплення, із відблиском удачі»


Це свято прийшло до з-за океану, з США. Воно відзначається в темну й холодну пору року. Мало святить сонце, стає сумно. А свято ліхтариків запалює маленький вогник в душі, в родині, в домі, на вулиці, в місті. Ліхтарик – це сонечко в середині кожного з нас. Бібліотека №12 пропонує всім долучитися до цього гарного свята.

Яким би прагматичним не було наше сьогодення – існують речі, які здатні підняти нам настрій, й відсипати щедрою рукою позитивних емоцій.

Ви любите пройти вулицею міста ввечері? Сніжок уже вкрив землю, трошки холодно, зірки всипали вечірнє небо. Вулиці рідного міста, якими поспішають у справах перехожі. Сяють ліхтарі, блищить бруківка у їхньому світлі. Хочеться казки й чуда. Чарівно-казкові ліхтарі в рідному місті. Вони розганяють темряву. Сяють вітрини магазинів, маленьких крамниць. Й кругом вони, ліхтарі, й ліхтарики, створюють навкруги прекрасну, казкову атмосферу, й не хочеться йти додому…


Вечір, ліхтарі: попереду чекає щось хороше.

"Батько обчислювальної техніки"

 


Винахідник і творець спідометра, тахометра, офтальмоскопа, сейсмографа, пристроїв для наведення артилерійського знаряддя.

       Чарльз розробив багато обладнання для обробки металу: поперечно – стругальний та токарно – револьверний верстати, методи виготовлення зубчастих коліс, заточування інструментів і лиття під тиском.Чарльз Беббідж народився 26 грудня 1791 року у Лондоні, у родині банкіра.

Чарльз в дитинстві часто хворів, але в той же час обдарованим і цікавим. Коли хлопчикові дарували іграшку, він негайно ламав її на частини, щоб дізнатися з чого вона зроблена і як сконструйована. Юнак захоплювався надприродними явищами і окультизмом. Він не раз намагався встановити контакт з дияволом. Одного разу, коли йому було 18 років, помер його близький друг. І після похорону він простояв цілу ніч в очікуванні того, що побачить його привид. Навчаючись в коледжі, Беббідж створив клуб привидів. Він почав складати словник з граматики світової універсальної мови, проте ця робота так і залишилася незавершеною.

Чарльз Беббідж одружився 2 липня 1814 року на Джорджіані Вітмор.

четвер, 17 грудня 2020 р.

"Миколай, Миколай ти до нас завітай"

 


Бібліотека – філіал №12 пропонує переглянути віртуальну виставку про Святого Миколая – всенародного улюбленця. Його ім'я пов'язане з жертовною любов'ю до ближнього, добродійством і власним благочестивим прикладом.

Миколай – це цілком конкретна історична особа, яка жила на землі. За що було так возвеличено цю людину.  

У ніч із 18 на 19 грудня Миколай кладе подарунки слухняним дітям під подушку або до черевика біля порога, який увечері перед сном малеча ставить на підвіконня. Подарунки одне одному іноді готують і дорослі. Насамперед – тим, хто протягом року не скупився на добрі діла.



В Україні святого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Тож саме малюки найбільше чекають на це свято. Адже вони знають, що за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків і покладе їх під подушку чи у чобіток біля порога. А неслухняним дітлахам Святий приносить різочки й лишає їх у куточку.

Кажуть, що напередодні свята Миколай всю ніч пече печиво для дітлахів. Саме тому ті солодощі, знайдені малюками під подушкою, і називають «миколайчиками».

Продовжуючи наш проект "Книга в кадрі", пропонуємо вам переглянути найцікавішу на нашу думку мультфільм "Чудотворець Миколай" – дитячі пісні - "З любов'ю до дітей". "Святий Миколай Угодник"- документальний фільм.

Коли буває вам важко, коли неприємність чи біль додають вам смутку, будьте певні: Святий Миколай поспішить вам на допомогу, утішить і зцілить. Тільки покличте його у свою щиру молитву. І Він неодмінно прийде й допоможе вам.

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Етнографічна година «Зима прийшла – свята привела»

 Добігає кінця 2020 рік. Нам здається, що він був надзвичайно складним. Але нашим предкам жилося не легше. Попри турботи та труднощі свого життя українці завжди  вміли радіти зимі, святам, навіть у найскрутніші роки.   Бібліотека №12 пропонує вашій увазі етнографічну години «Зима прийшла – свята привела».

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози й покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається час старих традиційних розваг, що сповнені чарами  нашого народу.

Вечорниці на Андрія (13 грудня)


Українці завжди вміли не тільки добре працювати, але й відпочивати. Особливо взимку, коли обсяг робіт зменшувався. Зимовими вечорами, коли на землі вже ніхто не працював, молодь поєднувала плідну роботу та відпочинок, збираючись на вечорницях. Вечорниці проходили у досить невимушеній атмосфері. Молоді дівчата і хлопці збиралися в хаті, розповідали смішні історії, співали пісень або грали в карти. Досить часто вечорниці проходили на тлі різноманітних домашніх робіт: дівчата займалися пряжею та іншим рукоділлям, а парубки ремонтували різне знаряддя і, звісно, знаходили хвилинку, щоб позалицятися до красунь. У різних куточках країни до сьогодні існує багато видів ворожіння та різних обрядових ігрищ, покликаних отримати допомогу вищих сил для створення щасливого майбутнього.

неділю, 13 грудня 2020 р.

Година повідомлень «Чай – подія в чашці» (до Міжнародного дня чаю)

 

Чай  у  світі п’ють вже  не  одне століття. Його  смак, аромат  та  користь цінують  всі. Яких  тільки  сортів  та видів  чаю немає – чорний (практично  п’ють  усі ), зелений  (тонізуючий), червоний  ( на  любителя), ну  й  білий ( чай  аристократів). Бібліотека № 12  для  дітей пропонує вам  приєднатися   до  усіх  цінителів  чаю й  «відвідати»  нашу  годину цікавої  інформації «Чай –подія в чашці». Приємного  чаювання!

 


Свято це молоде. Любителі чаю на всесвітніх форумах в містах Мумбаї (Індія) та в бразильському Порту-Алегрі домовилися, що саме 15 грудня будуть святкувати Міжнародний день чаю.

Чай родом з Китаю. Легенда говорить, що вперше чай спробував (до речі, зовсім випадково) китайський імператор Шень Нун в ІІІ тисячолітті до н.е. Вік чаю, як стверджують знавці, становить шість-сім тисяч років.

Слово «чай» - звучить для нас як своє. Але воно калькування – тобто буквально перекладене китайське «сha» - що значить зелений листок.

пʼятницю, 11 грудня 2020 р.

"Чорний попіл Чорнобиля стукає в наші серця"(14 грудня День ліквідатора аварії на ЧАЕС)

Бібліотека – філіал №12 пропонує до вашої уваги публікацію "Чорний попіл Чорнобиля стукає в наші серця"(14 грудня День ліквідатора аварії на ЧАЕС)

         14 грудня - пам'ятний день, в який згадують тих, хто віддав свої життя заради порятунку інших, а також вшановують героїв-ліквідаторів, які, ризикуючи здоров'ям, ліквідували наслідки техногенної катастрофи.

Тридцять чотири років тому в Україні вибухнув реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).  

Міжнародна програма Всесвітньої організації охорони здоров'я (структура ООН) щодо наслідків Чорнобильської катастрофи для здоров'я людей стверджує, що кількість ліквідаторів у цілому становить 800 тис. людей, у тому числі в Україні їх – 200 тисяч. Першими у цьому переліку стали пожежники, які прибули на місце аварії практично відразу. Одночасно почав діяти персонал станції, працівники якої займалися гасінням локальних пожеж у приміщеннях, вживали заходів щодо упередження можливого вибуху водню. Величезну роль у боротьбі з поширенням радіоактивного забруднення відіграли військовослужбовці.

четвер, 10 грудня 2020 р.

"Права і свобода людини"(До Міжнародного дня прав людини)


Щороку 10 грудня Україна та увесь світ відзначають Міжнародний День прав людини. Саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини.

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій відображені всі норми, які проголошені Загальною декларацією прав людини та зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

До поняття "Права людини" людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо

вівторок, 8 грудня 2020 р.

Публікація «На гостини до Санта-Клауса»

 


Хто з нас не знає про Санта-Клауса? Це той не рідкісний випадок, коли казковий герой переходить в реальність. Ну просто якесь фентезі! Наближаються новорічні свята та Різдво. Наша бібліотека №12, в очікуванні свят, пропонує вашій увазі інформацію про цього незвичайного чоловіка.

Звідки ж узявся цей рум’янощокий бородань в червоному костюмі, що виконує (в усякому разі, намагається) бажання дітей та дорослих. Й нехай дорослі не кажуть: «Ми вже виросли із казок!». Не правда в чудеса вірять усі! Здається він був завжди. Проте символом новорічних свят він став якихось 200 років тому. Образ його складався поступово: кожен народ вносив щось своє. Але борода, добра посмішка й подарунки – незмінний атрибут. 

У нас Санта-Клаус – це прообраз Святого Миколая. Але Святий Миколай житв не в Лапландії, а місті Міри Лікійські (зараз це Туреччина).

Могутнє диво нашої землі (Міжнародний день гір)

 Краще гір можуть бути тільки гори,

на яких ще не бував. (В. Висоцький) 

Наша планета – це цікава   крихітна частинка Всесвіту. Тому бібліотека філія №12 пропонує до Вашої уваги згадати, а можливо і ознайомитись з дивом нашої планети -  ГОРАМИ. Гора – це опукла форма рельєфу з добре вираженою вершиною, підніжжям та схилами, що височіє над навколишньою місцевістю на висоту більше 200 м. Утворення гір - процес довгий він триває від 50 до 100млн. років. Ледь гора встигає сформуватися, як за неї відразу беруться вітер, сонце, мороз, лід  і вода. Через це виникають різноманітні форми рельєфу. Бібліотека філія №12 пропонує до Вашої уваги згадати , а можливо і ознайомитись з дивом нашої планети .Гори- це справжній скарб для людей. Адже  саме   гірські породи : золото, мідь, свинець, цинк…, з яких складається земна кора, людина використовує для свого існування. Кожен гірський масив не схожий на жодний інший. Тому і тваринний і рослинний світ  також відрізняється, і є напрочуд  багатим на унікальні види рослин і тварин. Чимало гірських видів ендемічні-трапляються тільки тут і ніде більше. Адже гірські ліси становлять третину всіх лісів планети. Гори народжуються, підіймаються, а потім старіють і руйнуються під дією ерозії. Наймолодші гори на нашій планеті виникли від 50 до 70 млн. років тому.


Згідно статистики майже 12% населення Землі  живе в гірських районах. Гори здавен приваблювали й водночас відлякували людей величною красою і своєю силою. Серед мовчазних гірських вершин, як ніде людина відчуває безпорадність перед могутніми природними стихіями. Тому  часто люди горам поклонялися, а згодом почали підкорювати їх і зародили вид спорту  альпінізм. Найвищою вершиною в світі вважається Еверест. Історія сходжень почалася в 1921 р., проте лише в 1953р. цю вершину було підкорено.

понеділок, 7 грудня 2020 р.

Перегляд нової літератури "Книги читати – турботи не знати"

 

 

  Давно в нашій  бібліотеці не було такого «книгопаду»! Ми одержали книги  від  видавництва  «ПОРТАЛ», яке  друкує  для дітей  книжки на  освітню  тематику. Книги  різноманітні, зі спеціальним QR кодом та  ігровою карткою.  Кожен  із  читачів, подивившись  ці  книги,  із  представлених   серій  « Життя  триває», « Історія  про історію», « Про  історію  речей і явищ» зможе вибрати собі книжку до душі.

Читайте, розумнішайте- у  вас є  час і книги  для  цього !





"Жив,як хотів" (150 річчя з дня смерті Александр Дюма-батька)

 

Колись одна із французьких газет провела невеличке опитування, просто на вулиці: «Чиє ім’я спадає вам на думку, коли говорять про найвідоміших французів?». Майже всі опитані назвали одне й теж ім’я – Александр Дюма. Днями відзначається 150 річчя з дня смерті цього великого француза. Бібліотека №12 пропонує вашій увазі низку цікавих фактів з життєвого шляху визначного письменника.

Все в його житті й творчості заслуговує на вираз – «неймовірний». Описати його можна такими словами: неймовірний талант, неймовірна творча «плодючість», неймовірний успіх романів, неймовірний успіх у «прекрасної статі», неймовірні борги та неймовірні пригоди.

Повне ім’я – Александр Даві де ля Пайєтрі – онук чорношкірої красуні-рабині із Санто-Домінго та сина маркіза; син генерала Республіки Тома – Александра Дюма й доньки трактирниці. Народився 24 липня  1802 року в містечку Вілле – Котре. До речі, народився в один рік з Віктором Гюго.

Вважався «квартероном» - тобто на ¼ чорним. Його тезка Олександр Пушкін, якого дуже цінував Дюма, був чорним на 1/8.

27 років - перший літературний успіх – п’єса «Генріх ІІІ та його двір» (1829 рік).

Книги Дюма займають одне з перших місць в світі, серед художніх творів, за кількістю виданих екземплярів. Їх випереджає лише Біблія.

Дюма не мав ґрунтовної освіти, але багато читав, мав гарний почерк.

Був наставником у одного з племінників Бонапарта.

Вважав, що «друзів багато не буває». Щедрою рукою допомагав усім, хто просив про це.

Дуже любив тварин. В нього жили коти й собаки, мавпи й кури…

Любив добре по поїсти, знався на куховарстві. Вважав куховарство «творчим процесом». Письменниця Жорж Санд згадувала не раз «чудово приготовлений обід у Дюма». Є автором «Великого кулінарного словника». Ним користуються й донині. 

суботу, 5 грудня 2020 р.

Добрі вчинки змінюють світ ( Міжнародний день волонтера)

 

Національно – патріотичне виховання підростаючого покоління завжди серед пріоритетних  напрямів реалізації державної політики культурної галузі нашого міста. Тому наша бібліотека №12 вирішала висвітлити тему волонтерства, як одну із важливих і необхідних справ для нашої країни.

Волонтерство, або волонтерська діяльність - добровільна безкорислива суспільно корисна  справа. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.

Волонтер - це людина, яка має схильність до добрих  справ, у неї така душевна організація, що вона хоче робити добро. Людина (особливо в юному віці) перевіряє себе: що подобається - не подобається, що підходить, що - ні. Тому волонтери потрібні всюди: є діти, котрі потребують допомоги, є старенькі, хворі, люди з особливими потребами, тварини. Потрібна допомога на фестивалях і в лікарнях, у притулках і на вулицях. Людина, яка хоче допомогти, має можливість реалізуватися. Тому ці люди повинені  знати, як працювати із засобами масової інформації, як організувати свій особистий час, володіти психологічними прийомами. Отже це людина, що будь-якої хвилини, буде  тут. Байдуже, вдень чи вночі. Це і є справжнє волонтерство.

пʼятницю, 4 грудня 2020 р.

Розірвати коло насильства

    Наша бібліотека № 12 долучається до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». З метою привернути увагу до чутливої теми гендерного насильства, а також об'єднати суспільство у боротьбі з ним, ми пропонуємо згадати жінок та дівчат, які постраждали в результаті насильства –  «Монреальської різанини» (6 грудня 1989 р.)

Серед дат Глобальної акції «16 днів проти насильства» 6 грудня – трагічна дата.

Це день так званої “Монреальської різанини” — злочину на ґрунті ненависті, коли були вбиті 14 жінок-студенток Монреальського Політехнічного інституту в Канаді. Злочинець — Марк Лепін написав у своєму передсмертному листі, що робить це вбивство через те, що “вони були феміністками”.

В той день були вбиті — Женевьєва Бержерон, 21 рік, Елен Колган, 23 роки, Наталі Крото, 23 роки, Барбара Деньо, 22 роки, Анн-Марі Едвар, 21 рік, Мод Авернік, 29 років, Маріз Лаганьєр, 25 років, Маріз Леклер, 23 роки, Анн-Марі Леме, 22 роки, Соня Пеллетьє, 28 рік, Мишель Ришар, 21 рік, Анні Сан-Арно, 23 роки, Анні Тюркотт, 20 років, Барбара Ключник-Видаєвич, 31 рік.

Держава та суспільство засудили знавеснілого невдаху, який свої життєві негаразди повернув проти невинних жінок. Жінки не повинні відповідати за чужі невдачі, помилки і невдоволення життям! Про це нагадує всьому світу меморіальна дошка, встановлена на Політехнічній школі в Монреалі.





Інформ-хвилинка «Закрити своїм серцем» (До дня Збройних сил України)

       6 грудня весь український народ відмічає День народження Збройних сил України, які стоять на захисті нашої держави та її народу. Саме цій даті й присвячує наша бібліотека №12 інформ-хвилинку «Закрити своїм серцем».


Збройні сили – це тил, захист та безпека українського народу. Наша армія – це не лише техніка та зброя. Це, насамперед, мужні та сильні воїни, які готові в будь-який момент стати на захист нашої країни. У найнебезпечніші моменти ви залишаєтеся вірними присязі, яку дали, вступаючи до лав Збройних сил України.

День Збройних сил України – це свято мужності, вірності та патріотизму. І сьогодні наші військові доводять свою любов до Батьківщини не на словах, а на ділі.


Український народ високо цінує службу воїнів, які виконують покладений на них конституційний обов’язок, забезпечують надійну оборону Вітчизни, її недоторканність та територіальну цілісність.

    День Збройних сил України –  це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою.  Віримо, що українські військовослужбовці й надалі гуртуватимуться навколо ідеї єдиної, неподільної і цілісної України.

Доблесть, честь солдатів та офіцерів – в цьому справжня сила будь-якої армії. А українські військовослужбовці зберегли все це й примножили. Український воїн – надійний захисник, відданий патріот й людина, для якої честь, свобода та незалежність далеко не порожній звук.

Ми вдячні кожному захиснику, хто ризикуючи власним життям, своїм серцем закриває рідну землю, свою домівку й усіх нас від біди. Наші найщиріші вітання й вдячність усім, хто носить військову форму за їх мужність та відвагу. За рідну землю поклали життя її діти, солдати подвиг яких не забудуть. Герої не гинуть, герої живуть в наших серцях.

«Своїм солдатам воздамо по праву

Від козаків до воїнів АТО:

Усім, хто нашу захищав державу,  –

Навіки слава, шана і любов!»

Зі святом вас, наші дорогі воїни! Слава Україні! 




четвер, 3 грудня 2020 р.

З вірою в любов і в милосердя (3 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ)

 


  Цей день було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи  до Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем.

Ефективний розвиток соціуму, як цілісної соціальної системи, базується, насамперед, на соціально спрямованих заходах держави на благо людини, її благополуччя. Працівники бібліотеки філії №12  вважають, що рівень розвитку суспільства визначається ставленням до найменш захищених та найбільш вразливих його членів. Питання  соціальної інтеграції та захисту прав осіб з інвалідністю вважаються актуальними в усьому цивілізованому світі.

Всі люди мають різні порушення здоров'я в якийсь момент в їхньому житті. Різниця в тому, що в більшості випадків погіршення вашого здоров'я не заважає вам функціонувати, бути залученим або брати участь в житті вашої спільноти.  Тому щорічно   чималу увагу приділяють  Дню людей з особливими потребами, для того, щоб нагадати громадськості про те, що прав людей з особливими потребами необхідно дотримуватися й забезпечувати їм рівні можливості. Велика кількість людей з  особливими потребами щодня стикається з проблемами, які перешкоджають їхній участі в суспільному житті. А крім того, вони часто піддаються дискримінації, не маючи можливості користуватися такими основними правами людини, як права на харчування, освіту, зайнятість, медичну допомогу.

За оцінками Світового банку 20% найбільш бідних верств жителів Землі є людьми з обмеженими можливостями і вимагають до себе особливої уваги. Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ. За даними Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики України та НАН України, на початку 2018 року в Україні офіційно зареєстровано понад 2,8 мільйона осіб, що мають статус людей з інвалідністю. Це близько 6,1 % від загальної кількості населення.

 Згідно матеріалів Міністерства соцiальної політики України

середу, 2 грудня 2020 р.

«Дух свободи та людської гідності» (до Міжнародного дня боротьби з рабством)

 

У Давньому Римі було свято, що називалося “Сатурналії”, під час якого раби та їхні господарі мінялися ролями. Відповідно, кожен міг відчути, як воно – побувати у шкурі свого гнобителя чи пригнобленого. Але тепер це геть не смішно. Генеральна Асамблея ООН оголосила боротьбу рабству у світі ще 2 грудня 1949 року, оприлюднивши відповідну Конвенцію, однак, яким би абсурдним це не здавалося, ми у 21 столітті мусимо нагадувати собі, що ця масштабна антигуманна проблема досі не вирішена.

Наша бібліотека пропонує вашій увазі публікацію на цю тему, сподіваємося, що байдужих не буде. Дата обрана не випадково, саме 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього соціуму. Це і люди, які були загнані в тому числі і в сексуальне рабство. У категорію рабів входять ті, хто працює з примусу, за борги або проти своєї волі. До рабів, на жаль (і це реалії сучасного світу!), відносяться і ті, хто народився в неволі.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Міжнародною організацією праці (МОП), що входить до складу ООН, примушували до праці у 2018 році майже 21 мільйонів осіб, серед них 11,4 мільйона жінок і дівчаток і 9,5 мільйона чоловіків і хлопчиків. Близько 19 мільйонів жертв примусової праці - в приватному секторі, близько двох мільйонів експлуатуються державними або повстанськими угрупованнями. Шлюб проти власної волі також підпадає під критерії рабства, і цей показник склав більше 15 мільйонів чоловік у світі.

Сучасний світ не є "оригінальним". Рабська праця використовується в будівництві та промисловості, риболовецькій галузі та сільському господарстві. Раби до цього часу використовуються зловмисниками в якості домашньої челяді. Примусова праця приносить зловмисникам 150 мільярдів доларів на рік.

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації. 

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

У 2018 році Україна посіла 49 місце в світі за рівнем сучасного рабства. Згідно з даними індексу, 286 тисяч осіб у нашій країні проживають у рабських умовах. Проте в деяких європейських країнах ситуація ще гірша, скажімо в Білорусі, Греції та Македонії (якщо порівнювати кількість "рабів" на 1000 наявного населення). Світовим лідером в антирейтингу стала Північна Корея, за нею Еритрея, Бурунді, Центральноафриканська Республіка, Афганістан та Мавританія.

Рабство – це не пережиток минулого. Кріпацтво, як і рабство, давно й офіційно відмінили. Проте, повірте сучасне рабство існує, й існує воно не тільки пережиток минулого, але й для деяких людей – це життя. Нам потрібно докласти всіх зусиль щоб якомога менше людей потерпали від цього страхіття.